При відсутності повторних загострень, задовільному загальному стані, збереженні працездатності і відсутності значних змін шлункової секреції особи, які оглядаються, можуть бути визнані придатними до льотної роботи. Особи льотного складу, які літають на літаках і вертольотах палубного базування, визнаються непридатними.
Клінічна та патогенетична спорідненість дуоденіту (гастродуоденіту) і виразкової хвороби дозволяє об'єднати їх в одну загальну групу з однаковим принципом експертного підходу.
При виявленні цих захворювань у стадії загострення після проведеного лікування особи, які оглядаються, визнаються непридатними до льотної роботи.
Надалі при стійкій ремісії захворювання протягом одного року можливе поновлення на льотній роботі осіб після перенесеного дуоденіту і гострих (початкових) виразок за пунктом "б". Питання про поновлення осіб льотного складу після одужання з локалізацією виразкової "ніші" у шлунку слід розглядати надзвичайно обережно і не раніше як через 1,5-2 роки за наявності стійкої клінічної ремісії. Особи льотного складу, в яких виразкова хвороба протікала з ускладненнями, непридатні до льотної роботи і поновлення їх на льотній роботі недоцільне.
Обережно треба підходити до вирішення питання про поновлення на льотній роботі осіб льотного складу, які літають на вертольотах з наявністю виразкової хвороби шлунку чи 12-палої кишки.
Особи, у яких при обстеженні виявлена рубцева деформація цибулини 12-палої кишки, але відсутні функціональні порушення, можуть бути оглянуті за пунктом "б".
Особи льотного складу з хронічним гепатитом та хронічним рецидивним панкреатитом, при хронічних запальних процесах жовчних шляхів, а також ті, які перенесли холецистектомію, визнаються непридатними до льотної роботи.
Особи льотного складу з наявністю дивертикулу 12-палої кишки в поєднанні з дуоденітом, перидуоденітом, функціональними порушеннями органів травлення, парафатерального дивертикулу або множинних дивертикулів товстої кишки підлягають оглядові за пунктом "а".