Допомога для внутрішніх портів
1. Допомога для внутрішніх портів є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.
2. Прийнятними витратами є витрати, включаючи планові витрати, на:
(a) інвестиції для будівництва, заміни або модернізації інфраструктури порту;
(b) інвестиції для будівництва, заміни або модернізації інфраструктури доступу;
(c) днопоглиблювання.
3. Витрати, пов’язані з діяльністю, що не стосується транспортування, включаючи витрати на промислові виробничі об’єкти, що діють у порту, офіси або магазини, а також на портові надбудови, не є прийнятними витратами.
4. Сума допомоги не повинна перевищувати різниці між прийнятними витратами та операційним прибутком інвестиції або днопоглиблювання. Операційний прибуток вираховується з прийнятних витрат ex ante на основі розумних прогнозів або за допомогою механізму повернення фінансування.
5. Максимальна інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 100 % від прийнятних витрат на суму, встановлену у пункті (ff) статті 4(1).
6. Будь-яка концесія чи інше доручення третій особі для побудови, модернізації, експлуатації або оренди інфраструктури порту, що отримує допомогу, надається на конкурсній, прозорій, недискримінаційній та безумовній основі.
7. Інфраструктура порту, що отримує допомогу, повинна надаватися зацікавленим користувачам на рівній та недискримінаційній основі на ринкових умовах.
8. Для допомоги, яка не перевищує 2 мільйонів євро, максимальна сума допомоги може бути встановлена на рівні 80 % від прийнятних витрат як альтернатива застосуванню методу, зазначеного в параграфах 4 та 5.