Про затвердження Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року та плану заходів з його виконання

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 25 лютого 2026 р. № 214-р

Київ

Про затвердження Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року та плану заходів з його виконання

Інд. 26

Ю. СВИРИДЕНКО

Прем'єр-міністр України

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 25 лютого 2026 р. № 214-р

Загальні питання

Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року (далі - Національний план дій) розроблено відповідно до Законів України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики”, “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, “Про корінні народи України”, “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”, “Про правовий і соціальний захист осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій”, Указу Президента України від 30 вересня 2019 р. № 722 “Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року”, розпоряджень Кабінету Міністрів України від 2 травня 2025 р. № 439 “Деякі питання реалізації Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року”, від 14 травня 2025 р. № 475 “Деякі питання забезпечення переговорного процесу про вступ України до Європейського Союзу за кластером 1 “Основи процесу вступу до ЄС” з метою забезпечення виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”, ухваленої Радою Безпеки ООН 31 жовтня 2000 р., та резолюцій Ради Безпеки ООН 1820 (2008), 1888 (2009), 1889 (2009), 1960 (2010), 2106 (2013), 2122 (2013), 2242 (2015), 2467 (2019), 2493 (2019), які разом формують порядок денний “Жінки, мир, безпека”.

У Національному плані дій враховано міжнародні зобов’язання України у сфері прав людини, зокрема стосовно досягнення Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року, визначених резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 25 вересня 2015 р. № 70/1, виконання Пекінської декларації, прийнятої 15 вересня 1995 р. на четвертій Всесвітній конференції із становища жінок, Конвенції Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та Факультативного протоколу до неї, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, Директиви Європейського Парламенту та Ради 2024/1385 від 14 травня 2024 р. про протидію насильству над жінками та домашньому насильству.

У Національному плані дій враховано пріоритети євроатлантичної інтеграції України, визначені адаптованою Річною національною програмою на 2025 рік, а також положення Рамкової програми співробітництва між Урядом України та Організацією Об’єднаних Націй щодо запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом, яка підписана 3 травня 2022 року.

Затвердження Національного плану дій відповідає рекомендації скринінгового звіту Європейської Комісії за розділом 31 “Зовнішня політика та політика безпеки і оборони” Кластера 6 “Зовнішні відносини”.

У Національному плані дій враховано:

досвід реалізації, результати досліджень та аналіз виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 113 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 18, ст. 748; 2018 р., № 72, ст. 2443), Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2025 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 р. № 1544 (далі - Національний план дій до 2025 року);

аналіз нових викликів, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

результати багатосторонніх консультацій з представниками органів державної влади, складових сектору безпеки і оборони, громадських об’єднань та міжнародних організацій.

Порядок денний “Жінки, мир, безпека” зосереджено на розширенні прав та можливостей жінок і чоловіків у процесах прийняття рішень щодо запобігання конфліктам, реагуванні на безпекові виклики, повоєнне відновлення, забезпеченні принципу гендерної рівності у секторі безпеки і оборони, а також реагуванні на потреби жінок, чоловіків, дівчат і хлопців, спричинені збройною агресією Російської Федерації проти України.

Аналіз проблеми

З моменту збройної агресії Російської Федерації проти України 24 лютого 2022 р. пріоритетом України є відсіч агресору. Наслідки збройної агресії Російської Федерації проти України є руйнівними для держави та населення. Водночас дівчата і жінки частіше ніж чоловіки страждають від різних форм насильства, на них лягає тягар збройної агресії Російської Федерації проти України: вони захищають Батьківщину, доглядають за дітьми, членами сім’ї похилого віку, особами з інвалідністю, виконують домашню роботу, утримують сім’ю, якщо інші її члени загинули, зникли безвісти або потрапили в полон. Це знижує можливості жінок повноцінно працювати, брати участь у прийнятті рішень на рівні територіальної громади та держави, у повоєнній відбудові.

Зросли ризики для безпеки, добробуту, участі у суспільному житті та доступу до послуг для широкого кола жінок і чоловіків, особливо внутрішньо переміщених осіб, ветеранів і ветеранок війни, мешканців деокупованих територій України та територій, прилеглих до лінії зіткнення, сільської місцевості, жінок і чоловіків похилого віку, осіб з інвалідністю, а також тих, хто самостійно виховує дітей.

Результати досліджень впливу безпекових викликів на дівчат і хлопців, жінок і чоловіків з урахуванням віку, місця проживання, інших соціальних ознак, проведених у 2023 і 2025 роках дослідницькою організацією “Інфо Сапієнс” на замовлення Мінсоцполітики за підтримки Структури ООН Жінки в Україні в межах проекту “Розбудова демократичного, мирного та гендерно рівного суспільства в Україні - Фаза II”, що фінансується Урядом Норвегії (далі - дослідження впливу безпекових викликів), свідчать, що за останні два роки у 57 відсотків населення відбулися зміни, які суттєво вплинули на його матеріальне становище. 40 відсотків жінок і 36 відсотків чоловіків, які проживають на територіях, прилеглих до лінії зіткнення, втратили роботу, у 25 відсотків додались обов’язки з догляду за членами сім’ї, 10 відсотків чоловіків та 21 відсоток жінок, які мають статус безробітного, працюють без оформлення трудових відносин.

Водночас рівень залученості жінок до стратегічного планування, управління ресурсами, гуманітарного реагування та повоєнного відновлення залишається низьким, що обмежує ефективність і чутливість політики до потреб різних соціальних груп.

За результатами дослідження впливу безпекових викликів тільки 28 відсотків опитаних повністю або скоріше погоджуються з тим, що їх інтереси враховуються під час прийняття рішень у територіальній громаді (31 відсоток у 2023 році).

Викликом є також забезпечення системного підходу до реагування на випадки сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - сексуальне насильство, пов’язане із збройною агресією). Такі випадки були зафіксовані на деокупованих територіях України.

За даними Нацсоцслужби, у 2024 і 2025 роках до спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб звернулася 591 особа, з них 462 - жінки (78 відсотків). Із загальної кількості постраждалих 327 осіб, звільнених з полону, переважно цивільні, 168 осіб, які є внутрішньо переміщеними особами, з них 89 відсотків - жінки.

У межах проекту Глобального фонду для тих, хто вижив (Global Fund for Survivors), станом на 22 грудня 2025 р. опрацьовано 1208 звернень осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією (819 - від чоловіків, 362 - від жінок, 27 - щодо дітей (20 дівчат і 7 хлопців). Погоджено виплату репарацій 1080 особам (726 чоловікам, 331 жінці, 23 дітям).

Незважаючи на викладене, не всі постраждалі від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, готові звернутися за допомогою.

Натомість результати дослідження впливу безпекових викликів свідчать, що 4 відсотки населення (проти 3 відсотків у 2023 році) знають осіб, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією. Найбільша частка тих, хто знає про випадки такого насильства, - серед представниць ініціативних жіночих груп (17 відсотків), внутрішньо переміщених осіб (15 відсотків), ветеранів і ветеранок війни (8 відсотків). Це також може свідчити про високий рівень довіри постраждалих до громадських об’єднань, особливо тих, що об’єднують жінок/чоловіків, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією.

У листопаді 2024 р. прийнято Закон України “Про правовий і соціальний захист осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, та надання їм невідкладних проміжних репарацій”, який набрав чинності 18 червня 2025 року. Водночас міжвідомчий механізм ідентифікації, реагування, супроводу та відновлення постраждалих ще не набув належного рівня узгодженості та інституційного закріплення.

Разом з тим 88 відсотків населення знають, куди можна звернутися у разі насильства за ознакою статі та/або сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, хоча рівень обізнаності із зазначеного питання різних груп населення різний (зокрема значно зросла обізнаність внутрішньо переміщених осіб - 97 відсотків). Серед місць, куди можуть звернутися постраждалі, респонденти найчастіше зазначали органи Національної поліції (72 відсотки опитаних чоловіків, 67 відсотків жінок), телефонні “гарячі лінії” (28 відсотків чоловіків, 31 відсоток жінок), спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб (35 відсотків чоловіків, 30 відсотків жінок). Внутрішньо переміщені особи, волонтери та одинокі батьки частіше за інші групи населення зазначали центри допомоги врятованим.

