Державна установа відмовляє в укладенні договору про перепоховання у разі, коли:
У разі прийняття спеціальною комісією рішення про відсутність підстав для залишення останків ідентифікованої (встановленої) загиблої (померлої) особи на місці їх поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі, військовому меморіальному кладовищі виконавець волевиявлення загиблої (померлої) особи або особа, яка зобов’язалася поховати загиблу (померлу) особу відповідно до законодавства, а у разі їх відсутності — відповідна обласна, Київська міська державна адміністрація (військова адміністрація) здійснює його перепоховання на іншому кладовищі. При цьому транспортування та перепоховання здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету або інших джерел, не заборонених законодавством.
встановлена загибла (померла) особа не належить до осіб, визначених частиною першою статті 15 - 1 Закону України “Про поховання та похоронну справу”;
Перепоховання загиблої (померлої) особи на іншому кладовищі здійснюється з дотриманням вимог, визначених пунктами 14, 16—18 цього Порядку.
встановлена загибла (померла) особа на день смерті мала непогашену і не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення умисного злочину;
документи, зазначені в абзацах третьому - п’ятому пункту 21 цього Порядку, подано не в повному обсязі, крім випадків, передбачених абзацом сьомим пункту 21 цього Порядку.
Після усунення причин, що стали підставою для відмови, особа, що ініціювала перепоховання, може повторно звернутися до державної установи щодо укладення договору про перепоховання.