Допомога для інноваційних кластерів
1. Допомога для інноваційних кластерів є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.
2. Допомога для інноваційних кластерів надається виключно юридичній особі, яка керує інноваційним кластером (кластерна організація).
3. Доступ до приміщень, об’єктів і діяльності кластеру повинен бути відкритий декільком користувачам і надаватися на прозорій та недискримінаційній основі. Підприємства, які профінансували щонайменше 10 % інвестиційних витрат інноваційного кластеру, можуть отримати преференційний доступ на більш сприятливих умовах. Для уникнення надмірної компенсації такий доступ повинен бути пропорційним внеску підприємства в інвестиційні витрати і ці умови повинні знаходитися у відкритому доступі.
4. Плата, що стягується за користування об’єктами кластера та за участь у діяльності кластера, повинна відповідати ринковій ціні або відображати відповідні витрати.
5. Інвестиційна допомога може бути надана для будівництва та модернізації інноваційних кластерів. Прийнятними витратами є інвестиційні витрати на нематеріальні та матеріальні активи.
6. Інтенсивність інвестиційної допомоги для інноваційних кластерів не повинна перевищувати 50 % від прийнятних витрат. Інтенсивність допомоги може бути збільшена на 15 процентних пунктів для інноваційних кластерів, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(a) Договору, та на 5 процентних пунктів для інноваційних кластерів, розташованих у підтримуваних районах, які відповідають умовам статті 107(3)(c) Договору.
7. Операційна допомога може бути надана для функціонування інноваційних кластерів. Період її надання не повинен перевищувати 10 років.
8. Прийнятними витратами операційної допомоги для інноваційних кластерів є витрати на персонал та адміністративні витрати (включаючи накладні витрати), пов’язані з:
(a) стимулюванням кластера до полегшення співпраці, обміну інформацією та надання чи направлення спеціалізованих та адаптованих для потреб бізнесу послуг з підтримки;
(b) просуванням кластера, спрямованим на збільшення участі нових підприємств чи організацій та на покращення його впізнаваності;
(c) управлінням об’єктами кластера; організацією навчальних програм, семінарів та конференцій для підтримки обміну знаннями та налагодження зв’язків і міждержавної співпраці.
9. Інтенсивність операційної допомоги не повинна перевищувати 50 % від загальної суми прийнятних витрат протягом періоду надання допомоги.