Допомога на компенсацію додаткових витрат на працевлаштування працівників з інвалідністю
1. Допомога на компенсацію додаткових витрат на працевлаштування працівників з інвалідністю є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.
2. Прийнятними витратами є такі:
(a) витрати на адаптацію приміщень;
(b) витрати на працевлаштування персоналу виключно за час, витрачений на допомогу працівникам з інвалідністю та підготовку такого персоналу для надання допомоги працівникам з інвалідністю;
(c) витрати на адаптацію або придбання обладнання чи придбання та перевірку програмного забезпечення для використання працівниками з інвалідністю, включаючи адаптовані або допоміжні технологічні засоби, які є додатковими до тих, які б поніс бенефіціар, якби він працевлаштовував працівників, які не є працівниками з інвалідністю;
(d) витрати, безпосередньо пов’язані з транспортуванням працівників з інвалідністю на робоче місце, та на заходи, пов’язані з роботою;
(e) витрати на заробітну плату за години, використані працівниками з інвалідністю для реабілітації;
(f) якщо бенефіціар забезпечує захищену зайнятість, витрати на будівництво, встановлення або модернізацію виробничих одиниць відповідного підприємства та будь-які витрати на адміністрування та транспортування, за умови, що такі витрати безпосередньо пов’язані з працевлаштуванням працівників з інвалідністю.
3. Інтенсивність допомоги не повинна перевищувати 100 % від прийнятних витрат.