Державна установа відмовляє в укладенні договору про перепоховання у разі, коли:
встановлена загибла (померла) особа не належить до осіб, визначених частиною першою статті 15 - 1 Закону України “Про поховання та похоронну справу”;
встановлена загибла (померла) особа на день смерті мала непогашену і не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення умисного злочину;
документи, зазначені в абзацах третьому - п’ятому пункту 21 цього Порядку, подано не в повному обсязі, крім випадків, передбачених абзацом сьомим пункту 21 цього Порядку.
Після усунення причин, що стали підставою для відмови, особа, що ініціювала перепоховання, може повторно звернутися до державної установи щодо укладення договору про перепоховання.