Після перенесених професійних водолазних захворювань, що закінчилися повним одужанням, лікар-терапевт на підставі результатів спостережень і консультацій звільняє водолаза від спусків під воду (рахуючи з дня закінчення лікувальної рекомпресії або інших лікувальних заходів, що проводилися під час захворювання) на такі строки:
отруєння киснем, вуглекислим і вихлопними газами - 7 діб;
декомпресійна хвороба легкої форми - 10 діб;
декомпресійна хвороба середньої форми - 15 діб;
декомпресійна хвороба важкої форми - 20 діб.
Після баротравми легенів і декомпресійної хвороби із синдромом Меньєра період звільнення від спусків під воду або придатність до водолазних спусків визначає ВЛК з огляду водолазів.
Після інших захворювань строки звільнення водолаза від спусків під воду встановлює лікар-терапевт на підставі висновку лікаря-фахівця закладу охорони здоров’я.