1. Працевлаштування трудового мігранта в державі перебування може здійснюватися:
1) органами виконавчої влади відповідно до укладених міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
2) суб’єктом господарювання, який включений до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, у порядку, визначеному Законом України "Про зайнятість населення";
{Пункт 2 частини першої статті 16 в редакції Закону № 2982-IX від 20.03.2023 }
3) трудовим мігрантом самостійно.
2. У разі працевлаштування органами виконавчої влади відповідно до укладених міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або суб’єктом господарювання, зазначеним у пункті 2 частини першої цієї статті, трудовому мігранту перед від’їздом до держави перебування стороною, що сприяє працевлаштуванню, видається проект трудового договору (контракту), завірений іноземним роботодавцем.
Проект трудового договору (контракту) викладається українською мовою та однією чи більше мовами, що використовуються в державі перебування, і містить зобов’язання, які бере на себе іноземний роботодавець, зокрема щодо:
1) умов праці (у тому числі щодо забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці), оплати праці (у тому числі щодо розміру гарантованої заробітної плати), відрахувань із заробітної плати;
2) тривалості робочого часу і часу відпочинку, строку дії трудового договору (контракту) та умов його припинення (розірвання);
3) надання соціальної та медичної допомоги, здійснення соціального страхування;
4) відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю внаслідок нещасного випадку на виробництві або тимчасової непрацездатності;
5) репатріації трудового мігранта.