Постійні палати
1. У постійних палатах головує Головний прокурор ЄС або один із заступників Головного прокурора ЄС, або прокурор ЄС, призначений головою відповідно до внутрішнього регламенту Європейської прокуратури. Крім цього, до складу постійних палат повинні входити два постійні члени. Кількість постійних палат, їх склад, а також розподіл компетенцій між палатами визначаються з огляду на функціональні потреби Європейської прокуратури. Формування постійних палат здійснюється відповідно до внутрішнього регламенту Європейської прокуратури.
Внутрішній регламент Європейської прокуратури повинен забезпечувати рівномірний розподіл робочого навантаження на основі системи випадкового розподілу справ та, у виняткових випадках, повинен містити процедури, якщо це необхідно для належного функціонування Європейської прокуратури, для випадків, коли Головний прокурор ЄС вирішить відійти від принципу випадкового розподілу.
2. Постійні палати здійснюють моніторинг та керування розслідуваннями та переслідуваннями, які здійснюються делегованими прокурорами ЄС відповідно до параграфів 3, 4 і 5 цієї статті. Вони також забезпечують координацію розслідувань та переслідувань у транскордонних справах та забезпечують виконання рішень, ухвалених Колегією відповідно до статті 9(2).
3. Відповідно до умов і процедур, визначених цим Регламентом, якщо вони підлягають застосуванню після розгляду проекту рішення, представленого провідним делегованим прокурором ЄС, постійні палати ухвалюють рішення щодо таких питань:
(a) передавання справи на розгляд до суду відповідно до статей 36(1), (3) і (4);
(b) закриття справи відповідно до пунктів (a)-(g) статті 39(1);
(c) застосування спрощеної процедури переслідування та надання розпорядження делегованому прокурору ЄС діяти з метою ухвалення остаточного рішення у справі відповідно до статті 40;
(d) спрямування справи до національних органів відповідно до статей 34(1), (2), (3) або (6);
(e) повторне відкриття розслідування відповідно до статті 39(2).
4. Якщо необхідно, постійні палати ухвалюють такі рішення, відповідно до умов та процедур, визначених у цьому Регламенті, про:
(a) надання розпорядження делегованому прокурору ЄС ініціювати розслідування відповідно до правил, визначених у статті 26(1)-(4), якщо розслідування не було ініційовано;
(b) надання розпорядження делегованому прокурору ЄС реалізувати право на витребування справи відповідно до статті 27(6), якщо справу не було передано із застосуванням права на витребування справи;
(c) спрямування на розгляд Колегії стратегічних або загальних питань, які виникають на основі окремих справ відповідно до статті 9(2);
(d) розподіл справи відповідно до статті 26(3);
(e) перерозподіл справи відповідно до статті 26(5) або 28(3);
(f) схвалення рішення прокурора ЄС про здійснення розслідування ним або нею самостійно відповідно до статті 28(4).
5. Компетентна постійна палата, діючи через європейського прокурора, який здійснює нагляд за розслідуванням або переслідуванням, може у певному випадку надавати розпорядження відповідно до застосовного національного права провідному делегованому прокурору ЄС, якщо це необхідно для ефективного здійснення розслідування чи переслідування в інтересах правосуддя або для забезпечення узгодженого функціонування Європейської прокуратури.
6. Постійна палата ухвалює рішення простою більшістю голосів. Палата голосує на вимогу будь-якого з її членів. Кожен член має один голос. За рівної кількості голосів, голова має вирішальний голос. Рішення ухвалюються після обговорення під час засідання палати на основі проекту рішення, запропонованого провідним делегованим прокурором ЄС, якщо застосовно.
На запит, постійна палата надає доступ до всіх матеріалів справи для цілей підготовки рішень.
7. Постійні палати можуть ухвалити рішення про делегування повноважень щодо вироблення й ухвалення рішень відповідно до пункту (a) або (b) параграфа 3 цієї статті, та в останньому випадку лише щодо правил, визначених у пунктах (a)-(f) статті 39(1), прокурору ЄС, який здійснює нагляд у справі відповідно до статті 12(1), якщо таке делегування повноважень може бути належним чином обґрунтоване з огляду на ступінь тяжкості злочину або комплексний характер провадження окремої справи, стосовно злочину, який завдав шкоди або ймовірно може завдати шкоди фінансовим інтересам Союзу в розмірі менше 100000 євро.
Внутрішній регламент Європейської прокуратури повинен містити настанови, що забезпечують його послідовне застосування в межах Європейської прокуратури.
Постійна палата інформує Головного прокурора ЄС про будь-яке рішення, яке стосується делегування повноважень стосовно вироблення й ухвалення рішень. Після отримання такої інформації, Головний прокурор ЄС може протягом трьох днів вимагати від постійної палати перегляду її рішення, якщо Головний прокурор ЄС вважає, що цього вимагає інтерес у забезпеченні узгодженості розслідувань та переслідувань Європейської прокуратури. Якщо Головний прокурор ЄС є членом відповідної постійної палати, право вимагати згаданий вище перегляд здійснює один із заступників Головного прокурора ЄС. Прокурор ЄС, який здійснює нагляд, звітує перед постійною палатою про остаточне завершення розгляду справи, а також повідомляє будь-яку іншу інформацію або обставини, які, на його або її погляд, можуть призвести до необхідності здійснення нового оцінювання можливості збереження делегованих повноважень, зокрема, за обставин, зазначених у статті 36(3).
Рішення про делегування повноважень стосовно вироблення й ухвалення рішень може бути скасовано у будь-який момент на вимогу одного з членів постійної палати, та при цьому таке рішення про скасування ухвалюється відповідно до параграфа 6 цієї статті. Делегування може бути скасовано після заміщення делегованим прокурором ЄС прокурора ЄС відповідно до статті 16(7).
Для забезпечення послідовного застосування принципу делегування, кожна постійна палата щорічно звітує перед Колегією про використання права на делегування повноважень.
8. Внутрішній регламент Європейської прокуратури повинен давати змогу постійним палатам ухвалювати рішення із застосуванням письмової процедури, яка повинна бути детально викладена у внутрішньому регламенті Європейської прокуратури.
Усі рішення, ухвалені відповідно до параграфів 3, 4, 5 та 7, та всі розпорядження, надані відповідно до зазначених параграфів, фіксуються у письмовій формі та стають частиною матеріалів справи.
9. Окрім постійних членів, прокурор ЄС, який здійснює нагляд за розслідуванням або переслідуванням відповідно до статті 12(1), бере участь в обговореннях у постійній палаті. Прокурор ЄС має право голосу стосовно рішень щодо розподілу або перерозподілу відповідно до статей 26(3), (4) і (5) і статті 27(6), щодо передавання справи на розгляд до суду відповідно до статті 36(3), якщо більше ніж одна держава-член має юрисдикцію у справі, а також у ситуаціях, визначених у статті 31(8), крім як стосовно рішень постійної палати щодо делегування повноважень або скасування делегованих повноважень відповідно до параграфа 7 цієї статті.
Постійна палата може також або на вимогу прокурора ЄС чи делегованого прокурора ЄС, або за власною ініціативою запрошувати прокурорів ЄС або делегованих прокурорів ЄС, яких стосується справа, брати участь у її засіданнях без права голосу.
10. Голови постійних палат повинні, відповідно до внутрішнього регламенту Європейської прокуратури, інформувати Колегію про рішення, ухвалені відповідно до цієї статті, щоб Колегія мала змогу виконувати свою роль згідно зі статтею 9(2).