До підпункту "а" належать різко виражені меньєроподібні захворювання, а також інші тяжкі форми вестибулярних розладів органічного або функціонального характеру, напади яких спостерігалися при стаціонарному обстеженні або підтверджені спеціалізованим лікувально-профілактичним закладом.
До підпункту "б" належать випадки меньєроподібних захворювань, напади яких мають короткочасний перебіг із помірно вираженими вестибулярно-вегетативними розладами, що не мають значного впливу на виконання службових обов'язків.
До підпункту "в" належать випадки різко підвищеної чутливості до закачування за відсутності симптомів вестибулярних розладів та захворювань інших органів.
Кандидати та військовослужбовці до служби в підрозділах спеціального призначення є непридатними у разі підвищеної чутливості до закачування. Не можна обмежуватись обстеженням лише вестибулярної функції без глибокого всебічного обстеження всього організму, оскільки вегетативні розлади можуть виходити не тільки з вушного лабіринту, а й з інших органів. Під час відбору кандидатів та військовослужбовців до оперативних підрозділів спеціального призначення критерієм стійкості до закачування є результати дослідження отолітової реакції або проби безперервної кумуляції прискорень Каріоліса. Особи, які дають різку вестибуловегетативну реакцію ІІІ ступеня (отолітова реакція) або не витримують пробу протягом однієї хвилини дослідження внаслідок виникнення вегетативних порушень, є непридатними до служби.
{Абзац четвертий статті 38 в редакції Наказу Служби зовнішньої розвідки № 218 від 03.07.2017 }
Результати вестибулометрії в ряді випадків оцінюються разом із неврологом.
Якщо є підозра на тимчасовий характер вестибулярних розладів, то потрібне всебічне обстеження та лікування в стаціонарних умовах.
Під час огляду кандидатів на навчання у ВВНЗ обов'язково проводиться дослідження вестибулярного апарату.