Здійснення розслідування
1. Делегований прокурор ЄС, який здійснює провадження у справі, може, відповідно до цього Регламенту і національного права, або самостійно здійснювати слідчі дії та інші заходи, або видавати розпорядження компетентним органам у його/її державі-члені. Такі органи повинні, відповідно до національного права, забезпечити виконання усіх розпоряджень щодо здійснення заходів, виконання яких їм було доручено. Провідний делегований прокурор ЄС повідомляє компетентному прокурору ЄС і постійній палаті про будь-які значні події стосовно справи за допомогою системи управління справами відповідно до правил, визначених у внутрішньому регламенті Європейської прокуратури.
2. У будь-який час під час розслідувань, які здійснюються Європейською прокуратурою, компетентні національні органи можуть вживати невідкладних заходів відповідно до національного права, необхідних для забезпечення ефективності розслідувань, навіть якщо вони не діють безпосередньо відповідно до розпоряджень провідного делегованого прокурора ЄС. Національні органи без необґрунтованої затримки інформують провідного делегованого прокурора ЄС про вжиті ними невідкладні заходи.
3. Компетентна постійна палата може, за пропозицією прокурора ЄС, який здійснює нагляд, ухвалити рішення про перерозподіл справи іншому делегованому прокурору ЄС у тій самій державі-члені, у якій розташований провідний делегований прокурор ЄС, якщо провідний делегований прокурор ЄС:
(a) не може здійснювати розслідування або переслідування; або
(b) не виконує розпоряджень компетентної постійної палати або прокурора ЄС.
4. У виняткових випадках, після отримання згоди компетентної постійної палати, прокурор ЄС, який здійснює нагляд, може ухвалити обґрунтоване рішення щодо здійснення розслідування або особисто, або шляхом особистого здійснення слідчих дій та інших заходів, або шляхом надання розпоряджень компетентним органам у його/її державі-члені, якщо це видається необхідним в інтересах ефективності розслідування або переслідування з огляду на один чи більше таких критеріїв:
(a) тяжкість злочину, особливо з огляду на можливі наслідки на рівні Союзу;
(b) якщо розслідування стосується посадових осіб або інших службовців Союзу або членів установ Союзу;
(c) у разі незастосування механізму перерозподілу, зазначеного у параграфі 3.
У таких виняткових обставинах держави-члени забезпечують право прокурора ЄС видавати накази або подавати запити стосовно здійснення слідчих дій та наявність у нього/неї усіх прав та обов’язків делегованого прокурора ЄС відповідно до цього Регламенту та національного права.
Компетентні національні органи і делеговані прокурори ЄС, яких стосується справа, повинні бути без необґрунтованої затримки поінформовані про рішення, ухвалене відповідно до цього параграфа.