Ліцензування і квотування експорту та імпорту запроваджуються Україною самостійно в особі її державних органів у таких випадках:
- в разі різкого погіршення розрахункового балансу України, якщо негативне сальдо його перевищує на відповідну дату 25 процентів від загальної суми валютних вимог України;
- в разі досягнення встановленого Верховною Радою України рівня зовнішньої заборгованості;
- в разі значного порушення рівноваги по певних товарах на внутрішньому ринку України, особливо по сільськогосподарській продукції, продуктах рибальства, продукції харчової промисловості та промислових товарах народного споживання першої потреби;
- при необхідності забезпечити певні пропорції між імпортною та вітчизняною сировиною у виробництві;
- при необхідності здійснення заходів у відповідь на дискримінаційні дії інших держав;
- в разі порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності правових норм цієї діяльності, встановлених цим Законом (запроваджується як санкція режим ліцензування);
- відповідно до міжнародних товарних угод, які укладає або до яких приєднується Україна (запроваджується режим квотування).
( Дію частини другої статті 16 зупинено до 31.12.92 згідно з Постановою ВР N 2330-12 від 12.05.92 ); ( Зупинено дію частини другої статті 16 з 1 січня 1993 року згідно з Декретом N 6-92 від 09.12.92; дію частини другої статті 16 відновлено у зв'язку з втратою чинності Декрету N 6-92 на підставі Закону N 3898-12 від 01.02.94 ) Товарообмінні (бартерні) операції суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюються без розрахунків через банки, підлягають ліцензуванню Міністерством економіки України в разі негативного сальдо балансу розрахунків суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності за попередній фінансовий рік. Зазначений суб'єкт повинен додати банківську довідку про стан його розрахунків до заявки на ліцензію. Міністерство економіки України не має права відмовити в ліцензії на товарообмінні (бартерні) операції в разі, якщо сальдо балансу розрахунків суб'єкта є позитивним. Ліцензія видається згідно з процедурою, встановленою цією статтею.
В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) ліцензій:
- генеральна;
- разова (індивідуальна);
- відкрита (індивідуальна);
- антидемпінгова (індивідуальна); ( Частину третю статті 16 доповнено абзацом згідно із Законом N 335-XIV ( 335-14 ) від 22.12.98 )
- компенсаційна (індивідуальна); ( Частину третю статті 16 доповнено абзацом згідно із Законом N 335-XIV ( 335-14 ) від 22.12.98 )
- спеціальна (індивідуальна). ( Частину третю статті 16 доповнено абзацом згідно із Законом N 335-XIV ( 335-14 ) від 22.12.98 )
По кожному виду товару встановлюється лише один вид ліцензії.
Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій згідно з цією статтею, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. В Україні запроваджуються такі види експортних (імпортних) квот (контингентів):
- глобальні;
- групові;
- індивідуальні;
- антидемпінгові; ( Частину п'яту статті 16 доповнено абзацом згідно із Законом N 335-XIV ( 335-14 ) від 22.12.98 )
- компенсаційні; ( Частину п'яту статті 16 доповнено абзацом згідно із Законом N 335-XIV ( 335-14 ) від 22.12.98 )
- спеціальні. ( Частину п'яту статті 16 доповнено абзацом згідно із Законом N 335-XIV ( 335-14 ) від 22.12.98 )
По кожному виду товару може встановлюватись лише один вид квоти.
( Дію частини сьомої статті 16 зупинено в частині включення до заявки на ліцензію номера свідоцтва учасника зовнішньоекономічної діяльності згідно з Декретом N 6-93 від 12.01.93 ) Рішення про встановлення режиму ліцензування та квотування експорту (імпорту) приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України з визначенням списку конкретних товарів, що підпадають під режим ліцензування та квотування, і строків дії цього режиму по кожному товару.
Режим ліцензування та квотування не поширюється на експорт та реалізацію компенсаційної та прибуткової продукції, отриманої інвестором у власність на умовах угоди про розподіл продукції, укладеної відповідно до вимог Закону України "Про угоди про розподіл продукції" ( 1039-14 ). Введення будь-яких обмежень щодо експорту та реалізації такої продукції, в тому числі кількісних, не допускається, якщо інше не передбачено угодою про розподіл продукції. ( Статтю 16 доповнено частиною згідно із Законом N 1807-III ( 1807-14 ) від 08.06.2000 )
Ліцензії, зазначені в статті 1 цього Закону, видаються Міністерством економіки України, а також у межах наданих ним повноважень - відповідним республіканським органом Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. ( Частина статті 16 в редакції Закону N 1595-III ( 1595-14 ) від 23.03.2000 )
Ліцензування операцій по переміщенню валютних коштів між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності з метою інвестицій та/або надання (одержання) кредитів здійснюється Національним банком України.
