Ліцензування і квотування експорту та імпорту запроваджуються Українською РСР самостійно в особі її державних органів у таких випадках:
- в разі різкого погіршення розрахункового балансу Української РСР, якщо негативне сальдо його перевищує на відповідну дату 25 процентів від загальної суми валютних вимог Української РСР;
- в разі досягнення встановленого Верховною Радою Української РСР рівня зовнішньої заборгованості;
- в разі значного порушення рівноваги по певних товарах на внутрішньому ринку Української РСР, особливо по сільськогосподарській продукції, продуктах рибальства, продукції харчової промисловості та промислових товарах народного споживання першої потреби;
- при необхідності забезпечити певні пропорції між імпортною та вітчизняною сировиною у виробництві;
- при необхідності здійснення заходів у відповідь на дискримінаційні дії інших держав;
- в разі порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності правових норм цієї діяльності, встановлених цим Законом (запроваджується як санкція режим ліцензування);
- відповідно до міжнародних товарних угод, які укладає або до яких приєднується Українська РСР (запроваджується режим квотування).
( Дію частини другої статті 16 зупинено до 31.12.92 згідно з Постановою ВР N 2330-12 від 12.05.92 ); ( Зупинено дію частини другої статті 16 з 1 січня 1993 року згідно з Декретом N 6-92 від 09.12.92 ) Товарообмінні (бартерні) операції суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що здійснюються без розрахунків через банки, підлягають ліцензуванню Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків Української РСР в разі негативного сальдо балансу розрахунків суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності за попередній фінансовий рік. Зазначений суб'єкт повинен додати банківську довідку про стан його розрахунків до заявки на ліцензію. Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків Української РСР не має права відмовити в ліцензії на товарообмінні (бартерні) операції в разі, якщо сальдо балансу розрахунків суб'єкта є позитивним. Ліцензія видається згідно з процедурою, встановленою цією статтею.
В Українській РСР запроваджуються такі види експортних (імпортних) ліцензій:
- генеральна;
- разова (індивідуальна);
- відкрита (індивідуальна).
По кожному виду товару встановлюється лише один вид ліцензії.
Квотування здійснюється шляхом встановлення режиму видачі індивідуальних ліцензій згідно з цією статтею, причому загальний обсяг експорту (імпорту) за цими ліцензіями не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. В Українській РСР запроваджуються такі види експортних (імпортних) квот (контингентів):
- глобальні;
- групові;
- індивідуальні.
По кожному виду товару може встановлюватись лише один вид квоти.
( Дію частини сьомої статті 16 зупинено в частині включення до заявки на ліцензію номера свідоцтва учасника зовнішньоекономічної діяльності згідно з Декретом N 6-93 від 12.01.93 ) Рішення про встановлення режиму ліцензування та квотування експорту (імпорту) приймається Верховною Радою Української РСР за поданням Ради Міністрів Української РСР з визначенням списку конкретних товарів, що підпадають під режим ліцензування та квотування, і строків дії цього режиму по кожному товару.
Ліцензії на експорт (імпорт) товарів видаються Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків Української РСР.
Ліцензування операцій по переміщенню валютних коштів між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності з метою інвестицій та/або надання (одержання) кредитів здійснюється Національним банком України.
Забороняється одночасне встановлення до одних і тих же товарів режиму ліцензування і квотування, режиму оподаткування експорту (імпорту), за винятком випадків, передбачених цією статтею, та режиму попередніх імпортних депозитів відповідно до статті 19 цього Закону.
( Дію частини одинадцятої статті 16 зупинено в частині включення до заявки на ліцензію номера свідоцтва учасника зовнішньоекономічної діяльності згідно з Декретом N 6-93 від 12.01.93 ) Інформація про перелік товарів та/або країн, що підпадають під режим ліцензування і квотування, із зазначенням виду ліцензії або квоти по кожному товару (або по кожній групі товарів) повинна бути доведена до відома суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності не менш як за 60 днів до дати запровадження режиму ліцензування (квотування) шляхом опублікування її в офіційних загальнодоступних засобах інформації Української РСР, а також негайно доводитись до відома органів державного митного контролю Української РСР.