Покращилася обізнаність населення з безпекових питань (73 відсотки населення знають, де розташований найближчий об’єкт фонду захисних споруд цивільного захисту, як викликати рятувальні служби, як діяти під час виявлення вибухового пристрою або предмета, схожого на нього, а також підозрілих (забутих) речей у місцях можливого скупчення людей) (у 2021 році - 32 відсотки). Водночас про розташування найближчого об’єкта фонду захисних споруд цивільного захисту знають лише 54 відсотки осіб віком понад 80 років, 63 відсотки осіб з інвалідністю. Чоловіки краще, ніж жінки обізнані з алгоритмом дій під час випадкового виявлення вибухового пристрою або предмета, схожого на нього, або підозрілих (забутих) речей у місцях можливого скупчення людей (дослідження впливу безпекових викликів).

Зростає актуальність забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у секторі безпеки і оборони, правоохоронної діяльності та процесах повоєнного відновлення. Незважаючи на поступове зростання кількості жінок в складових сектору безпеки і оборони та в системі цивільного захисту населення, зберігається гендерний дисбаланс на керівних посадах, у командних ланках та в органах, які ухвалюють стратегічні рішення щодо безпеки, оборони та повоєнного відновлення.

Політика повоєнного відновлення, включно з програмами регіонального розвитку, повинна ґрунтуватися на результатах гендерного аналізу, забезпечувати рівну участь жінок і чоловіків в ухваленні рішень, а також забезпечувати врахування потреб жінок і чоловіків у доступі до житла, інфраструктури, працевлаштування, соціальних і медичних послуг.

Додатковим викликом залишається забезпечення належного рівня координації між органами державної влади на центральному та місцевому рівні та іншими суб’єктами реалізації порядку денного “Жінки, мир, безпека”. Незважаючи на певний прогрес у формалізації інституційного механізму, бракує усталених практик координації, єдиної методологічної бази, системи моніторингу та професійної підготовки кадрів на всіх рівнях. Відсутність уніфікованих стандартів та нестача фахової спроможності часто призводять до дублювання функцій, розпорошення відповідальності та зниження ефективності виконання заходів.

У 2024 і 2025 роках було проведено комплексне аналітичне дослідження щодо виконання Національного плану дій до 2025 року.

Національним планом дій до 2025 року було створено умови для системного впровадження резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” в Україні.

Основними результатами його виконання стали:

інституціалізація (у більшості центральних органів виконавчої влади призначено осіб, відповідальних за виконання Національного плану дій до 2025 року, розроблено внутрішні плани дій, розширено участь виконавців у координаційних заходах);

локалізація на регіональному рівні (в усіх областях та м. Києві діють коаліції 1325 “Жінки, мир, безпека”, які об’єднують представників органів державної влади, громадських об’єднань та міжнародних організацій та разом виконують заходи Національного плану дій до 2025 року);

зростання обізнаності (підвищився рівень розуміння актуальності порядку денного “Жінки, мир, безпека” серед фахівців органів державної влади). Це мало позитивний вплив під час висвітлення цього питання у публічному просторі.

При цьому виявлено такі виклики:

недостатня координація (бракує сталого механізму міжвідомчої координації, що ускладнює узгодження дій органів державної влади та проведення ефективного моніторингу виконання Національного плану дій до 2025 року);

фрагментарність і нерівномірність впровадження на регіональному рівні (регіони мають суттєво різні підходи до виконання заходів, передбачених Національним планом дій до 2025 року. Спостерігається формальне виконання заходів без забезпечення врахування особливостей регіону та без досягнення практичного результату);

ресурсні (нестача кваліфікованих кадрів, інструментів і фінансових ресурсів для впровадження Національного плану дій до 2025 року в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України);

відсутність належної інтеграції в усі сфери державної політики (завдання Національного плану дій до 2025 року недостатньо узгоджені з пріоритетами в галузях безпеки, оборони, гуманітарної допомоги та повоєнного відновлення);

труднощі збирання та обробки даних, а також обмежене їх використання для прийняття рішень і планування діяльності.

Виявлені виклики та проблеми як організаційного, так і концептуального характеру, підкреслили потребу в оновленні підходів до формування Національного плану дій. Це передбачає посилення координації, міжвідомчої взаємодії, розширення знань і навичок виконавців Національного плану дій на всіх рівнях, визначення чітких індикаторів та нових підходів до проведення моніторингу, а також узгодженість з державною політикою в інших сферах та адаптацію до нинішніх безпекових викликів.

Мета, основні цільові групи та принципи Національного плану дій

Метою Національного плану дій є створення умов для забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті рішень та інтеграції гендерного підходу у державну політику з питань безпеки і оборони, протидії безпековим викликам, повоєнного відновлення, встановлення справедливого миру, посилення національної стійкості та системної протидії насильству за ознакою статі, сексуальному насильству, пов’язаному із збройною агресією.

Національний план дій орієнтований на врахування потреб і залучення різних груп жінок і чоловіків, які зазнають різного впливу від безпекових викликів, мають нерівний доступ до процесів ухвалення рішень, послуг і ресурсів, а також відіграють ключову роль у забезпеченні національної безпеки, повоєнного відновлення та побудові стійкого миру. Цільові групи Національного плану дій визначаються з урахуванням як рівня вразливості до наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України, так і потенціалу для участі у виконанні його заходів.

Основну увагу в Національному плані дій приділено таким цільовим групам:

особи, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, зокрема:

внутрішньо переміщені особи;

мешканці деокупованих, тимчасово окупованих територій України та територій, прилеглих до лінії зіткнення, зокрема молодь;

особи, які зазнали матеріальних збитків внаслідок воєнних (бойових) дій та обстрілів;

особи, які отримали поранення чи інші ушкодження здоров’я в районах воєнних (бойових) дій та/або в полоні;

особи, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період збройної агресії Російської Федерації проти України;

особи, які постраждали від злочинів, пов’язаних із збройною агресією Російської Федерації проти України, зокрема:

особи, які перебували в полоні, були примусово переміщені або утримувані/особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, та члени їх сімей;

особи, які пережили політичні репресії, а також члени їх сімей;

особи, які зазнали катувань або виконували примусові роботи;

особи, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією;

військовослужбовці та працівники складових сектору безпеки і оборони, які:

брали або беруть участь у проведенні заходів з відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації проти України;

зазнали поранень, контузій, катувань;

постраждали від сексуального або психологічного насильства, сексуальних домагань;

військовослужбовці, жінки та чоловіки, звільнені з військової служби, ветерани і ветеранки війни, які потребують підтримки у процесі реінтеграції, відновлення здоров’я, реалізації прав;

члени сімей військовослужбовців, ветеранів і ветеранок війни, осіб, які загинули або зникли безвісти внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

жінки та чоловіки, які проходять службу або працюють в складових сектору безпеки і оборони, правоохоронних органах, органах управління цивільного захисту, а також в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, залучені до врегулювання питань безпеки, прав людини, повоєнного відновлення;

особи, які належать до вразливих груп населення, зокрема: особи з інвалідністю, особи похилого віку, маломобільні групи населення, батьки і матері, які виховують дітей самостійно, представники національних меншин (спільнот), корінних народів України;

особи складових сектору безпеки і оборони, які ухвалюють рішення щодо розв’язання конфліктів, формування політики соціальної згуртованості та повоєнного відновлення;

громадські об’єднання, зокрема жіночі, правозахисні організації, організації ветеранів війни, які надають допомогу постраждалим від злочинів, пов’язаних із збройною агресією Російської Федерації проти України, працюють над впровадженням порядку денного “Жінки, мир, безпека”;

волонтери, які надають підтримку постраждалим від збройної агресії Російської Федерації проти України;

надавачі соціальних послуг, послуг соціально-психологічної та медико-психологічної реабілітації, військові психологи, фахівці мобільних бригад;

молодь, зокрема діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа.

Заходи Національного плану дій спрямовано на посилення участі цільових груп у його виконанні, забезпеченні захисту їх прав, розширення можливостей і створення інклюзивного безпекового середовища.

