Ст. 21

Чинна редакція, діє з 2014-06-17

Глава III. СПЕЦІАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ДЛЯ РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ ДОПОМОГИСекція 3. Допомога на доступ до фінансування для МСП

Допомога на ризикове фінансування

1. Схеми допомоги на ризикове фінансування на користь МСП є сумісними з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняються від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, якщо виконуються умови, встановлені у цій статті та у главі I.

2. На рівні фінансових посередників допомога на ризикове фінансування для незалежних приватних інвесторів може мати одну з таких форм:

(a) капітал чи квазікапітал або фінансові внески для надання інвестицій у ризикове фінансування прийнятним підприємствам прямо чи опосередковано;

(b) позики для надання інвестицій у фінансування ризиків прийнятним підприємствам прямо чи опосередковано;

(c) гарантії для покриття збитків від інвестицій у фінансування ризиків прийнятним підприємствам прямо чи опосередковано.

3. На рівні незалежних приватних інвесторів допомога на ризикове фінансування може мати форми, зазначені в параграфі 2 цієї статті, або мати форму податкових пільг для приватних інвесторів, які є фізичними особами, що надають фінансування ризиків прийнятним підприємствам прямо чи опосередковано.

4. На рівні прийнятних підприємств допомога на ризикове фінансування може здійснюватися у формі інвестицій у капітал та інвестицій у квазікласний капітал, позик, гарантій або їх поєднання.

5. Прийнятними підприємствами є підприємства, які на час початкових інвестицій у фінансування ризиків є МСП, що не котуються на біржі, та відповідають, щонайменше, одній з таких умов:

(a) вони не працювали на жодному ринку;

(b) вони працювали на будь-якому ринку менше 7 років після першого комерційного продажу;

(c) вони потребують початкових інвестицій у фінансування ризиків, які, ґрунтуючись на бізнес-плані, підготовленому з метою виходу на новий продуктовий або географічний ринок, перевищують 50 % їхнього середньорічного обороту за попередні 5 років.

6. Допомога на ризикове фінансування може також поширюватися на подальші інвестиції у прийнятні підприємства, в тому числі після 7-річного періоду, зазначеного у параграфі 5(b), якщо виконуються такі сукупні умови:

(a) загальна сума фінансування ризиків, зазначена у параграфі 9, не перевищується;

(b) можливість подальших інвестицій була передбачена у початковому бізнес-плані;

(c) підприємство, що одержує подальші інвестиції, не стало пов’язаним у розумінні статті 3(3) додатка I з іншим підприємством, окрім як із фінансовим посередником або незалежним приватним інвестором, що надає фінансування ризику в рамках заходу, якщо тільки новий суб’єкт не відповідає умовам визначення МСП.

7. Для інвестицій у капітал та інвестицій у квазівласний капітал у прийнятні підприємства захід з фінансування ризиків може забезпечувати підтримку капіталу заміщення лише у тому випадку, якщо останній поєднується з новим капіталом, що становить принаймні 50 % кожного інвестиційного раунду у прийнятні підприємства.

8. Для інвестицій у капітал та інвестицій в квазівласний капітал, зазначених у параграфі 2(a), для цілей управління ліквідністю може використовуватися не більше 30 % сукупних внесків капіталу та незатребуваного зарезервованого капіталу фінансового посередника.

9. Загальна сума фінансування ризиків, зазначена в параграфі 4, не повинна перевищувати 15 мільйонів євро на одне прийнятне підприємство в рамках будь-якого заходу з фінансування ризиків.

10. Для заходів з фінансування ризиків, що забезпечують інвестиції в капітал, інвестиції у квазівласний капітал або позикові інвестиції для прийнятних підприємств, захід з фінансування ризиків повинен залучати додаткові фінансові ресурси від незалежних приватних інвесторів на рівні фінансових посередників або прийнятних підприємств з метою досягнення частки сукупної приватної участі, яка повинна досягати таких мінімальних порогових значень:

(a) 10 % від фінансування ризиків, що надається прийнятним підприємствам до їх першого комерційного продажу на будь-якому ринку;

(b) 40 % від фінансування ризиків, що надається прийнятним підприємствам, зазначеним у параграфі 5(b) цієї статті;

(c) 60 % від фінансування ризиків для інвестицій, що надаються прийнятним підприємствам, зазначеним у параграфі 5(c), та для подальших інвестицій у прийнятні підприємства після 7-річного періоду, зазначеного у параграфі 5(b).

11. У тих випадках, коли захід з фінансування ризиків імплементується через фінансового посередника, орієнтованого на прийнятні підприємства на різних етапах розвитку, як зазначено у параграфі 10, і не передбачає участі приватного капіталу на рівні прийнятних підприємств, фінансовий посередник повинен досягти частки приватної участі, що представлятиме принаймні середньозважений показник на основі обсягу індивідуальних інвестицій у базовий портфель і що є результатом застосування мінімальних часток участі до таких інвестицій, зазначених у параграфі 10.

12. Захід з фінансування ризиків не повинен дискримінувати фінансових посередників на підставі місця їх створення чи реєстрації в будь-якій державі-члені. фінансові посередники можуть бути зобов’язані відповідати заздалегідь визначеним критеріям, об’єктивно виправданим характером інвестицій.

