Схеми допомоги на відшкодування шкоди, заподіяної деякими стихійними лихами
1. Схеми допомоги на відшкодування шкоди, заподіяної землетрусами, лавинами, зсувами, повенями, торнадо, ураганами, вулканічними виверженнями та лісними пожежами природного походження, є сумісними з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(2)(b) Договору та звільняються від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.
2. Допомога надається за таких умов:
(a) компетентні органи публічної влади держави-члена офіційно визнали характер події як стихійне лихо; та
(b) існує прямий причинно-наслідковий зв’язок між стихійним лихом та шкодою, заподіяною потерпілому підприємству.
3. Схеми допомоги, пов’язані з конкретним стихійним лихом, повинні впроваджуватися протягом трьох років після настання події. Допомога на основі таких програм надається протягом чотирьох років після настання події.
4. Витрати, що виникають зі шкоди, понесеної безпосередньо внаслідок стихійного лиха, відповідно до оцінювання незалежного експерта, визнаного компетентним національним органом або страховою компанією, є прийнятними витратами. Така шкода може включати матеріальну шкоду, заподіяну активам, таким як будівлі, обладнання, техніка чи матеріальні запаси, а також втрату доходу через повне або часткове зупинення діяльності на період, що не перевищує шести місяців від настання стихійного лиха. Розрахунок матеріальної шкоди здійснюється на основі вартості відновлення або економічної вартості постраждалого активу до стихійного лиха. Ця сума не повинна перевищувати вартість відновлення або зменшення справедливої ринкової вартості, спричинене стихійним лихом, тобто різницю між вартістю майна безпосередньо перед і безпосередньо після настання стихійного лиха. Втрата доходу розраховується на підставі фінансових даних постраждалого підприємства (прибуток до виплати процентів та податків (EBIT), амортизація та витрати на заробітну плату, пов’язані лише з осідком, постраждалим від стихійного лиха) шляхом порівняння фінансових даних за шість місяців після настання стихійного лиха з середніми показниками за три роки, обрані з п’яти років, що передували настанню стихійного лиха (за виключенням двох років з найкращими і найгіршими фінансовими результатами) і розрахунку за той самий шестимісячний період року. Шкода розраховується на рівні індивідуального бенефіціара.
5. Допомога та будь-які інші платежі, отримані для компенсації шкоди, включаючи платежі за страховими полісами, не повинні перевищувати 100 % від прийнятних витрат.
СЕКЦІЯ 9
Соціальна допомога на транспортування мешканців віддалених регіонів