Всі особи після знепритомлення, незалежно від обставин її виникнення, підлягають усуненню від польотів і стаціонарному обстеженню.
Лікар військової частини під керівництвом ЛАМ у всіх випадках проводить вивчення причин та обставин знепритомлення, результати якого викладає в медичній характеристиці, що подається ЛЛК.
У випадках відсутності захворювань, які можуть викликати знепритомлення, проводиться спеціальне цілеспрямоване обстеження.
Обов'язковим є проведення таких досліджень:
- баровипробування щодо перенесення помірних ступенів гіпоксії з проведенням ортостатичної проби;
- проба з гіпервентиляцією, затримкою дихання;
- ортостатичні проби з записом гемодинаміки, цілеспрямоване дослідження вегетативної нервової системи;
- ЕЕГ з фотостимуляцією, при гіпервентиляції і при вдиханні газової суміші, збідненої киснем;
- РЕГ (реоенцефалографія);
- дослідження вестибулярного апарату кумулятивними методами;
- клініко-психологічне дослідження.
Інші методи дослідження використовуються залежно від льотної спеціальності і типу літака.
Ескпертна постанова для осіб, які перенесли знепритомлення виноситься на підставі вивчення анамнезу, результатів клінічного обстеження, перенесення проб та навантаження, причин знепритомлення, суб'єктивної реакції того, кого оглядають на цю подію, індивідуально-психологічних особливостей особи, віку та льотної спеціальності.
Наявність захворювань, які супроводжуються знепритомненнями, невротичними реакціями на цю подію, поганим перенесенням проб на навантаження, незалежно від інших результатів дослідження і причин знепритомлення, є підставою для визнання непридатним за всіма графами Переліку хвороб.
При знепритомненні, зумовленому втомою, астенічними станами до винесення остаточної постанови рекомендується надання відпустки за станом здоров'я або звільнення від польотів з виконанням інших обов'язків військової служби.
При одноразових ортостатичних знепритомненнях, (які розвиваються на фоні вираженого, але минущого ослаблення організму, порушення режиму відпочинку, вживання алкоголю та інше), а також емоційно-больових, що виникають при медичних процедурах щеплення, пункції гайморових пазух, взяття крові з вени), можливе допущення до льотної роботи за графами IV-VI Переліку хвороб, за винятком осіб льотного складу, які літають на літаках з одинарним керуванням і вертольотах палубного базування.
Більш обережної оцінки вимагає знепритомлення, що розвивається при несприятливих емоційних впливах, не пов'язаних з виконанням медичних процедур.
При знепритомленні, спричиненому впливом екстремальних чинників, які стоять на грані витривалості організму (великі перевантаження за відсутності спеціального спорядження, виражене кисневе голодування, сильний біль), експертна постанова виноситься, виходячи з наслідків впливу на організм несприятливих чинників.
Особи, допущені до льотної роботи наступні 2 роки, огляд проходять в стаціонарних умовах.
Окремі симптоми порушення функції вегетативної нервової системи у вигляді ізольованого гіпергідрозу, акроціанозу, стійкого дермографізму, тахікардії, "гри вазомоторів" та інше при відсутності будь-яких порушень у нервово-психічній сфері не можуть бути підставою для винесення постанови про непридатність до льотної роботи.
Діагноз судинно-вегетативної нестійкості має виноситися тільки в тих випадках, коли ретельне цілеспрямоване обстеження не виявило виявів нейроциркуляторної дистонії чи інших захворювань, що супроводжуються порушеннями вегетативної нервової системи.
Особи, допущені до льотної роботи, підлягають систематичному лікарському спостереженню.