1. Працевлаштування трудового мігранта в державі перебування може здійснюватися:
1) органами виконавчої влади відповідно до укладених міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
2) суб’єктом господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном на підставі ліцензії, виданої відповідно до закону;
2) суб’єктом господарювання, який включений до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, у порядку, визначеному Законом України "Про зайнятість населення";
{Пункт 2 частини першої статті 16 в редакції Закону № 2982-IX від 20.03.2023 }
3) трудовим мігрантом самостійно.
2. У разі працевлаштування органами виконавчої влади відповідно до укладених міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або суб’єктом господарювання, що надає послуги з посередництва зазначеним у працевлаштуванні за кордоном на підставі ліцензії, виданої відповідно до закону, пункті 2 частини першої цієї статті, трудовому мігранту перед від’їздом до держави перебування стороною, що сприяє працевлаштуванню, видається проект трудового договору (контракту), завірений іноземним роботодавцем.
{Абзац перший частини другої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2982-IX від 20.03.2023 }
Проект трудового договору (контракту) викладається українською мовою та однією чи більше мовами, що використовуються в державі перебування, і містить зобов’язання, які бере на себе іноземний роботодавець, зокрема щодо:
1) умов праці (у тому числі щодо забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці), оплати праці (у тому числі щодо розміру гарантованої заробітної плати), відрахувань із заробітної плати;
2) тривалості робочого часу і часу відпочинку, строку дії трудового договору (контракту) та умов його розірвання;припинення (розірвання);
{Абзац четвертий частини другої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2982-IX від 20.03.2023 }
3) надання соціальної та медичної допомоги, здійснення соціального страхування;
4) відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю внаслідок нещасного випадку на виробництві або тимчасової непрацездатності;
5) репатріації трудового мігранта.