Національний план дій ґрунтується на таких принципах:

орієнтація на результат (забезпечення виконання Національного плану дій з фокусуванням на досягненні якісних і кількісних змін у становищі жінок і чоловіків у секторі безпеки і оборони; такий підхід передбачає чітке визначення очікуваних результатів, моніторинг виконання заходів, виявлення відхилень і коригування дій у відповідь на нові виклики, зміни в безпековому, соціальному, міжнародному контексті, а також можливість оперативного застосування нових інструментів, пріоритетів і підходів до виконання заходів);

забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (забезпечення рівних можливостей, рівного доступу до можливостей та рівноцінності результатів незалежно від статі, віку, місця проживання, інвалідності, належності до національних меншин (спільнот); всі заходи Національного плану дій повинні сприяти забезпеченню рівного доступу до участі, послуг, інформації та ресурсів на засадах рівності);

цілісність та узгодженість (інтеграція порядку денного “Жінки, мир, безпека” у державну політику в усіх сферах життєдіяльності суспільства (безпека і оборона, зовнішня політика, охорона здоров’я, соціальний захист, освіта, місцеве самоврядування, правосуддя, повоєнне відновлення) та узгодженість нормативно-правових актів у відповідних сферах);

інституційна сталість (впровадження заходів для посилення інституційної спроможності органів державної влади на національному та місцевому рівні щодо виконання Національного плану дій шляхом формалізації функцій, регулярного навчання, застосування внутрішнього механізму координації та включення стратегічних та оперативних цілей Національного плану дій до щорічних планів);

обґрунтованість та доказовість (визначення заходів Національного плану дій на основі наявної статистичної інформації, адміністративних даних, результатів досліджень, моніторингу, оцінювання, консультацій з організаціями громадянського суспільства, рекомендацій міжнародних організацій);

відкритість та прозорість (публічність процесів виконання Національного плану дій, інформування про стан його виконання та забезпечення участі організацій громадянського суспільства у проведенні моніторингу його виконання);

мультисекторальність і міжвідомча взаємодія (спільна участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань у виконанні Національного плану дій, забезпечення координації діяльності між рівнями та секторами);

локалізація та субсидіарність (виконання заходів Національного плану дій на рівні територіальних громад та областей з урахуванням регіональних особливостей із забезпеченням повноважень і ресурсів для органів місцевого самоврядування, сприяння створенню регіональних планів дій, формуванню місцевих коаліцій і залученню місцевих ініціатив).

Виконавці Національного плану дій

Відповідальними за виконання Національного плану дій є Мінсоцполітики, Міноборони, МВС, Мінветеранів, МЗС, МОЗ, МОН, Мін’юст, Мінкульт, Мінмолодьспорт, Мінекономіки, Мінрозвитку, Мінцифри, Національна поліція, Адміністрація Держприкордонслужби, ДМС, ДСНС, Нацсоцслужба, Адміністрація Держспецзв’язку, НАДС, Державна служба у справах дітей, Український інститут національної пам’яті, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації), Урядовий уповноважений з питань гендерної політики, а також за згодою: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, СБУ, Офіс Генерального прокурора, Головне управління Національної гвардії, Державне бюро розслідувань, Державний центр зайнятості, Координаційний центр з надання правничої допомоги, державне підприємство “Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи”, Центр гуманітарного розмінування, Центр протимінної діяльності, державна установа “Урядовий контактний центр”, державне підприємство “Дія”, Генеральний штаб Збройних Сил, заклади освіти, що належать до сфери управління складових, що входять до складу сектору безпеки і оборони, заклади освіти, Національна школа суддів, Тренінговий центр прокурорів України, Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України, органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання, міжнародні організації.

Стратегічні та оперативні цілі, основні завдання, що забезпечують досягнення стратегічних цілей

Стратегічна ціль 1. Створено умови для рівноправної участі жінок і чоловіків у процесах прийняття рішень щодо запобігання конфліктам, реагування на безпекові виклики, повоєнного відновлення на всіх рівнях та в усіх сферах суспільного життя

Оперативна ціль 1. Забезпечено міжвідомчу координацію та обмін інформацією між суб’єктами, які працюють у сфері реалізації порядку денного “Жінки, мир, безпека”, на міжнародному, національному та місцевому рівні

Завдання:

посилення координації щодо виконання плану заходів з виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 р. № 214-р (далі - план заходів), на національному та місцевому рівні;

забезпечення координації зусиль партнерів з розвитку щодо наскрізного врахування гендерного підходу у процесах повоєнного відновлення.

Оперативна ціль 2. Посилено спроможність складових сектору безпеки і оборони у забезпеченні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та реалізації порядку денного “Жінки, мир, безпека”

Завдання:

забезпечення дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час формування державної політики у сферах національної безпеки і оборони;

забезпечення інституційної спроможності складових сектору безпеки і оборони, органів прокуратури у дотриманні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

забезпечення своєчасного реагування на випадки дискримінації, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань на робочому місці/місці проходження служби в складових сектору безпеки і оборони, органах прокуратури та запобігання таким випадкам;

проведення моніторингу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в складових сектору безпеки і оборони, зокрема щодо забезпечення відповідності інфраструктури та матеріально-технічного забезпечення потребам жінок і чоловіків, які проходять службу або працюють в складових сектору безпеки і оборони.

Стратегічна ціль 2. Створено гендерно чутливу систему ідентифікації безпекових викликів, реагування на них та запобігання таким викликам

Оперативна ціль 1. Забезпечено вироблення дієвого механізму взаємодії між органами державної влади, громадськими об’єднаннями, підприємствами, установами та організаціями з ідентифікації безпекових викликів, запобігання таким викликам, реагування на них (війни, пандемії, кіберзагрози, техногенні катастрофи) з урахуванням потреб різних груп дівчат і хлопців, жінок і чоловіків

Завдання:

забезпечення ідентифікації загроз безпеці, запобігання таким загрозам, реагування на потенційні виклики відповідно до принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

запобігання усім формам насильства з використанням зброї;

забезпечення безпеки населення у територіальних громадах з урахуванням потреб різних категорій жінок і чоловіків.

Оперативна ціль 2. До системи національного реагування на безпекові виклики інтегровано гендерно чутливі підходи до оцінки ризиків, планування, виконання та моніторингу заходів протимінної діяльності і гуманітарного розмінування

Завдання:

зміцнення інституційної спроможності органів державної влади, операторів протимінної діяльності та заінтересованих сторін щодо системного впровадження гендерно чутливого підходу у сфері протимінної діяльності і гуманітарного розмінування;

інтеграція принципів гендерної рівності та соціальної інклюзії у процеси оцінки ризиків і планування протимінної діяльності з метою врахування різних потреб, вразливостей і ролей жінок і чоловіків, дівчат і хлопців;

формування навичок населення і діяльності територіальних громад у сфері безпеки з фокусуванням на виявлення, запобігання та реагування на ризики, пов’язані з мінною небезпекою та вибухонебезпечними предметами, із забезпеченням доступності, інклюзивності та рівної участі жінок і чоловіків;

формування у жінок і чоловіків, дівчат і хлопців навичок з ідентифікації безпекових викликів, запобігання таким викликам, реагування на них.

Стратегічна ціль 3. Повоєнне відновлення враховує потреби усіх груп жінок і чоловіків в усіх сферах суспільного життя та забезпечує рівні можливості, рівний доступ до можливостей та рівноцінність результатів

Оперативна ціль 1. Покращено якість життя різних груп жінок і чоловіків, забезпечено соціальну згуртованість, стабільність та розвиток людського потенціалу

Завдання:

створення умов для розширення участі молоді у впровадженні порядку денного “Жінки, мир, безпека” та повоєнному відноленні;

покращення функціонування ринку праці;

впровадження інтеграційних заходів для соціальної згуртованості жінок і чоловіків різних груп Національного плану дій.

Оперативна ціль 2. Комплексне повоєнне відновлення здійснюється з урахуванням гендерного підходу

Завдання:

сприяння залученню жінок до процесів повоєнного відновлення у сфері сільського господарства та продовольчої безпеки із забезпеченням рівного доступу до земельних, фінансових, освітніх ресурсів і державних програм підтримки;

впровадження програм зміцнення психічного здоров’я для осіб, які працюють в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, складових сектору безпеки і оборони;

збереження національної пам’яті Українського народу про постраждалих, загиблих, рухи опору та воєнні злочини як важливого елементу повоєнного відновлення та соціальної згуртованості.

Стратегічна ціль 4. Забезпечено взаємодію між суб’єктами, діяльність яких спрямована на запобігання, виявлення, реагування та подолання наслідків сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, а також інших воєнних злочинів

Оперативна ціль 1. Впроваджено ефективну систему міжвідомчої взаємодії на національному та місцевому рівні щодо запобігання, виявлення, реагування та подолання наслідків сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, та інших воєнних злочинів

Завдання - зміцнення міжвідомчої координації та партнерства між органами державної влади, громадянським суспільством і міжнародними партнерами для ефективного запобігання, виявлення, реагування та подолання наслідків сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, та інших воєнних злочинів.