13. Захід з фінансування ризиків повинен відповідати таким умовам:

(a) він повинен імплементуватися через одного або декількох фінансових посередників, за винятком податкових пільг для приватних інвесторів щодо їх прямих інвестицій у прийнятні підприємства;

(b) фінансові посередники, а також інвестори чи менеджери фондів обираються через відкритий, прозорий та недискримінаційний конкурс, який проводиться відповідно до чинного законодавства Cоюзу та національного законодавства та спрямований на встановлення відповідних механізмів розподілу винагороди та ризиків, згідно з якими для інвестицій, за винятком гарантій, асиметричний розподіл прибутку має перевагу над захистом від збитків;

(c) у випадку асиметричного розподілу збитків між публічними та приватними інвесторами, перші збитки, що покриваються публічним інвестором, обмежуються 25 % від загального обсягу інвестицій;

(d) у випадку гарантій, що підпадають під дію параграфа 2(c), ставка гарантій не повинна перевищувати 80 %, а сумарні збитки, що покриваються державою-членом, обмежуються 25 % від основного гарантованого портфеля. Безкоштовно можуть надаватися тільки гарантії, що покривають очікувані збитки основного гарантованого портфеля. Якщо гарантія також охоплює покриття непередбачених збитків, фінансовий посередник повинен оплатити ринкову гарантійну премію за частину гарантії, що покриває непередбачені збитки.

14. Заходи з фінансування ризиків повинні забезпечувати ухвалення фінансових рішень, орієнтованих на отримання прибутку. Це положення вважається дотриманим, коли виконуються всі з таких умов:

(a) фінансові посередники створені відповідно до застосовного права.

(b) держава-член або суб’єкт, якому доручена імплементація цього заходу, забезпечують процедуру проведення комплексної юридичної перевірки для забезпечення комерційно надійної інвестиційної стратегії з метою імплементації заходів з фінансування ризиків, включаючи відповідну політику диверсифікації ризиків, спрямовану на досягнення економічної життєздатності та ефективного масштабу з точки зору розміру та територіального масштабу відповідного портфеля інвестицій;

(c) фінансування ризиків, що надається прийнятним підприємствам, ґрунтується на життєздатному бізнес-плані, який містить детальну інформацію щодо продукту, продажів та розвитку прибутковості та встановлює ex-ante фінансову життєздатність;

(d) для кожної інвестиції в капітал та інвестиції у квазівласний капітал повинна існувати чітка і реалістична стратегія виходу.

15. Управління фінансовими посередниками повинно здійснюватися на комерційній основі. Ця вимога вважається дотриманою, якщо фінансовий посередник та - залежно від типу заходу з фінансування ризиків - менеджер фонду, відповідають таким умовам:

(a) вони зобов’язані за законом чи контрактом сумлінно діяти з ретельністю професійного менеджера та уникати конфлікту інтересів; при цьому застосовують кращі практики та регуляторний контроль;

(b) їхня винагорода повинна відповідати ринковій практиці. Ця вимога вважається дотриманою, якщо менеджер або фінансовий посередник обирається шляхом відкритого, прозорого та недискримінаційного конкурсу на основі об’єктивних критеріїв, пов’язаних із досвідом, кваліфікацією та операційними і фінансовими можливостями;

(c) вони отримують винагороду, прив’язану до результатів роботи, або поділяють частину інвестиційних ризиків шляхом спільного інвестування власних ресурсів з тим, щоб забезпечити, що їхні інтереси постійно узгоджуються з інтересами публічного інвестора;

(d) вони повинні визначати інвестиційну стратегію, критерії та пропонований строк здійснення інвестицій;

(e) інвесторам дозволяється бути представленими в органах управління інвестиційного фонду, таких як спостережна рада чи дорадчий комітет;

16. Захід з фінансування ризиків, що надає прийнятним підприємствам гарантії або позики, або надає інвестиції в квазівласний капітал, структуровані у вигляді боргу, у прийнятні підприємства, повинен відповідати таким умовам:

(a) в результаті цього заходу фінансовий посередник здійснює інвестиції, які без допомоги не були б здійснені або були б здійснені у обмежений або інший спосіб. фінансовий посередник повинен мати можливість продемонструвати, що він використовує механізм, який забезпечує, що всі переваги передаються найбільшою мірою кінцевим бенефіціарам у вигляді більш високих обсягів фінансування, більш ризикованих портфелів, нижчих вимог щодо надання забезпечення, нижчих гарантійних премій або нижчих процентних ставок;

(b) у випадку інвестицій в капітал та інвестицій у квазівласний капітал, структурованих у вигляді боргу, номінальна сума інструменту враховується при розрахунку максимальної суми інвестицій для цілей параграфу 9;

(c) у випадку гарантій номінальна сума основної позики враховується при розрахунку максимальної суми інвестицій для цілей параграфу 9. Гарантія не повинна перевищувати 80 % основної позики.

17. Держава-член може доручити імплементацію заходу з фінансування ризиків довіреному суб’єкту.

18. Допомога на ризикове фінансування для МСП, які не відповідають умовам, встановленим у параграфі 5, є сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107(3) Договору та звільняється від вимоги про подання повідомлення, встановленої у статті 108(3) Договору, за умови, що

(a) на рівні МСП ця допомога відповідає умовам, встановленим у Регламенті (ЄС) № 1407/2013; і

(b) виконуються всі умови, встановлені в цій статті, за винятком тих, що встановлені в параграфах 5, 9, 10 та 11; і

(c) для заходів з фінансування ризиків, що забезпечують інвестиції в капітал, інвестиції у квазівласний капітал або позикові інвестиції для прийнятних підприємств, захід повинен залучати додаткові фінансові ресурси від незалежних приватних інвесторів на рівні фінансових посередників або МСП з метою досягнення частки сукупної приватної участі на рівні принаймні 60 % фінансування ризиків, що надається на користь МСП.