Забороняється одночасне встановлення до одних і тих же товарів режиму ліцензування і квотування, режиму оподаткування експорту (імпорту), за винятком випадків, передбачених законодавством України, та режиму попередніх імпортних депозитів відповідно до статті 19 цього Закону. ( Частина статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 335-XIV ( 335-14 ) від 22.12.98 )
( Дію частини статті 16 зупинено в частині включення до заявки на ліцензію номера свідоцтва учасника зовнішньоекономічної діяльності згідно з Декретом N 6-93 від 12.01.93 ) Інформація про перелік товарів та/або країн, що підпадають під режим ліцензування і квотування, із зазначенням виду ліцензії або квоти по кожному товару (або по кожній групі товарів) повинна бути доведена до відома суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності не менш як за 60 днів до дати запровадження режиму ліцензування (квотування) шляхом опублікування її в офіційних загальнодоступних засобах інформації України, а також негайно доводитись до відома органів державного митного контролю України.
( Дію частини статті 16 зупинено в частині включення до заявки на ліцензію номера свідоцтва учасника зовнішньоекономічної діяльності згідно з Декретом N 6-93 від 12.01.93 ) Режим ліцензування і квотування експорту та імпорту набирає чинності лише по закінченні 60 днів з моменту зазначеного офіційного опублікування. При цьому до порядку опублікування зазначеної інформації застосовуються правила статті 12 цього Закону.
Ліцензії видаються на підставі заявок суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, складених згідно з формою, яка затверджується і публікується Міністерством економіки України. ( Частина статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1595-III ( 1595-14 ) від 23.03.2000 )
( Зупинено дію частини статті 16 в частині включення до заявки на ліцензію номера свідоцтва учасника зовнішньоекономічної діяльності згідно з Декретом КМ N 6-93 від 12.01.93 ) Заявка на ліцензію повинна мати такі реквізити: номер заявки, офіційне найменування суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності та номер свідоцтва учасника зовнішньоекономічної діяльності, найменування та код товару (товарів), виготовлювач, споживач товару, шифр та назву країни (країн), у яку (які) товар експортується або з якої (яких) він імпортується, строк дії, кількість або вартість товару (в разі квотування експорту та імпорту і видачі відкритої індівідуальної ліцензії), митниця, повне найменування та адреса продавця і покупця, вид угоди, валюта платежу, одиниця виміру товару, ціна товару, погодження, ім'я керівника подавця, орган, який видав ліцензію, особливі умови ліцензії.
В разі прийняття рішення про видачу ліцензії на бланку заявки ставиться номер та вид ліцензії, підпис службової особи, яка видала ліцензію, і печатка відповідної установи. Бланк заявки, на якому проставлено зазначені вище реквізити, є документом, що засвідчує наявність ліцензії.
Наявність у подавця заявки контракту, який було укладено до прийняття рішення про видачу ліцензії, не є підставою для її видачі.
( Дію частини статті 16 зупинено в частині строку прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі згідно з Декретом N 6-93 від 12.01.93 ) Рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі видається подавцю заявки не пізніш як у 30-денний строк з дня реєстрації поданої заявки у спеціальному реєстрі протягом двох робочих днів з дня її надходження. Рішення щодо заявки на ліцензію реєструється у Державному реєстрі експортних та імпортних ліцензій, зміст якого відкрито для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Рішення про відмову у видачі ліцензії має бути мотивованим і надсилається (видається) подавцю у письмовій формі.
В разі відсутності зареєстрованого рішення щодо заявки на ліцензію у встановлений законом строк або в разі необгрунтованості відмови у видачі ліцензії подавець заявки може звернутися за захистом своїх прав до судових органів України. За видачу ліцензії стягується державний збір, розмір якого встановлюється Кабінетом Міністрів України і який має відповідати фактичним витратам держави на здійснення операцій по видачі ліцензії.
Міністерство економіки України не має права вимагати у подавця додаткової інформації, крім тієї, що міститься у заявці.
В разі запровадження режиму квотування заявки на індивідуальні ліцензії розглядаються Міністерством економіки України в порядку їх надходження, який визначається згідно з датами їх реєстрації.
Якщо на момент надходження заявки встановлену квоту вичерпано, приймання та реєстрація заявок не здійснюються. Про факт вичерпання квоти має бути протягом семи робочих днів з моменту її вичерпання офіційно повідомлено суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності, який подав відповідну заявку.
Копія ліцензії, яку одержав суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, додається до вантажної митної декларації і є підставою для пропуску через митницю вантажів, які підпадають під режим ліцензування та квотування.
Органи державного митного контролю України надсилають протягом трьох робочих днів до Міністерства економіки України повідомлення про проходження через митний кордон товарів, що підлягають ліцензуванню і квотуванню.
( Зупинено дію частини статті 16 згідно з Декретом N 15-93 від 19.02.93 ) В разі ліцензування переказу коштів в іноземній валюті з метою інвестицій та надання (одержання) кредитів банківсько-кредитні установи, які здійснюють операції щодо переказу коштів, надсилають відповідну інформацію до Національного банку України протягом трьох робочих днів.
( Зупинено дію частини статті 16 згідно з Декретом N 15-93 від 19.02.93 ) Порядок видачі ліцензії в разі ліцензування операцій, пов'язаних із переказом валютних коштів з метою інвестицій та кредитування, визначається Національним банком України з урахуванням процедури видачі ліцензій, встановленої цією статтею. При цьому зазначений 60-денний строк між датою офіційного повідомлення про запровадження режиму ліцензування та датою набрання цим режимом чинності у разі ліцензування переказу валютних коштів з метою інвестицій та кредитування не є обов'язковим.