Ст. 1

Чинна редакція, діє з 2014-06-17

Глава I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Сфера застосування

1. Цей Регламент застосовують до таких категорій допомоги:

(a) регіональна допомога;

(b) допомога для МСП у формі інвестиційної допомоги, операційної допомоги та доступу МСП до фінансування;

(c) допомога на охорону довкілля;

(d) допомога на дослідження, розробки та інновації;

(e) допомога на навчання;

(f) допомога на добір та працевлаштування працівників у несприятливому становищі та працівників з інвалідністю;

(g) допомога на відшкодування шкоди, заподіяної деякими стихійними лихами;

(h) соціальна допомога на транспортування мешканців віддалених регіонів;

(i) допомога для широкосмугової інфраструктури;

(j) допомога на збереження культури та спадщини

(k) допомога для спортивної та багатофункціональної рекреаційної інфраструктури;

(l) допомога для місцевої інфраструктури

(m) допомога для регіональних аеропортів; та

(n) допомога для портів

2. Цей Регламент не застосовується до:

(a) програм, викладених у секціях 1 (за винятком статті 15), 2, 3, 4, 7 (за винятком статті 44) та 10 глави III цього Регламенту, якщо середньорічний бюджет державної допомоги перевищує 150 мільйонів євро, через шість місяців після набуття ними чинності. Комісія може вирішити, що цей Регламент буде застосовуватися надалі протягом більш тривалого періоду до будь-якої з цих схем допомоги після того, як розгляне відповідний план оцінювання, про який держава-член повідомила Комісію, протягом 20 робочих днів з моменту набуття чинності програмою. Якщо Комісія вже продовжувала застосування цього Регламенту після початкових шести місяців стосовно таких схем, держави-члени можуть ухвалити рішення продовжити такі схеми до кінця періоду застосування цього Регламенту, за умови, що відповідна держава-член подала звіт оцінювання відповідно до плану оцінювання, схваленого Комісією. Однак, регіональна допомога, надана відповідно до цього Регламенту, може бути продовжена, як відступ, до завершення стоку дії відповідних карт регіонального розподілу державної допомоги;

(b) будь-яких змін у програмах, зазначених у статті 1(2)(a), крім модифікацій, які не можуть вплинути на сумісність схем допомоги за цим Регламентом або не можуть суттєво вплинути на зміст затвердженого плану оцінювання;

(c) допомоги на проведення заходів, пов’язаних із експортом до третіх країн або до держав-членів, а саме допомоги, безпосередньо пов’язаної з обсягами експорту, встановленням і функціонуванням мережі розповсюдження, або з іншими поточними витратами, пов’язаними з експортною діяльністю;

(d) допомоги, що залежить від використання вітчизняних, а не імпортованих товарів.

3. Цей Регламент не застосовується до:

(a) допомоги, що надається у галузі рибного господарства та аквакультури, як передбачено Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1379/2013 ( - 1), за винятком допомоги на навчання, допомоги у доступі МСП до фінансування, допомоги у галузі досліджень та розробок, інноваційної допомоги для МСП, допомоги для працівників у несприятливому становищі та працівників з інвалідністю, регіональної інвестиційної допомоги у найвіддаленіших регіонах та регіональних операційних схем допомоги;

(b) допомоги, що надається у первинному секторі сільськогосподарського виробництва, за винятком регіональної інвестиційної допомоги у найвіддаленіших регіонах, регіональних операційних схем допомоги, допомоги на консультування на користь МСП, допомоги на ризикове фінансування, допомоги для досліджень і розробок, інноваційної допомоги для МСП, допомоги на охорону довкілля, допомоги на навчання та допомоги для працівників у несприятливому становищі та працівників з інвалідністю;

(c) допомоги, що надається у секторі перероблення та реалізації сільськогосподарських продуктів, у наступних випадках:

(i) якщо розмір допомоги є фіксованим на основі ціни або кількості таких продуктів, що їх відповідні підприємства придбали в первинних виробників або випустили на ринок;

(ii) якщо обов’язковою умовою допомоги є її часткове або повне передавання первинним виробникам;

(d) допомоги для сприяння закриттю неконкурентоспроможних вугільних шахт, як передбачено Рішенням Ради 2010/787/ЄС ( - 2);

(e) категорій регіональної допомоги, зазначених у статті 13.

Якщо підприємство здійснює діяльність у виключених секторах, зазначених у пунктах (a), (b) або (c) першого підпараграфа, та у секторах, які підпадають під сферу дії цього Регламенту, цей Регламент застосовується до допомоги, що надається стосовно останніх секторів або видів діяльності, за умови, що держави-члени забезпечують за допомогою належних засобів, таких як відокремлення видів діяльності або розмежування витрат, щоб діяльність у виключених галузях не отримувала вигоду від допомоги, що надається відповідно до цього Регламенту.

4. Цей Регламент не застосовується до:

(a) схем допомоги, які прямо не виключають виплату індивідуальної допомоги на користь підприємства, що не виконало розпорядження про відшкодування відповідно до попереднього рішення Комісії про визнання допомоги, наданої тією ж державою-членом, незаконною та несумісною з внутрішнім ринком, за винятком схем допомоги, спрямованих на відшкодування шкоди, заподіяної деякими стихійними лихами;

(b) допомоги ad hoc на користь підприємства, зазначеного у пункті (a);

(c) допомоги підприємствам у скрутному становищі, за винятком схем допомоги, спрямованих на відшкодування шкоди, заподіяної деякими стихійними лихами, схем допомоги стартапам та регіональних операційних схем допомоги, за умови, що ці схеми не надають переваг підприємствам у складному становищі перед іншими підприємствами. Однак, цей Регламент застосовується як відступ до підприємств, які не були у скрутному становищі 31 грудня 2019 року, але стали підприємствами у скрутному становищі у період з 1 січня 2020 року до 30 червня 2021 року.

5. Цей Регламент не застосовується до інструментів державної допомоги, які за своїм характером, через пов’язані з ними умови або їх спосіб фінансування призводять до невіддільного порушення законодавства Союзу, зокрема до:

(a) заходів допомоги, за яких надання допомоги обумовлене зобов’язанням бенефіціара мати головний офіс у відповідній державі-члені або мати основний осідок у цій державі-члені; проте дозволяється вимога про існування осідку чи філії в державі-члені, що надає допомогу, на момент сплати допомоги.

(b) заходів допомоги, за яких надання допомоги обумовлене зобов’язанням бенефіціара використовувати товари національного виробництва або національні послуги;

(c) заходів допомоги, що обмежують можливість бенефіціарів використовувати результати досліджень, розробок та інновацій в інших державах-членах.