Пункт "а" передбачає інфекційний спондиліт незалежно від характеру перебігу, травматичну спондилопатію (хвороба Кюммеля), спондильолістез II-III ступенів, деформуючий спондильоз шийного відділу хребта з порушенням функції або нестабільністю; деформуючий спондильоз і міжхребцевий остеохондроз шийного, грудного і поперекового відділів хребта із значним або помірним порушенням функцій або больовим синдромом; фіксовані викривлення хребта, які супроводжуються ротацією хребців (сколіоз II ступеня, остеохондропатичний кіфоз з клиноподібною деформацією трьох та більше хребців зі зниженням висоти передньої поверхні тіла хребця на 2-3 мм і більше); обмежений деформуючий спондильоз (ураження тіл трьох та більше хребців) та міжхребцевий остеохондроз (ураження трьох та більше міжхребцевих дисків) з больовим синдромом; спондильозний спондильолістез I ступеня (зміщення на 1/4 частини поперекового діаметра тіла хребця) з больовим синдромом; множинні фіброзно-хрящові вузли з больовим синдромом.
Спондильоз анатомічно виявляється дзьобоподібними розростаннями, які охоплюють усю окружність замикальних пластинок, і деформацією тіл хребців. Ознаками клінічного прояву остеохондрозу є порушення статичної функції ураженого відділу хребта - випрямлення шийного (поперекового) лордозу або утворення кіфозу, поєднання локальних лордозу та кіфозу замість рівномірного лордозу. Больовий синдром при фізичних навантаженнях повинен бути підтверджений неодноразовими зверненнями по медичну допомогу, які записуються в медичних документах оглянутого.
Ступінь сколіозу визначається за рентгенограмами, виконаними у вертикальному та в горизонтальному положеннях, на підставі виміру кутів сколіозу (за методикою Ліппмана-Коба): I ступінь - 1°-10°, II ступінь - 11°-25°, III ступінь - 26°-50°, IV ступінь - більше 50° (за В.Д. Чакліним).
До пункту "б" належать незначні анатомічні і функціональні зміни хребта за відсутності больового синдрому; обмежений деформуючий спондильоз (ураження менше 3 хребців) і міжхребцевий остеохондроз (ураження 3 і більше міжхребцевих дисків), поширений міжхребцевий остеохондроз 1-2 відділів хребта без больового синдрому.
Характер патологічних змін хребта повинен бути підтверджений багатовісьовими навантажувальними, функціональними рентгенологічними, а за необхідності - іншими сучасними (КТ, МРТ) дослідженнями.
Для оцінки об'єму рухів хребта слід керуватися таблицею:
Відстань
Рух
Норма
Обмеження рухів
незначне
помірне
значне
1
2
3
4
5
6
Від бугорка потиличної кістки до остистого відростка VII шийного хребця
Нахил голови
3-4 см
2,5 см
2 см
1-1,5 см
Відкидання голови
8-10 см
6-7 см
4-5 см
3-3,5 см
Повороти в шийному відділі хребта
85 °
70-75 °
60-65 °
30-50 °
Від остистого відростка VII шийного хребця до I крижового хребця
Згинання
5-7 см
4-5 см
2,5-3,5 см
1,5 см
Прогинання назад
5-6 см
4-5 см
2,5-3,5 см
2 см
Повороти в поперековому та грудному відділах хребта
25-30 °
19-24 °
15-18 °
10-14 °
Морфологічні зміни хребців, виявлені в льотного складу, АП при планових рентгенологічних дослідженнях у вигляді загострень, потовщень внутрішнього краю, поодиноких шипоподібних розростань без клінічних проявів, не є підставою для застосування даної статті.
{Статтю 57 доповнено абзацом сьомим згідно з Наказом Міністерства оборони № 466 від 01.08.2011 }
Незначно виражені юнацькі викривлення хребта (до 5-8 ° ), а також сакралізація або люмбалізація 1 куприкового хребця без корінцевих змін не є перешкодою до льотного навчання.
{Статтю 57 доповнено абзацом восьмим згідно з Наказом Міністерства оборони № 466 від 01.08.2011 }
Хвороби сечостатевої системи (№ 00-№ 99), їх наслідки