1. Кожна держава-член призначає національний наглядовий орган або органи, відповідальні за захист персональних даних, для здійснення незалежного нагляду за такими даними, внесеними до CIS.
Наглядові органи, згідно зі своїм відповідним національним законодавством, здійснюють незалежний нагляд та перевірки для забезпечення того, щоб опрацювання та використання даних, які містяться в CIS, не порушувало права суб’єктів даних. Для цієї мети наглядові органи повинні мати доступ до CIS.
2. Будь-яка особа може попросити будь-який наглядовий орган, передбачений у статті 28 Директиви 95/46/ЄС, або Європейського інспектора із захисту даних, передбаченого в статті 41(2) Регламенту (ЄС) № 45/2001, про доступ до персональних даних, що стосуються її, для того, щоб перевірити, чи вони є точними, та яким чином вони використовувались або використовуються. Це право регулюють закони, нормативно-правові акти та процедури держави-члена, де здійснюють запит, або Регламент (ЄС) № 45/2001, залежно від ситуації. Якщо дані внесла інша держава-член або Комісія, перевірку здійснюють у тісній співпраці з національним наглядовим органом такої іншої держави-члена або Європейським інспектором із захисту даних.
3. Комісія вживає всіх заходів в межах своїх підрозділів для забезпечення нагляду за захистом персональних даних, що надає захист на рівні, еквівалентному тому, що випливає з параграфа 1.
3a. Європейський інспектор із захисту даних здійснює нагляд за відповідністю CIS Регламенту (ЄС) № 45/2001.
4. Європейський інспектор із захисту даних щонайменше раз на рік скликає засідання з усіма національними органами із захисту даних, відповідальними за здійснення нагляду, пов’язаного з CIS.
5. Європейський інспектор із захисту даних координує дії зі Спільним наглядовим органом, заснованим відповідно до Рішення Ради 2009/917/JHA ( - 9), кожен з яких діє у межах своєї відповідної компетенції з метою забезпечення координованого нагляду та аудитів CIS.