Інвестиційна допомога, що дозволяє підприємствам виходити за рамки стандартів Союзу щодо охорони довкілля або підвищувати рівень охорони довкілля за відсутності стандартів Союзу
1. Інвестиційна допомога, що дозволяє підприємствам виходити за рамки стандартів Союзу щодо охорони довкілля або підвищувати рівень захисту довкілля за відсутності стандартів Союзу, є сумісною з внутрішнім ринком
2. Інвестиції повинні відповідати одній з таких умов:
(a) вони повинні дозволяти бенефіціару підвищувати рівень охорони довкілля внаслідок його діяльності, виходячи за рамки застосовних стандартів Союзу, незалежно від наявності обов’язкових національних стандартів, що є більш суворими, ніж стандарти Союзу;
(b) вони повинні дозволяти бенефіціару підвищувати рівень охорони довкілля внаслідок його діяльності за відсутності стандартів Союзу.
3. Допомога не надається, якщо інвестиції здійснюються для забезпечення дотримання підприємствами стандартів Союзу, що вже ухвалені, але ще не вступили в силу.
4. Як відступ від параграфу 3, допомога може бути надана для
(a) придбання нових транспортних засобів для автомобільних, залізничних, внутрішніх водних шляхів та морських перевезень, які відповідають ухваленим стандартам Союзу, за умови, що придбання відбувається до того, як ці стандарти набувають чинності, і що, коли вони стануть обов’язковими, вони не застосовуватимуться до транспортних засобів, вже придбаних до такої дати.
(b) модернізації існуючих транспортних засобів для автомобільних, залізничних, внутрішніх водних шляхів та морських перевезень, за умови, що стандарти Союзу ще не набули чинності на дату введення в експлуатацію цих транспортних засобів і що, коли вони стануть обов’язковими, вони не застосовуватимуться зворотньо до цих транспортних засобів.
5. Прийнятними витратами є додаткові інвестиційні витрати, необхідні для виходу за рамки застосовних стандартів Союзу або для підвищення рівня охорони довкілля за відсутності стандартів Союзу. Вони визначаються таким чином:
(a) якщо витрати на інвестування в охорону довкілля можуть бути визначені у загальній сумі інвестицій як окрема інвестиція, ці витрати, пов’язані із охороною довкілля, є прийнятними витратами;
(b) у всіх інших випадках витрати на інвестування в охорону довкілля визначаються шляхом покликання на подібні менш екологічні інвестиції, які могли б бути достовірно здійснені без допомоги. Різниця між витратами, пов’язаними з обома інвестиціями, визначає витрати, що пов’язані з охороною довкілля, і становить прийнятні витрати.
Витрати, безпосередньо не пов’язані із досягненням більш високого рівня охорони довкілля, не є прийнятними.
6. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 40 % від прийнятних витрат.
7. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 10 процентних пунктів для допомоги, що надається середнім підприємствам, та на 20 процентних пунктів для допомоги, що надається малим підприємствам.
8. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 15 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(a) Договору, і на 5 процентних пунктів для інвестицій, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(c) Договору.