( Дію частини дванадцятої статті 16 зупинено в частині включення до заявки на ліцензію номера свідоцтва учасника зовнішньоекономічної діяльності згідно з Декретом N 6-93 від 12.01.93 ) Режим ліцензування і квотування експорту та імпорту набирає чинності лише по закінченні 60 днів з моменту зазначеного офіційного опублікування. При цьому до порядку опублікування зазначеної інформації застосовуються правила статті 12 цього Закону.
Ліцензії видаються на підставі заявок суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, складених згідно з формою, яка затверджується і публікується Міністерством зовнішньоекономічної діяльності Української РСР.
Заявка на ліцензію повинна мати такі реквізити: номер заявки, офіційне найменування суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності та номер свідоцтва учасника зовнішньоекономічної діяльності, найменування та код товару (товарів), виготовлювач, споживач товару, шифр та назву країни (країн), у яку (які) товар експортується або з якої (яких) він імпортується, строк дії, кількість або вартість товару (в разі квотування експорту та імпорту і видачі відкритої індівідуальної ліцензії), митниця, повне найменування та адреса продавця і покупця, вид угоди, валюта платежу, одиниця виміру товару, ціна товару, погодження, ім'я керівника подавця, орган, який видав ліцензію, особливі умови ліцензії.
В разі прийняття рішення про видачу ліцензії на бланку заявки ставиться номер та вид ліцензії, підпис службової особи, яка видала ліцензію, і печатка відповідної установи. Бланк заявки, на якому проставлено зазначені вище реквізити, є документом, що засвідчує наявність ліцензії.
Наявність у подавця заявки контракту, який було укладено до прийняття рішення про видачу ліцензії, не є підставою для її видачі.
( Дію частини сімнадцятої статті 16 зупинено в частині строку прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі згідно з Декретом N 6-93 від 12.01.93 ) Рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі видається подавцю заявки не пізніш як у 30-денний строк з дня реєстрації поданої заявки у спеціальному реєстрі протягом двох робочих днів з дня її надходження. Рішення щодо заявки на ліцензію реєструється у Державному реєстрі експортних та імпортних ліцензій, зміст якого відкрито для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Рішення про відмову у видачі ліцензії має бути мотивованим і надсилається (видається) подавцю у письмовій формі.
В разі відсутності зареєстрованого рішення щодо заявки на ліцензію у встановлений законом строк або в разі необгрунтованості відмови у видачі ліцензії подавець заявки може звернутися за захистом своїх прав до арбітражних або судових органів Української РСР. За видачу ліцензії стягується державний збір, розмір якого встановлюється Радою Міністрів Української РСР і який має відповідати фактичним витратам держави на здійснення операцій по видачі ліцензії.
Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків Української РСР не має права вимагати у подавця додаткової інформації, крім тієї, що міститься у заявці.
В разі запровадження режиму квотування заявки на індивідуальні ліцензії розглядаються Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків Української РСР в порядку їх надходження, який визначається згідно з датами їх реєстрації.
Якщо на момент надходження заявки встановлену квоту вичерпано, приймання та реєстрація заявок не здійснюються. Про факт вичерпання квоти має бути протягом семи робочих днів з моменту її вичерпання офіційно повідомлено суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності, який подав відповідну заявку.
Копія ліцензії, яку одержав суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, додається до вантажної митної декларації і є підставою для пропуску через митницю вантажів, які підпадають під режим ліцензування та квотування.
Органи державного митного контролю Української РСР надсилають протягом трьох робочих днів до Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків Української РСР повідомлення про проходження через митний кордон товарів, що підлягають ліцензуванню і квотуванню.
( Дію передостанньої частини статті 16 зупинено згідно з Декретом N 15-93 від 19.02.93 ) В разі ліцензування переказу коштів в іноземній валюті з метою інвестицій та надання (одержання) кредитів банківсько-кредитні установи, які здійснюють операції щодо переказу коштів, надсилають відповідну інформацію до Національного банку України протягом трьох робочих днів.
( Дію останньої частини статті 16 зупинено згідно з Декретом N 15-93 від 19.02.93 ) Порядок видачі ліцензії в разі ліцензування операцій, пов'язаних із переказом валютних коштів з метою інвестицій та кредитування, визначається Національним банком України з урахуванням процедури видачі ліцензій, встановленої цією статтею. При цьому зазначений 60-денний строк між датою офіційного повідомлення про запровадження режиму ліцензування та датою набрання цим режимом чинності у разі ліцензування переказу валютних коштів з метою інвестицій та кредитування не є обов'язковим.