Оперативна ціль 2. Забезпечено надання своєчасної, ефективної комплексної допомоги та репарацій особам, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, та інших воєнних злочинів, з урахуванням потреб різних категорій жінок і чоловіків, дівчат та хлопців

Завдання:

забезпечення надання спеціалізованої допомоги постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, та інших воєнних злочинів на національному рівні;

забезпечення надання спеціалізованої допомоги постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, та незаконного позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України на рівні територіальної громади;

запровадження комплексного, ефективного та орієнтованого на постраждалих механізму надання репарацій/невідкладних проміжних репарацій та відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані збройною агресією Російської Федерації проти України;

посилення економічної стійкості осіб, які постраждали внаслідок воєнних (бойових) дій, зокрема від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією.

Оперативна ціль 3. Забезпечено інституційну спроможність суб’єктів, які виявляють, розслідують воєнні злочини сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, та інші воєнні злочини, а також надають допомогу постраждалим від такого насильства

Завдання:

підвищення рівня обізнаності представників складових сектору безпеки і оборони щодо сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, міжнародних стандартів реагування та потреб постраждалих;

забезпечення високого рівня знань та навичок фахівців, які працюють з особами, постраждалими від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, та інших воєнних злочинів;

впровадження в правоохоронних органах та органах кримінальної юстиції потерпілоцентричної системи роботи з особами, потерпілими від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, та інших воєнних злочинів;

розроблення механізму визнання дитини постраждалою від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, та надання допомоги дітям, народженим внаслідок сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, з урахуванням віку, інтересів дитини та недопущення стигматизації;

підвищення професійної стійкості фахівців, які надають допомогу і послуги особам, постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією.

Оперативна ціль 4. Підвищено рівень інформування про сексуальне насильство, пов’язане із збройною агресією, та рівень обізнаності постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, щодо звернення за допомогою та доступу до правосуддя

Завдання:

підвищення рівня обізнаності громадськості щодо ідентифікації злочинів сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, правового захисту та послуг підтримки для постраждалих осіб;

підвищення обізнаності жінок і чоловіків про запроваджений механізм надання репарацій постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, та про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України.

Виконання плану заходів створить умови для рівної участі жінок і чоловіків в складових сектору безпеки і оборони, у процесах ухвалення рішень на всіх рівнях, забезпечення реагування на зумовлені збройною агресією Російської Федерації проти України потреби різних груп жінок, чоловіків, дівчат і хлопців та залучення їх досвіду до формування та реалізації державної політики, протидії сексуальному насильству, пов’язаному із збройною агресією, підвищення стійкості держави до безпекових загроз завдяки ширшій участі жінок і чоловіків у заходах безпеки, оборони, повоєнного відновлення та захисту населення.

Порядок проведення моніторингу, оцінювання результатів виконання Національного плану дій та звітування

Метою проведення моніторингу є своєчасне виявлення та розв’язання проблем, що перешкоджають досягненню кінцевої мети Національного плану дій, а також підготовка та оприлюднення орієнтованих на результат звітів про його виконання.

Моніторинг стану виконання Національного плану дій проводиться шляхом збору центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями (військовими адміністраціями), іншими державними органами, залученими до виконання Національного плану дій, інформації про досягнення показників плану заходів за підсумками року та стратегічних цілей Національного плану дій, визначених планом проведення моніторингу стану виконання Національного плану дій, та її надсилання Нацсоцслужбі за результатами кожного року його виконання для узагальнення та подання Мінсоцполітики.

Форма звіту про результати проведення поточного моніторингу виконання плану заходів з виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року наведена в додатку 1.

План проведення моніторингу стану виконання Національного плану дій з виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року наведено в додатку 2.

Досягнення стратегічних цілей Національного плану дій сприяє виконанню нормативно-правових актів, перелік яких наведено в додатку 3.

Під час проведення моніторингу виконавці Національного плану дій проводять аналіз:

поточного стану виконання плану заходів, включаючи аналіз значень показників, відхилень від цільових орієнтирів і причин таких відхилень;

основних досягнень за звітний період;

основних проблем у виконанні Національного плану дій.

За результатами проведення аналізу готуються пропозиції щодо вирішення проблемних питань.

Мінсоцполітики готує та подає Кабінетові Міністрів України узагальнений звіт про результати проведення поточного моніторингу виконання Національного плану дій та інформацію про досягнення показників моніторингу стану виконання Національного плану дій.

Звіт оприлюднюється щороку через рік після припинення чи скасування воєнного стану для громадського обговорення на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після його подання Кабінетові Міністрів України.

Моніторинг стану виконання Національного плану дій проводиться в останній рік його виконання, зокрема шляхом:

аналізу впливу виконання Національного плану дій на становище цільових груп;

аналізу досягнення ключових показників щодо загальної мети Національного плану дій, їх відхилення від планових значень, з’ясування причин відхилення;

аналізу логічності та обґрунтованості вибраних інструментів виконання Національного плану дій, визначених підходів, необхідності їх перегляду чи продовження строку використання;

оцінювання результатів виконання Національного плану дій цільовими групами.

Процес моніторингу передбачає:

проведення періодичних (раз на два роки) досліджень впливу безпекових викликів на дівчат і хлопців, жінок і чоловіків з урахуванням віку, місця проживання, інших соціальних ознак;

регулярного заслуховування питань щодо виконання Національного плану дій на національному, регіональному і місцевому рівні за участю його виконавців, зокрема коаліції 1325 “Жінки, мир, безпека”.

За результатами виконання Національного плану дій готується аналітична доповідь про його виконання.

Під час підготовки звітів та моніторингу виконання Національного плану дій забезпечується участь громадських об’єднань.

Фінансове забезпечення виконання Національного плану дій

Виконання Національного плану дій забезпечується за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям (військовим адміністраціям), іншим державним органам на відповідний період, інших джерел, не заборонених законодавством, з урахуванням цілей, завдань

і пріоритетів, визначених Цілями сталого розвитку України на період до 2030 року, пріоритетними планами дій Уряду, міжнародними зобов’язаннями України.

ЗВІТ

про результати проведення поточного моніторингу виконання плану заходів з виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року за 20__ рік

ПЛАН

проведення моніторингу стану виконання Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року

Найменування показника

Джерела інформації (адміністративні дані/дослідження неурядових організацій) та методи збору інформації (проведення аналізу даних, звітів/опитувань громадської думки/фокус-групи/ інтерв’ю/спостереження)

Відповідальні за підготовку інформації

Стратегічна ціль 1. Створено умови для рівноправної участі жінок і чоловіків у процесах прийняття рішень щодо запобігання конфліктам, реагування на безпекові виклики, повоєнного відновлення на всіх рівнях та в усіх сферах суспільного життя

ДМС

Адміністрація Держприкордонслужби

Адміністрація Держспецзв’язку

Державне бюро розслідувань (за згодою)

СБУ (за згодою)

Головне управління Національної гвардії (за згодою)

Офіс Генерального прокурора (за згодою)

Управління державної охорони (за згодою)

Мінекономіки

Міноборони

МВС

ДСНС

Центр протимінної діяльності (за згодою)

Центр гуманітарного розмінування (за згодою)

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

Центр гуманітарного розмінування (за згодою)

Луганська,

Донецька,

Запорізька,

Миколаївська,

Сумська,

Харківська,

Херсонська

обласні держадміністрації

(військові адміністрації)

Мінсоцполітики

Урядовий уповноважений з питань гендерної політики

Мінсоцполітики

Нацсоцслужба

обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

Мінсоцполітики

Нацсоцслужба

МОЗ

Нацсоцслужба

ПЕРЕЛІК

стратегічних цілей Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2030 року , досягнення яких передбачено нормативно-правовими актами, які прямо чи опосередковано стосуються порядку денного “Жінки, мир, безпека”

Назва стратегічної цілі

Найменування нормативно-правового акта

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 25 лютого 2026 р. № 214-р

Найменування завдання

Найменування заходу

Відповідальні за виконання

Показник виконання

Строк виконання, рік

Стратегічна ціль 1. Створено умови для рівноправної участі жінок і чоловіків у процесах прийняття рішень щодо запобігання конфліктам, реагування на безпекові виклики, повоєнного відновлення на всіх рівнях та в усіх сферах суспільного життя

Оперативна ціль 1. Забезпечено міжвідомчу координацію та обмін інформацією між суб’єктами, які працюють у сфері реалізації порядку денного “Жінки, мир, безпека”, на міжнародному, національному та місцевому рівні

3)організація проведення навчань для державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, представників громадських об’єднань щодо виконання Національного плану дій на національному і місцевому рівні, зокрема щодо інструментів його виконання, моніторингу, міжвідомчої взаємодії, повоєнного відновлення

