Льодяні затори підривають зі шлюпки. На шлюпці мають бути шнурки, ломи, плішні, багри та рятівні круги. Затори розбивають з низової сторони. Підривнику дозволяється виходити на лід, якщо на небезпечних ділянках буде прокладено дошки для проходу, а на човні ужито заходів щодо термінового зняття підривника з льоду в разі просування затору. Вага зарядів приймається від 5 до 30 кг залежно від льодового затору. Кидати заряди на лід, що пливе, та на затори дозволяється досвідченим підривникам у виняткових випадках і тільки з берега. Вогнепровідний шнур для таких зарядів повинен бути завдовжки не менше 15 та не більше 25 см. Радіус небезпечної зони під час підривання льоду повинен бути не менше 100 м, а під час руйнування льодяних заторів - 200 м.
Мал. 39. Розташування зарядів для підривання льоду в районі моста:
а - ширина річки