Ст. 36

Чинна редакція від 12.10.2017 · Регламент набрав чинності 20.11.2017

Глава V. ПРАВИЛА ПРОЦЕДУРИ ЩОДО РОЗСЛІДУВАНЬ, СЛІДЧИХ ДІЙ, ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ТА АЛЬТЕРНАТИВ ПЕРЕСЛІДУВАННЮ → Секція 3. Правила стосовно переслідування

Притягнення до відповідальності у національних судах

1. Якщо делегований прокурор ЄС подає проект рішення, який пропонує передати справу на розгляд до суду, постійна палата повинна, відповідно до процедур, визначених у статті 35, ухвалити рішення щодо такого проекту протягом 21 дня. Постійна палата не може ухвалити рішення про закриття справи, якщо проектом рішення пропонується передати справу на розгляд до суду.

2. Якщо постійна палата не ухвалює рішення протягом 21 днів, рішення, запропоноване делегованим прокурором ЄС, вважається ухваленим.

3. Якщо більше ніж одна держава-член має юрисдикцію щодо справи, постійна палата, за загальним правилом, ухвалює рішення про передання справи для притягнення особи до відповідальності у державі-члені провідного делегованого прокурора ЄС. Однак постійна палата може, беручи до уваги звіт, наданий відповідно до статті 35(1), ухвалити рішення про притягнення особи до відповідальності в іншій державі-члені, якщо для цього наявні достатньо обґрунтовані підстави, з огляду на критерії, визначені у статті 26(4) і (5), та надати відповідні розпорядження делегованому прокурору ЄС такої держави-члена відповідно.

4. Перед ухваленням рішення про передавання справи на розгляд до суду, компетентна постійна палата може, за пропозицією провідного делегованого прокурора ЄС, ухвалити рішення про об’єднання декількох справ, якщо розслідування здійснювалися різними делегованими прокурорами ЄС проти однієї і тієї самої особи (осіб) з метою притягнення винних до відповідальності у судах однієї і тієї самої держави-члена, яка, відповідно до її права, має юрисдикцію щодо кожної з таких справ.

5. Після ухвалення рішення щодо держави-члени, де відбудеться притягнення винних до відповідальність, компетентний національний суд у такій державі-члені визначається на основі національного права.

6. Якщо це необхідно для цілей відновлення, вжиття подальших адміністративних заходів або моніторингу, центральний офіс повідомляє компетентні національні органи, причетних осіб та залучені установи, органи, офіси та агентства Союзу про рішення щодо притягнення винних до відповідальності.

7. Якщо після отримання рішення Суду прокуратура повинна ухвалити рішення про те, чи звертатися з апеляційною скаргою, делегований прокурор ЄС подає звіт, який включає проект рішення до компетентної постійної палати та очікує на її розпорядження. Якщо неможливо очікувати на такі розпорядження протягом періоду, визначеного національним правом, делегований прокурор ЄС має право подати відповідну апеляційну скаргу без попередніх розпоряджень від постійної палати, та повинен після цього негайно подати звіт постійній палаті. Постійна палата потім надає делегованому прокурору ЄС розпорядження щодо підтвердження або відкликання апеляційної скарги. Аналогічна процедура застосовується у випадках, коли під час судового провадження та відповідно до національного права провідний делегований прокурор ЄС буде дотримуватися позиції, яка може призвести до закриття справи.