НАДС

міністерства, інші центральні органи виконавчої влади

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

коаліції 1325 (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

кількість державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які взяли участь у навчаннях, осіб

4)надання підтримки громадським об’єднанням, які реалізують проекти, спрямовані на впровадження порядку денного “Жінки, мир, безпека”, зокрема щодо надання психосоціальної підтримки населенню, адвокації, просвітницьких кампаній з питань виконання Національного плану дій, розроблення регіональних планів дій, проведення аудитів безпеки територій тощо

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

кількість громадських об’єднань, яким надано підтримку, одиниць

кількість проектів, реалізованих громадськими об’єднаннями

результати реалізації проектів, одиниць

5)проведення періодичних досліджень впливу безпекових викликів на дівчат і хлопців, жінок і чоловіків з урахуванням віку, місця проживання, інших соціальних ознак для подальшого врахування під час формування державної політики

Мінсоцполітики

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

кількість підготовлених звітів про результати дослідження з рекомендаціями щодо врахування під час формування державної політики, одиниць

2) організація роботи Альянсу за гендерно відповідальне та інклюзивне відновлення в Україні, робочої групи “Платформа забезпечення гендерного мейнстримінгу та інклюзії у відновленні” щодо врахування гендерної складової у проектах відновлення

Урядовий уповноважений з питань гендерної політики

Мінсоцполітики

члени Альянсу за гендерно відповідальне та інклюзивне відновлення в Україні (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

частка проектів/програм відновлення, які враховують гендерну складову, відсотків

3) забезпечення участі у Мережі координаторів з питань жінок, миру та безпеки

Урядовий уповноважений з питань гендерної політики

кількість засідань Мережі координаторів з питань жінок, миру та безпеки, в яких взято участь та представлено позицію України щодо впровадження порядку денного “Жінки, мир, безпека”, одиниць

4) забезпечення участі України в Глобальному альянсі із попередження сексуального насильства під час конфліктів

Урядовий уповноважений з питань гендерної політики

МЗС

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

кількість заходів Глобального альянсу із попередження сексуального насильства під час конфліктів, в яких Україна взяла участь, одиниць

кількість організованих заходів із презентації постраждалоцентристського підходу, одиниць

Оперативна ціль 2. Посилено спроможність складових сектору безпеки і оборони у забезпеченні рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та реалізації порядку денного “Жінки, мир, безпека”

3)забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у діяльності постійно діючих комісій та інших дорадчих органів складових сектору безпеки і оборони

Міноборони

МВС

Національна поліція

ДМС

ДСНС

Адміністрація Держприкордонслужби

Адміністрація Держспецзв’язку

СБУ (за згодою)

Державне бюро розслідувань (за згодою)

Головне управління Національної гвардії (за згодою)

Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою)

заклади освіти, що належать

до сфери управління складових сектору безпеки і оборони (за згодою)

частка жінок у постійно діючих комісіях та інших дорадчих органах складових сектору безпеки і оборони, відсотків

у100 відсотків новоутворених комісій забезпечено представництво жінок

3)забезпечення проведення навчань курсантів/слухачів/студентів закладів освіти, що належать до сфери управління складових сектору безпеки і оборони, щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, протидії дискримінації, насильству за ознакою статі, сексуальним домаганням, враховуючи оновлені Методичні рекомендації з інтеграції гендерних підходів у систему підготовки фахівців для сектору безпеки і оборони України та Початкові вимоги взаємосумісності Україна НАТО “Жінки, мир, безпека”

Міноборони

МВС

Національна поліція

ДСНС

Адміністрація Держприкордонслужби

Адміністрація Держспецзв’язку

СБУ (за згодою)

Головне управління Національної гвардії (за згодою)

заклади освіти, що належать до сфери управління складових сектору безпеки і оборони (за згодою)

громадські об’єднання (за згодою)

оновлено навчальні програми у 100відсотків профільних закладів освіти, що належать до сфери управління складових сектору безпеки і оборони

щороку проходять навчання не менше 80 відсотків курсантів/слухачів/студентів

4)забезпечення проведення підвищення кваліфікації особового складу щодо дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, протидії дискримінації, насильству за ознакою статі, сексуальним домаганням

Міноборони

МВС

НАДС

Національна поліція

ДСНС

ДМС

Адміністрація Держприкордонслужби

Адміністрація Держспецзв’язку

Офіс Генерального прокурора (за згодою)

СБУ (за згодою)

Державне бюро розслідувань (за згодою)

Головне управління Національної гвардії (за згодою)

Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою)

Тренінговий центр прокурорів України (за згодою)

Національна школа суддів (за згодою)

заклади освіти, що належать до сфери управління складових сектору безпеки і оборони (за згодою)

кількість осіб особового складу з числа командного складу, представників підрозділів управління персоналу, юридичних служб, психологічної підтримки, цивільно-військового співробітництва, радників з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі та Військової служби правопорядку у Збройних Силах, охоплених навчанням з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, протидії дискримінації, насильству за ознакою статі, сексуальним домаганням, осіб створено систему внутрішнього моніторингу якості проходження навчання

2) проведення навчання працівників органів прокуратури та працівників складових сектору безпеки і оборони щодо запровадження алгоритму з розгляду повідомлень про випадки дискримінації, насильства за ознакою статі та сексуального домагання, їх облік складовими сектору безпеки і оборони

Міноборони

Національна поліція

ДСНС

Адміністрація Держприкордонслужби

Адміністрація Держспецзв’язку

Державне бюро розслідувань (за згодою)

СБУ (за згодою)

Головне управління Національної гвардії (за згодою)

Офіс Генерального прокурора (за згодою)

Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою)

кількість фахівців, які взяли участь у навчанні щодо запровадження алгоритму з розгляду повідомлень про випадки дискримінації, насильства за ознакою статі та сексуального домагання, їх облік складовими сектору безпеки і оборони, осіб

2)забезпечення проведення щорічного аналізу рівня задоволеності умовами під час проходження служби або під час роботи працівників складових сектору безпеки і оборони з дотриманням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

Міноборони

МВС

Національна поліція

ДМС

ДСНС

Адміністрація Держприкордонслужби

Адміністрація Держспецзв’язку

Урядовий уповноважений з питань гендерної політики

СБУ (за згодою)

Державне бюро розслідувань (за згодою)

Головне управління Національної гвардії (за згодою)

Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою)

заклади освіти, що належать до сфери управління складових сектору безпеки і оборони (за згодою)

проведено аналіз опитування щодо рівня задоволеності умовами під час проходження служби або під час роботи працівників складових сектору безпеки і оборони з використанням анкет, онлайн-форм, внутрішнього чат-боту тощо

частка осіб, задоволених умовами під час проходження служби або під час роботи в складових сектору безпеки і оборони (за розподілом за статтю), відсотків

в опитуванні взяли участь щонайменше 60 відсотків працівників складових сектору безпеки і оборони

результати зворотного зв’язку враховано в організації діяльності складових сектору безпеки і оборони

3) проведення комплексного аналізу забезпечення жінок в складових сектору безпеки і оборони форменим одягом/одностроєм, засобами індивідуального захисту, засобами особистої гігієни та іншими ресурсами з урахуванням особливих потреб жінок, а також щодо наявності створення належної інфраструктури для жінок і чоловіків

Міноборони

Національна поліція

ДСНС

Адміністрація Держприкордонслужби

Адміністрація Держспецзв’язку

Мінекономіки

Урядовий уповноважений з питань гендерної політики

Головне управління Національної гвардії (за згодою)

Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою)

СБУ (за згодою)

заклади освіти, що належать до сфери управління складових сектору безпеки і оборони (за згодою)

проведено комплексний аналіз забезпечення жінок форменим одягом/одностроєм, засобами індивідуального захисту, засобами особистої гігієни та іншими ресурсами з урахуванням особливих потреб жінок, а також щодо наявності створення належної інфраструктури для жінок і чоловіків в органах військового управління, військових частинах, закладах, установах, за його результатами підготовлено аналітичний звіт з рекомендаціями

частка жінок, забезпечених форменим одягом/одностроєм, засобами індивідуального захисту, засобами особистої гігієни та іншими ресурсами з урахуванням особливих потреб жінок, відсотків

4) забезпечення відповідності інфраструктурних умов та матеріально-технічного забезпечення потребам жінок і чоловіків, які проходять службу або працюють в складових сектору безпеки і оборони, за результатами гендерного аудиту та з урахуванням рекомендацій

