Інвестиційна допомога для проектів з енергоефективності в будівлях
1. Інвестиційна допомога для проектів з енергоефективності у будівлях є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.
2. Право на допомогу згідно з цією статтею мають проекти з енергоефективності, що стосуються будівель.
3. Прийнятними витратами є загальні витрати на проект з енергоефективності.
4. Допомога повинна надаватися у формі внеску, капіталу, гарантії або позики для фонду з енергоефективності або іншого фінансового посередника, який повністю передає її кінцевим бенефіціарам, що є власниками або орендарями будівель.
5. Допомога, що надається фондом з енергоефективності чи іншим фінансовим посередником прийнятним проектам з енергоефективності, може здійснюватися у вигляді позик або гарантій. Номінальна вартість позики або гарантована сума не повинна перевищувати 10 мільйонів євро на проект на рівні кінцевих бенефіціарів. Гарантія не повинна перевищувати 80 % основної позики.
6. Сума повернення коштів власниками будівлі фонду з енергоефективності або іншому фінансовому посереднику не може бути меншою за номінальну вартість позики.
7. Допомога з енергоефективності повинна залучати додаткові інвестиції від приватних інвесторів на рівні мінімум 30 % від загальної суми фінансування, наданого для проекту з енергоефективності. Якщо допомогу надає фонд з енергоефективності, залучення приватних інвестицій може здійснюватися на рівні фонду з енергоефективності та/або на рівні проектів з енергоефективності з тим, щоб досягти сукупного мінімуму 30 % від загального фінансування проекту з енергоефективності.
8. Держави-члени можуть створювати фонди з енергоефективності та/або використовувати фінансових посередників при наданні допомоги з енергоефективності. При цьому повинні виконуватися такі умови:
(a) Менеджери фінансових посередників, а також менеджери фондів з енергоефективності обираються за відкритим, прозорим та недискримінаційним конкурсом відповідно до застосовного законодавства Союзу та національного законодавства. Зокрема, не повинно бути жодної дискримінації на підставі місця їх створення чи реєстрації в будь-якій державі-члені. фінансові посередники та менеджери фондів з енергоефективності можуть бути зобов’язані відповідати заздалегідь визначеним критеріям, об’єктивно виправданим характером інвестицій;
(b) Незалежні приватні інвестори обираються за відкритим, прозорим та недискримінаційним конкурсом відповідно до застосовного законодавства Союзу та національного законодавства, спрямованого на встановлення відповідних механізмів розподілу винагороди та ризиків, згідно з якими для інвестицій, за винятком гарантій, асиметричний розподіл прибутку має перевагу над захистом від збитків. Якщо приватні інвестори не відбираються за таким конкурсом, тоді справедлива норма прибутку для приватних інвесторів встановлюється незалежним експертом, обраним через відкритий, прозорий та недискримінаційний конкурс;
(c) У випадку асиметричного розподілу збитків між публічними та приватними інвесторами, перші збитки, що покриваються публічним інвестором, обмежуються 25 % від загального обсягу інвестицій;
(d) У випадку гарантій ставка гарантій не повинна перевищувати 80 %, а сумарні збитки, що покриваються державою-членом, обмежуються 25 % від основного гарантованого портфеля. Безкоштовно можуть надаватися тільки гарантії, що покривають очікувані збитки основного гарантованого портфеля. Якщо гарантія також охоплює покриття непередбачених збитків, фінансовий посередник повинен оплатити ринкову гарантійну премію за частину гарантії, що покриває непередбачені збитки;
(e) Інвесторам дозволяється бути представленими в органах управління фонду з енергоефективності або фінансового посередника, таких як спостережна рада чи дорадчий комітет;
(f) Фонд з енергоефективності або фінансовий посередник створюється відповідно до застосовного права, і держава-член повинна забезпечити проведення процедури комплексної юридичної перевірки для забезпечення комерційно надійної інвестиційної стратегії з метою імплементації існструментів допомоги з енергоефективності.
9. Управління фінансовими посередниками, включаючи фонди з енергоефективності, повинно здійснюватися на комерційній основі із забезпеченням ухвалення фінансових рішень, орієнтованих на отримання прибутку. Це положення вважається дотриманим, якщо фінансовий посередник та, залежно від обставин, менеджери фонду з енергоефективності відповідають таким умовам:
(a) вони зобов’язані за законом чи контрактом сумлінно діяти з ретельністю професійного менеджера та уникати конфлікту інтересів; при цьому застосовують кращі практики та регуляторний контроль;
(b) їхня винагорода повинна відповідати ринковій практиці. Ця вимога вважається дотриманою, якщо менеджер обирається шляхом відкритого, прозорого та недискримінаційного конкурсу на основі об’єктивних критеріїв, пов’язаних із досвідом, кваліфікацією та операційними і фінансовими можливостями;
(c) вони отримують винагороду, прив’язану до результатів роботи, або поділяють частину інвестиційних ризиків шляхом спільного інвестування власних ресурсів з тим, щоб забезпечити, що їхні інтереси постійно узгоджуються з інтересами публічного інвестора;
(d) вони повинні визначати інвестиційну стратегію, критерії та пропонований термін здійснення інвестицій у проекти з енергоефективності, встановлюючи ex-ante фінансову життєздатність та їхній очікуваний вплив на енергоефективність.
(e) чітка і реалістична стратегія виходу повинна існувати для публічних коштів, інвестованих у фонд з енергоефективності або наданих фінансовому посереднику, дозволяючи ринку фінансувати проекти з енергоефективності, коли ринок готовий це робити.
10. Покращення у сфері енергоефективності, здійснені для забезпечення дотримання бенефіціаром вже ухвалених стандартів Союзу, не звільняються від вимоги про надання повідомлення відповідно до цієї статті.