Для прийняття експертної постанови велике значення має точне формулювання діагнозу. В діагнозі необхідно вказати форму неврозу, характер, ступінь вираження і тривалість перебігу хвороби.
При експертизі потрібно чітко відмежовувати неврози від невротичних синдромів і астенічних станів, які виникли після інфекцій, інтоксикацій і соматичних захворювань, які за своїми клінічними проявами нагадують неврози. У цих випадках експертна оцінка залежить від основного захворювання.
Медичний огляд льотного складу, який страждає неврозами, проводиться тільки після стаціонарного лікування.
При винесенні експертної постанови необхідно враховувати результат проведеного лікування, стійкість порушень компенсації, ступінь відновлення фізичної працездатності і характер майбутньої льотної роботи.
При експертизі неврозів велике значення мають службова і медична характеристики, в яких повинні бути відображені всі необхідні дані, передбачені пунктом 347 цього Положення.
До пункту "а" відносяться виражені форми неврозів зі значними порушеннями нервово-психічної діяльності і стійкою фіксацією хворобливих проявів.
Пункт "б" передбачає помірно виражені невротичні, астенічні і реактивні стани, які мають значення тільки для льотної професії і знижують льотну працездатність. Відмінною особливістю цих форм є нерізко виражена клінічна картина захворювання, вибірковість скарг і хворобливих проявів стосовно певних факторів льотної роботи (непереносимість польотів у складних метеоумовах, вночі, на великих висотах, строєм, з дозаправкою пальним у польоті, з посадкою на палубу).
В тих випадках, коли невроз протікає з вираженими судинно-вегетативними реакціями гіпертензивного і гіпотензивного типу, з ендокринно-вегетативними порушеннями, експертна оцінка повинна проводитися з урахуванням вимог статей 13, 39 Переліку хвороб.
Якщо порушення функції вегетативної нервової системи поєднуються із змінами судинного тонусу і носять стійко виражений характер навіть після усунення причини (невроз, інтоксикація, інфекція), експертна оцінка виноситься за статтею 39 Переліку хвороб.
Реактивні стани і неврози можуть виникнути у зв'язку з льотними пригодами і аварійними обставинами в польоті. При оцінці придатності членів екіпажів після льотної пригоди необхідно враховувати обставини виникнення і розвиток льотної пригоди (причини виникнення аварійної ситуації в польоті, характер первинної емоційної реакції на льотну пригоду, ставлення до неї командування і колективу). Несприятливими для подальшої льотної роботи є виникнення у льотного складу відразу після пригоди не психомоторного збудження, а стану пригнічення і депресії. Тривале слідство, яке супроводжується неприємними переживаннями, також може бути причиною стійкої астенізації і невротизації льотного складу.
В процесі стаціонарного обстеження необхідно з'ясувати труднощі, з якими льотчик зіткнувся в польоті, його суб'єктивну реакцію на цю подію, ставлення до продовження льотної роботи і конкретні причини, які викликали розлад (конфліктна ситуація при розслідуванні, загибель товариша, груба помилка в пілотуванні). Психологічне обстеження цих осіб є обов'язковим.
При лікарсько-льотній експертизі осіб з невротичними реакціями і неврозами, які виникають після льотних пригод, необхідно перш за все врахувати тривалість захворювання, ставлення обстежуваних до продовження льотної роботи, а також наявність або відсутність у них кортико-вісцеральних розладів. Несприятливим у прогнозуванні є запізнене виникнення невротичних реакцій і наявність у тих, кого оглядають, у преморбідному стані здатності до фобій й інших психогенних реакцій.
Осіб льотного складу дійсної строкової служби, у яких наявні стійкі (більше двох місяців) невротичні реакції, невпевненість в своїх силах, негативне ставлення до польотів або очевидна кортико-вісцеральна патологія (порушення судинного тонусу і нервової регуляції серця, ендокринних розладів, поганого переносу гіпоксії або вестибулярних подразнень) необхідно визнавати непридатними до льотної роботи.
Офіцери в подібних випадках підлягають направленню на санаторне лікування, але якщо не настало повне видужання після проведеного лікування також виноситься постанова про непридатність до льотної роботи.
Чергову відпустку особам після льотної пригоди бажано надавати тільки після вирішення питання про їх подальшу льотну роботу, а у випадку допуску до польотів - після введення в стрій.
Для діагностики психопатій, неврозів, реактивних і астенічних станів, а також інших захворювань, передбачених статтями 17, 18, 20 і 82 Переліку хвороб, мають значення результати клініко-психологічного обстеження, отримані в процесі обстеження льотного складу в ЛАМ і військових госпіталях.
Дані психологічного обстеження враховуються ЛЛК при винесенні експертної постанови.
У окремих осіб при обстеженні не вдається встановити яких-небудь відхилень у стані здоров'я, в той час як клініко-психологічне обстеження може виявити несприятливі для льотної діяльності індивідуально-психологічні особливості. Психологічне обстеження проводиться у відповідності з Методиками досліджень в цілях лікарсько-льотної експертизи.
За наявності виражених несприятливих індивідуально-психологічних властивостей, виявлених методами психологічного дослідження, поєднаних з негативними даними льотних і медичних характеристик, відповідно до статті 17-б Переліку хвороб виноситься постанова про непридатність до льотної роботи за всіма графами Переліку хвороб. При помірно виражених несприятливих індивідуально-психологічних властивостях експертна постанова відповідно до статті 17-б Переліку хвороб виноситься в порядку індивідуальної оцінки з урахуванням льотної спеціальності, характеристик і роду авіації. При допуску до льотної роботи необхідно рекомендувати нагляд лікаря військової частини і льотчика-інструктора за якістю виконання льотної роботи.
Хвороби нервової системи