Міноборони

Національна поліція

ДСНС

Адміністрація Держприкордонслужби

Адміністрація Держспецзв’язку

Мінекономіки

Головне управління Національної гвардії (за згодою)

Генеральний штаб Збройних Сил (за згодою)

СБУ (за згодою)

заклади освіти, що належать до сфери управління складових сектору безпеки і оборони (за згодою)

кількість оновлених/дооснащених/ забезпечених об’єктів інфраструктури, одиниць

оновлено технічні умови постачання форми, бронезахисту, засобів гігієни (з урахуванням гендерних потреб) (за потреби)

Стратегічна ціль 2. Створено гендерно чутливу систему ідентифікації безпекових викликів, реагування на них та запобігання таким викликам

Оперативна ціль 1. Забезпечено вироблення дієвого механізму взаємодії між органами державної влади, громадськими об’єднаннями, підприємствами, установами та організаціями з ідентифікації безпекових викликів, запобігання таким викликам, реагування на них (війни, пандемії, кіберзагрози, техногенні катастрофи) з урахуванням потреб різних груп дівчат і хлопців, жінок і чоловіків

2) оновлення вимог до проектування та будівництва об’єктів громадського призначення з урахуванням потреб різних гендерних груп, зокрема жінок і чоловіків

Мінрозвитку

Урядовий уповноважений з питань гендерної політики державне підприємство “Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи” (за згодою)

внесено зміни до ДБН В.2.2-9:2018 “Громадські будинки та споруди. Основні положення”

3)розроблення та поширення в медіа, на веб-сайтах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, в публічних та громадських місцях матеріалів за темами: “Радіаційна безпека та засоби радіаційного захисту”, “Основні джерела питного водопостачання та як орієнтуватися на нормативних показниках питної води”, “Адаптаційні заходи для родин та громад в умовах кліматичних змін”

Мінекономіки

ДСНС

Мінмолодьспорт

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

розроблено та поширено в медіа, на інтернет-ресурсах, в публічних та громадських місцях матеріали з екологічної тематики та щодо впливу екологічних факторів на репродуктивне здоров’я жінок

кількість об’єктів/ресурсів, де поширено матеріали, одиниць

4) включення тем з екологічної та кліматичної грамотності до освітніх програм та надання рекомендацій закладам освіти щодо реалізації цілей сталого розвитку

МОН

заклади освіти (за згодою)

кількість рекомендацій, наданих закладам освіти, одиниць

кількість закладів освіти, які включили теми з екологічної та кліматичної грамотності та їх вплив на репродуктивне здоров’я до освітніх програм, одиниць

5) організація проведення інформаційних, навчальних заходів з протидії випадкам насильству з використанням інформаційних і комунікаційних технологій для різних цільових груп та щодо підтримки постраждалих, зокрема від сексуального насильства в онлайн-просторі

Нацсоцслужба

МВС

Національна поліція

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

заходами охоплено не менше 50 тис. жінок і чоловіків, дівчат і хлопців

6) надання підтримки закладам освіти у межах впровадження профілактичних заходів з формування безпечного цифрового середовища, включення відповідних тем до навчальних програм та проведення інформаційно-просвітницької роботи

МОН

Міноборони

МВС

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

заклади освіти (за згодою)

кількість осіб, які пройшли навчання з питань безпечного цифрового середовища, осіб

7) проведення дослідження “Оцінка шкоди війни навколишньому природному середовищу з урахуванням гендерного компонента”, розроблення методології та проведення навчання для Координаційного центру з оцінки шкоди довкіллю

Мінекономіки

Держекоінспекція

Мінсоцполітики

Урядовий уповноважений з питань гендерної політики

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

проведено дослідження

розроблено методологію

кількість осіб, які взяли участь у навчанні за підтримки проекту Програми розвитку ООН “Зменшення ризиків довгострокових екологічних катастроф в Україні шляхом створення Координаційного центру з оцінки шкоди довкіллю”, осіб

2) організація проведення інформаційних кампаній щодо алгоритму дій, реагування на випадки незаконного обігу та використання зброї, порядку легалізації зброї, здачі зброї, зокрема із залученням закладів освіти, молодіжних рад та молодіжних центрів

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

підготовлено інформаційні матеріали, орієнтовані на різні групи населення, зокрема молодь

інформаційними кампаніями охоплено щонайменше 500 тис. осіб

3) організація навчання з проведення гендерного аудиту безпеки територій для фахівців, які їх проводитимуть

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

НАДС

органи місцевого самоврядування (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

кількість осіб, які пройшли навчання і беруть участь у проведенні гендерних аудитів безпеки територій, осіб

Оперативна ціль 2. До системи національного реагування на безпекові виклики інтегровано гендерно чутливі підходи до оцінки ризиків, планування, виконання та моніторингу заходів протимінної діяльності і гуманітарного розмінування

2) поширення інформації з протимінної діяльності, гендерної рівності та безпеки через диверсифіковані комунікаційні канали з урахуванням потреб осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, людей похилого віку, осіб з низьким рівнем цифрової грамотності

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

АТ “Українська залізниця” (за згодою)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

поширено інформацію з питань протимінної діяльності, гендерної рівності та безпеки через диверсифіковані комунікаційні канали

кількість комунікаційних каналів, які використані для поширення інформації з протимінної діяльності, гендерної рівності та безпеки, одиниць

2026 і 2027

2) проведення систематичних навчань для педагогічних та медичних працівників, надавачів соціальних послуг, працівників центрів надання адміністративних послуг, регіональних центрів зайнятості, територіальних органів Пенсійного фонду України з питань кризового реагування, тактичної медицини, психологічної підтримки, розвитку навичок саморегуляції та підтримки населення в умовах кризових ситуацій

Нацсоцслужба

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

Урядовий уповноважений з питань гендерної політики

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

кількість педагогічних, медичних та соціальних працівників, працівників центрів надання адміністративних послуг, регіональних центрів зайнятості, територіальних органів Пенсійного фонду України, які взяли участь у навчанні, із розподілом за регіоном, віком та статтю

3) створення медіапродуктів (серіали, мультфільми, відео) з тематики безпекових викликів, кризового реагування з дотриманням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

(військові адміністрації)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

створено щонайменше один серіал та один мультфільм, охоплення онлайн-платформ - не менше 500 тис. переглядів

4) організація проведення курсів самооборони для дівчат і жінок різних цільових груп

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

заклади освіти (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

пройшли курси самооборони щонайменше 10000 дівчат і жінок

5)проведення просвітницьких заходів для хлопців і чоловіків, дівчат і жінок різних цільових груп з розбудови миру, розв’язання конфліктів, запобігання радикалізації

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

заклади освіти (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

не менш як 70 відсотків осіб різних цільових груп, які охоплені різними просвітницькими заходами

6)проведення просвітницьких заходів для населення, насамперед деокупованих територій України, з повоєнного відновлення та територіальної цілісності з метою нейтралізації російської пропаганди

Мінкульт

Мінсоцполітики

Мінрозвитку

Мінмолодьспорт

МОН

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

просвітницькими заходами охоплено 100 відсотків населення деокупованих територій України віком старше 10 років

Стратегічна ціль 3. Повоєнне відновлення враховує потреби усіх груп жінок і чоловіків в усіх сферах суспільного життя та забезпечує рівні можливості, рівний доступ до можливостей та рівноцінність результатів

Оперативна ціль 1. Покращено якість життя різних груп жінок і чоловіків, забезпечено соціальну згуртованість, стабільність та розвиток людського потенціалу

2)проведення просвітницьких заходів та навчання для молодіжних рад та молодіжних громадських організацій

щодо реалізації резолюцій Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” та 2250, 2419 щодо участі молоді в

розв’язанні збройних конфліктів, відновленні та розбудові миру

Мінмолодьспорт

МОН

Мінрозвитку

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

кількість молодіжних рад та молодіжних громадських організацій, що пройшли навчання, одиниць

кількість осіб, які пройшли навчання, осіб

кількість розроблених документів та пропозицій

2026 і 2027

3) залучення молоді, зокрема з числа внутрішньо переміщених осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, з числа представників корінних народів України до впровадження порядку денного “Жінки, мир, безпека” та повоєнного відновлення

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

кількість молоді, зокрема з числа внутрішньо переміщених осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, з числа представників корінних народів України, залученої до впровадження порядку денного “Жінки, мир, безпека”, осіб

2) забезпечення безкоштовного навчання з керування транспортними засобами різного типу (C, CE, D) для жінок, дівчат і хлопців із числа сімей загиблих, зниклих безвісти, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України

