Час тримання під вартою особи, взятої під варту відповідно до положень статей 60, 61, 61-1 цієї Конвенції, у випадку її видачі зараховується до загального строку тримання під вартою, передбачений законодавством Договірної Сторони, якій цю особу видано."
15. Статтю 62 викласти у наступній редакції:
"Стаття 62. Звільнення особи, затриманої або взятої під варту
1. Особа, взята під варту згідно з пунктом 1 статті 61 і статті 61-1, має бути звільнена якщо надійде повідомлення запитуючої Договірної Сторони про необхідність звільнення цієї особи, або вимога про видачу з усіма доданими до нього документами, передбаченими статтею 58, не буде отримано запитуваною Договірною Стороною протягом сорока днів з дня взяття під варту.
2. Особа, затримана згідно з пунктом 2 статті 61, має бути звільнена, якщо клопотання про взяття її під варту відповідно до пункту 1 статті 61 не надійде протягом строку, передбаченого законодавством для затримання."
16. Доповнити Конвенцію статтею 67-1 наступного змісту:
"Стаття 67-1. Повторне затримання або взяття під варту
Звільнення особи згідно з пунктом 2 статті 59, пунктами 1 і 2 статті 62 і статтею 67 не перешкоджають повторному її затриманню і взяттю під варту з метою видачі особи, яка вимагається, у випадку наступного отримання вимоги про видачу."
17. Пункт 1 статті 70 після слів "виданих іншій Договірній Стороні" доповнити словами "або переданих тимчасово".
18. Статтю 71 після слів "пов'язані з видачею" доповнити словами "або тимчасовою передачею".
19. Доповнити Конвенцію статтею 76-1 наступного змісту:
"Стаття 76-1. Визнання вироків
Під час вирішення питань про визнання особи особливо небезпечним рецидивістом, про встановлення фактів учинення злочину повторно і порушення обов'язків, пов'язаних з умовним засудженням, відстрочкою виконання вироку або умовно-достроковим звільненням, установи юстиції Договірних Сторін можуть визнавати і враховувати вироки винесені судами (трибуналами) колишнього Союзу РСР і союзних республік, що входили до його складу, а також судами Договірних Сторін."
20. Доповнити Конвенцію статтею 78-1 наступного змісту:
"Стаття 78-1. Передача тимчасово особи, яка знаходиться під вартою або відбуває покарання у вигляді позбавлення волі
1. При необхідності допитати у якості свідка чи потерпілого особу, яка знаходиться під вартою або відбуває покарання у вигляді позбавлення волі на території іншої Договірної Сторони, а також провести іншу слідчу дію за її участю, ця особа, незалежно від її громадянства, за обгрунтованим проханням заінтересованої Договірної Сторони може бути за рішенням Генерального прокурора (Прокурора) запитуваної Договірної Сторони передана тимчасово за умови її утримання під вартою і повернення у встановлений строк.
2. Прохання про передачу тимчасово особи, зазначеної у пункті 1 цієї статті, складається згідно з положеннями статті 7 і повинно також містити зазначення про час, протягом якого вимагається присутність цієї особи у запитуючій Договірній Стороні.
3. Передача тимчасово особи, зазначеної у пункті 1 цієї статті, не здійснюється:
а) якщо не отримано її згоду на таку передачу;
б) у випадку необхідності її присутності на попередньому слідстві чи судовому розгляді на території запитуваної Договірної Сторони;
в) якщо така передача може потягти порушення встановлених строків утримання цієї особи під вартою або відбування нею покарання у вигляді позбавлення волі.
4. На особу, зазначену у пункті 1 цієї статті, поширються гарантії, передбачені пунктом 1 статті 9."
21. Статтю 80 Конвенції викласти у наступній редакції:
"Стаття 80. Особливий порядок зносин
Зносини з питань видачі і кримінального переслідування здійснюються Генеральними прокурорами (Прокурорами) Договірних Сторін.
Зносини питань виконання процесуальних та інших дій, що потребують санкції Прокурора (суду), здійснюються органами прокуратури у порядку, встановленому Генеральними прокурорами (Прокурорами) Договірних Сторін".
Цей Протокол підлягає ратифікації і набуде чинності у порядку передбаченому статтею 83 вищезазначеної Конвенції.
До цього Протоколу після набуття ним чинності можуть приєднуватись за згодою всіх Договірних Сторін інші держави шляхом передачі депозитарію документів про таке приєднання. Приєднання вважається таким, що набуло чинності, по закінченні 30 днів з дня отримання депозитарієм останнього повідомлення про згоду на таке приєднання.
Здійснено у місті Москва 28 березня 1997 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається у Виконавчому Секретаріаті Співдружності Незалежних Держав, який направить кожній державі, що підписала цей Протокол, його засвідчену копію.
За Азербайджанську Республіку
За Республіку Молдова
За Республіку Вірменія
За Російську Федерацію
За Республіку Бєларусь
За Республіку Таджикистан
За Грузію
За Туркменистан
За Республіку Казахстан
За Республіку Узбекистан
За Киргизьку Республіку
За Україну