Повідомлення, реєстрація та перевірка інформації
1. Установи, органи, офіси та агентства Союзу та органи держав-членів, які мають компетенції відповідно до застосовного національного права, без необґрунтованої затримки повідомляють Європейську прокуратуру про будь-яку злочинну поведінку, щодо якої вона може застосувати право на здійснення своїх повноважень відповідно до статті 22, статті 25(2) та (3).
2. Якщо судовий або правоохоронний орган держави-члена ініціює розслідування стосовно кримінального злочину, щодо якого Європейська прокуратура має право на здійснення своїх повноважень відповідно до статті 22, статті 25(2) та (3), або якщо в будь-який час після початку розслідування компетентний судовий або правоохоронний орган дізнається, що розслідування стосується такого злочину, повноважний орган без необґрунтованої затримки інформує Європейську прокуратуру, щоб вона могла вирішити, чи здійснювати своє право на витребування справи від держави-члена відповідно до статті 27.
3. Якщо судовий або правоохоронний орган держави-члена ініціює розслідування стосовно кримінального злочину, визначеного у статті 22, та вважає, що Європейська прокуратура може, відповідно до статті 25(3), не використовувати право на здійснення своїх повноважень, він повинен повідомити про це Європейську прокуратуру.
4. Звіт повинен містити принаймні опис фактів, включаючи оцінку вже завданої або ймовірної шкоди, можливу правову кваліфікацію та будь-яку доступу інформацію про потенційних жертв, підозрюваних або інших пов’язаних осіб.
5. Європейську прокуратуру також повідомляють, відповідно до параграфів 1 і 2 цієї статті, про усі випадки, коли неможливо здійснити оцінювання того, чи задоволено критерії, визначені у статті 25(2).
6. Інформація, надана Європейській прокуратурі, реєструється та перевіряється відповідно до внутрішнього регламенту. Перевірка також повинна оцінити, чи з огляду на інформацію, надану відповідно до параграфів 1 і 2, наявні причини для ініціювання розслідування або застосування права на витребування справи від держави-члена.
7. Якщо після перевірки Європейська прокуратура вирішить, що підстави для ініціювання розслідування відповідно до статті 26 або застосування права на витребування справи від держави-члена відповідно до статті 27 відсутні, причини фіксуються у системі управління справами. Європейська прокуратура інформує орган, який надав дані про злочинну поведінку відповідно до параграфа 1 або 2, а також жертв злочину і, якщо це передбачено національним правом, інших осіб, які повідомили про злочинну поведінку.
8. Якщо Європейська прокуратура дізнається, що могло бути вчинено кримінальний злочин поза сферою компетенцій Європейської прокуратури, вона без необґрунтованої затримки інформує компетентні національні органи та передає їм релевантні докази.
9. У певних випадках, Європейська прокуратура може спрямувати запит на надання релевантної інформації, доступної установам, органам, офісам та агентствам Союзу та органам держав-членів. Інформація, щодо якої здійснюється запит, може стосуватися порушень, які призвели до шкоди для фінансових інтересів Союзу, відмінних від тих, які входять до компетенції Європейської прокуратури відповідно до статті 25(2).
10. Європейська прокуратура може спрямувати запит на надання іншої інформації для того, щоб надати Колегії можливість, відповідно до статті 9(2), видати загальні настанови щодо тлумачення обов’язку інформування Європейської прокуратури про справи, які підпадають під дію статті 25(2).