Мінветеранів

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні,

Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

Державний центр зайнятості (за згодою)

пройшли безкоштовне навчання щонайменше 600 осіб із числа сімей загиблих, зниклих безвісти, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України

3) забезпечення безкоштовного навчання з керування транспортними засобами різного типу (C, CE, D) для жінок, які проживають у сільській місцевості

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

Державний центр зайнятості (за згодою)

пройшли безкоштовне навчання щонайменше 600 жінок, які проживають у сільській місцевості

4) посилення інформаційної діяльності щодо видачі ваучерів для підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, навчання жінок для працевлаштування у сферах, де вони були традиційно недостатньо представлені, навчання учасників бойових дій з орієнтацією на галузі, що мають попит та дефіцит кадрів (енергетика, будівництво, сектор безпеки і оборони, агропромислова галузь тощо)

Мінекономіки

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

Державний центр зайнятості (за згодою)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

кількість ваучерів, виданих жінкам, одиниць

5) розроблення та впровадження навчальних програм із фінансової грамотності, бюджетування та інвестицій, адаптованих під потреби ветеранок війни

Мінекономіки

Мінветеранів

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

200 ветеранок війни взяли участь у навчальних заходах (тренінгах/курсах/вебінарах)

2) підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування з питань соціальної згуртованості та безбар’єрності

НАДС

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

проведення навчання не менше

1000 осіб

3) забезпечення функціонування безпечних інклюзивних просторів для зустрічей і комунікації жінок і чоловіків різного віку

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

у кожній територіальній громаді створено та функціонує щонайменше один безпечний інклюзивний простір

4) розроблення та поширення інформаційних матеріалів про можливість проведення консультацій лікаря-нарколога та психіатра та за потреби отримання спеціалізованого лікування для жінок і чоловіків з числа осіб, які постраждали від збройної агресії Російської Федерації проти України і зловживають алкоголем, наркотичними засобами або психотропними речовинами, мають ігрову залежність (лудоманію) тощо

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

(військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

кількість видів розроблених та поширених інформаційних матеріалів про можливість отримання консультацій та проходження спеціалізованого лікування для жінок і чоловіків з числа осіб, які постраждали від збройної агресії Російської Федерації проти України та мають залежності, одиниць

забезпечено інформування населення про місця проведення таких консультацій та надання спеціалізованого лікування

Оперативна ціль 2. Комплексне повоєнне відновлення здійснюється з урахуванням гендерного підходу

2) проведення заходів з орієнтації на підприємницьку діяльність, зокрема для жінок у сільських територіальних громадах

Мінекономіки

Державний центр зайнятості (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

кількість проведених заходів, одиниць

кількість залучених осіб, осіб

3) проведення комунікаційної кампанії щодо ролі жінок у продовольчій безпеці та повоєнному відновленні територій сільських територіальних громад

Мінекономіки

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

кількість проведених комунікаційних кампаній, одиниць

4) інтеграція тематики продовольчої безпеки, доступу до земельних ресурсів та прав жінок в аграрну політику та регіональні стратегії розвитку

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

кількість регіональних стратегій розвитку, які включають заходи щодо прав жінок, забезпечення продовольчої безпеки та доступу до земельних ресурсів, одиниць

Стратегічна ціль 4. Забезпечено взаємодію між суб’єктами, діяльність яких спрямована на запобігання, виявлення, реагування та подолання наслідків сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - сексуальне насильство, пов’язане із збройною агресією), а також інших воєнних злочинів

Оперативна ціль 1. Впроваджено ефективну систему міжвідомчої взаємодії на національному та місцевому рівні щодо запобігання, виявлення, реагування та подолання наслідків сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, та інших воєнних злочинів

2) визначення відповідальних фахівців з числа працівників центрів допомоги врятованим, центрів життєстійкості, центрів захисту прав дитини, спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, інших підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, що здійснюють приватну практику, які спеціалізуються на наданні допомоги особам, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

кількість відповідальних фахівців, осіб

кількість осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, отримали допомогу, осіб

3)запровадження механізму обміну даними між органами державної влади та Офісом Генерального прокурора про свідків та потерпілих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, за їх попередньою згодою та з дотриманням вимог щодо конфіденційності та захисту персональних даних

Мінсоцполітики

Нацсоцслужба

МОЗ

Національна поліція

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

Офіс Генерального прокурора (за згодою)

СБУ (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

затверджено порядок обміну даними між органами державної влади та Офісом Генерального прокурора про свідків та потерпілих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією

Оперативна ціль 2. Забезпечено надання своєчасної, ефективної комплексної допомоги та репарацій особам, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, та інших воєнних злочинів, з урахуванням потреб різних категорій жінок і чоловіків, дівчат та хлопців

3) забезпечення проведення моніторингу діяльності спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб незалежно від форми власності, зокрема центрів допомоги врятованим, щодо надання допомоги особам, постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією

Нацсоцслужба

Мінсоцполітики

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

кількість проведених моніторингів, результати яких розміщено на веб-сайті, одиниць

4) забезпечення роботи та доступність платформи допомоги врятованим, яка консолідує інформацію про усі наявні послуги підтримки постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією

Урядовий уповноважений з питань гендерної політики

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

кількість осіб, які скористалися послугами онлайн-платформ дистанційної допомоги постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією (з розподілом за статтю, віком, типом отриманої допомоги, платформою), осіб

5) розроблення протоколу (стандартних операційних процедур) комплексної роботи з особами, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, який базується на потребах постраждалих осіб

Мінсоцполітики

Нацсоцслужба

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

кількість затверджених протоколів роботи з постраждалими від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, одиниць

кількість міжнародних організацій та організацій громадянського суспільства, залучених до визначення потреб постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, одиниць

6) розроблення механізму надання постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, комплексних послуг шляхом ведення випадку

Мінсоцполітики

Нацсоцслужба

громадські об’єднання

та міжнародні організації

(за згодою)

розроблено механізм надання постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, комплексних послуг з урахуванням потреб постраждалих осіб (залежно від статі, віку, стану здоров’я (інвалідності), обов’язків по догляду тощо)

кількість підготовлених фахівців, відповідальних за ведення випадку, одиниць

2026 і 2027

7) розроблення та затвердження Державного стандарту соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації осіб, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі та сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, та внесення відповідних змін до Класифікатора соціальних послуг

Мінсоцполітики

МОЗ

Нацсоцслужба

Національна поліція

затверджено Державний стандарт соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації осіб, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі та сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України

внесено зміни до Класифікатора соціальних послуг

8) затвердження порядку проведення оцінки ризиків, що загрожують постраждалій особі, загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб

Мінсоцполітики

Нацсоцслужба

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

затверджено порядок проведення оцінки ризиків, що загрожують постраждалій особі

загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб застосовують порядок проведення оцінки ризиків, що загрожують постраждалій особі

9) розроблення та запровадження на національному рівні механізму перенаправлення потерпілих осіб до правоохоронних органів та органів правопорядку для реалізації права таких потерпілих на доступ до правосуддя

Мінсоцполітики

Нацсоцслужба

Національна поліція

МОЗ

Офіс Генерального прокурора (за згодою)

СБУ (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

кількість потерпілих осіб, яких перенаправлено до правоохоронних органів та органів правопорядку, осіб

10) розроблення методичних рекомендацій щодо надання медичної допомоги постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, із залученням постраждалих осіб з урахуванням характеру та тяжкості завданої шкоди, віку, статі постраждалої особи, виду пережитого насильства, а також необхідності міждисциплінарного підходу

кількість розроблених методичних рекомендацій, одиниць

2026 і 2027

2) забезпечення надання соціально-психологічної і медичної допомоги постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, спеціалізованими мобільними бригадами/групами на рівні територіальної громади

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

Нацсоцслужба органи місцевого самоврядування (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

кількість мобільних бригад/груп, що працюють на рівні територіальної громади (за видами наданої допомоги, місцем розташування), одиниць

кількість осіб, які отримали допомогу (з розподілом за статтю, віком, типом допомоги, місцезнаходженням), осіб

3) забезпечення надання безоплатної правничої допомоги постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією

Координаційний центр з надання правничої допомоги

(за згодою)

центри з надання безоплатної правничої допомоги (за згодою)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

кількість отримувачів безоплатної правничої допомоги з питань, пов’язаних з сексуальним насильством, пов’язаним із збройною агресією (з розподілом за статтю, віком, регіоном, категорією питань, типом отриманої допомоги), осіб

4) проведення гендерного аналізу регіональних і місцевих програм підтримки членів сімей цивільних осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зокрема дітей

Нацсоцслужба

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

кількість регіональних і місцевих програм підтримки членів сімей цивільних осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зокрема дітей, розроблених з урахуванням гендерного підходу, одиниць

5) розроблення та запровадження на рівні територіальної громади механізму перенаправлення потерпілих осіб до правоохоронних органів для реалізації права таких потерпілих на доступ до правосуддя

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

обласні та окружні прокуратури (за згодою)

органи досудового розслідування територіальних органів Національної поліції та регіональних органів СБУ (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

кількість потерпілих осіб, яких перенаправлено до правоохоронних органів, одиниць

2) впровадження механізму призначення і виплати невідкладної грошової допомоги особам, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, за рахунок коштів міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів; міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел, не заборонених законодавством

Мінсоцполітики

Мінцифри

Мін’юст

Нацсоцслужба

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

кількість осіб, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, які отримали грошову допомогу, осіб

2) проведення заходів для підвищення рівня фінансової грамотності з питань бюджетування та інвестицій з урахуванням потреб різних груп жінок і дівчат

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

проведено дослідження (опитування) щодо потреб різних груп жінок і дівчат

кількість осіб, залучених до навчальних заходів (тренінгів/курсів/вебінарів) - не менше 200

2026 і 2027

Оперативна ціль 3. Забезпечено інституційну спроможність суб’єктів, які виявляють, розслідують воєнні злочини сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, та інші воєнні злочини, а також надають допомогу постраждалим від такого насильства

3) розроблення та затвердження навчальних програм і матеріалів з питань запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному із збройною агресією, для всіх категорій працівників складових сектору безпеки і оборони, відповідно до міжнародного гуманітарного права

Тренінговий центр прокурорів України (за згодою)

Міноборони

Національна поліція

Адміністрація Держприкордонслужби

ДСНС

Головне управління Національної гвардії (за згодою)

СБУ (за згодою)

Нацсоцслужба

заклади освіти, що належать до сфери управління складових сектору безпеки і оборони (за згодою)

кількість розроблених і затверджених навчальних програм з питань запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному із збройною агресією (за категоріями цільового персоналу)

4) проведення спеціалізованих тренінгів для працівників складових сектору безпеки і оборони, які працюють на пунктах пропуску через державний кордон України з Російською Федерацією або на деокупованих територіях України, прилеглих до державного кордону України з Російською Федерацією, порядку реагування на ідентифіковані та/або виявлені воєнні злочині, зокрема сексуальне насильство, пов’язане із збройною агресією

Адміністрація Держприкордонслужби

Національна поліція

Урядовий уповноважений з питань гендерної політики

Головне управління Національної гвардії (за згодою)

СБУ (за згодою)

заклади освіти, що належать до сфери управління складових сектору безпеки і оборони (за згодою)

міжнародні організації (за згодою)

щонайменше 300 осіб щороку проходять навчання з протидії сексуальному насильству, пов’язаному із збройною агресією

3)проведення систематичних комплексних навчань з питань етичної та чутливої комунікації та постраждало-орієнтованого підходу під час роботи з особами, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, для державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, фахівців загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

Урядовий уповноважений з питань гендерної політики

органи місцевого самоврядування (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

частка державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, фахівців загальних

та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, які пройшли навчання щодо комунікації з питань сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, відсотків

частка посадових осіб місцевого самоврядування, які демонструють високий рівень знань щодо комунікації з особами, які постраждали від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією (з урахуванням їх статі, віку, місця проживання)

4) розроблення методичних рекомендацій та запровадження у закладах вищої освіти навчального курсу з етичного та чутливого висвітлення випадків сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, здобувачів вищої освіти за спеціальністю “Журналістика”

МОН

заклади вищої освіти (за згодою)

кількість розроблених методичних рекомендацій з етичного та чутливого висвітлення випадків сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією

кількість закладів вищої освіти, в яких запроваджено навчальний курс

5) організація проведення навчань (тренінгів, супервізій, інтервізій) працівників центрів з надання безоплатної правничої допомоги та адвокатів з питань правничої допомоги, орієнтованої на потерпілих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, та чутливої комунікації з такими потерпілими

Координаційний центр з надання правничої допомоги (за згодою)

Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

частка працівників центрів з надання безоплатної правничої допомоги та адвокатів, які пройшли навчання (з розподілом на працівників/ адвокатів, за статтю), відсотків

частка фахівців, які продемонстрували покращення знань за результатами пройденого навчання (з розподілом на працівників/адвокатів, за статтю), відсотків

частка фахівців, які застосовують набуті знання на практиці, відсотків

2) проведення навчань та підвищення кваліфікації слідчих, прокурорів, спеціалістів СБУ, адвокатів і суддів щодо особливостей розслідування та розгляду справ сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, гендерно чутливого підходу до спілкування з постраждалими

Тренінговий центр прокурорів України (за згодою)

Національна поліція

Мін’юст

Національна школа суддів (за згодою)

Вища школа адвокатури

Національної асоціації адвокатів України (за згодою)

СБУ (за згодою)

заклади освіти, що належать до сфери управління складових сектору безпеки і оборони (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

частка слідчих, прокурорів, спеціалістів СБУ, адвокатів і суддів, які пройшли підготовку з особливих аспектів справ, пов’язаних з сексуальним насильством, пов’язаним із збройною агресією (з розподілом за спеціалізацією, відомством, статтю, віком, місцезнаходженням), частки підготовлених фахівців, які демонструють покращення знань про особливості справ, пов’язаних з сексуальним насильством, пов’язаним із збройною агресією, після завершення навчання (з розподілом за спеціалізацією, відомством, статтю, віком, місцезнаходженням), відсотків

3) проведення спеціалізованих тренінгів для слідчих, прокурорів, суддів щодо постраждалоцентричного підходу роботи з особами, потерпілими від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, та інших воєнних злочинів

Національна школа суддів (за згодою)

Тренінговий центр прокурорів України (за згодою)

Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України (за згодою)

заклади освіти, що належать до сфери управління складових сектору безпеки і оборони (за згодою)

Урядовий уповноважений з питань гендерної політики

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

щороку навчання проходить не менше 500 працівників системи кримінальної юстиції

2) розроблення та затвердження міжвідомчого алгоритму дій щодо надання комплексної допомоги дітям, народженим внаслідок сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, з урахуванням віку, найкращих інтересів дитини, добровільності, конфіденційності та недопущення стигматизації

Мінсоцполітики

МОЗ

МОН

Мін’юст

Державна служба у справах дітей

Офіс Генерального прокурора (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

кількість прийнятих нормативно-правових актів, одиниць

розроблено міжвідомчий алгоритм виявлення дітей, народжених внаслідок сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією

2026 і 2027

3) інтеграція питань визнання та підтримки дітей, народжених внаслідок сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, у державну політику у сфері захисту прав дитини, соціальної політики, охорони здоров’я, освіти, перехідного правосуддя та гендерної рівності

Мінсоцполітики

МОЗ

МОН

Мін’юст

Офіс Генерального прокурора (за згодою)

питання визнання та підтримки дітей, народжених внаслідок сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, інтегровано у відповідну державну політику

4) розроблення та впровадження комунікаційних кампаній, спрямованих на недопущення дискримінації та стигматизації дітей, народжених внаслідок сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, а також підвищення обізнаності фахівців, що працюють з дітьми

Нацсоцслужба

Державна служба у справах дітей

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

кількість підготовлених та проведених комунікаційних кампаній, одиниць

Оперативна ціль 4. Підвищено рівень інформування про сексуальне насильство, пов’язане із збройною агресією, та рівень обізнаності постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, щодо звернення за допомогою та доступу до правосуддя

2) розроблення та поширення інформаційних матеріалів про механізм відшкодування збитків та репарацій постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, серед надавачів послуг із запобігання та протидії сексуальному насильству, пов’язаному із збройною агресією, на національному та місцевому рівні

Мінсоцполітики

Нацсоцслужба

Мінцифри

Мін’юст

Національна поліція

МОЗ

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (військові адміністрації)

Урядовий уповноважений з питань гендерної політики

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (за згодою)

Офіс Генерального прокурора (за згодою)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

громадські об’єднання та міжнародні організації (за згодою)

частка фахівців надавачів послуг постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією, які знають про механізм репарацій постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією (з розподілом за спеціалізацією, відомством, місцезнаходженням)