Якщо в даному місці боєприпаси підірвати неможливо, їх остроплюють, піднімають на м’якому п’ятитонному понтоні та відводять на інше місце (мал. 44).
Мал. 44. Остроплення донної міни для підйому та буксирування до місця знищення:
1 - шлюпка; 2 - буксирний кінець; 3 - продувний шланг; 4 - м’який понтон; 5 - понтонний строп; 6 - міна; 7 - якір; 8 - сигнальний кінець; 9 - буй
Замиту міну дозволяється розмивати струменем води від мотопомпи під тиском не більше 4 кгс/см - 2 , понтон продувають компресором або водолазною помпою. Перед продуванням за рим на міні закріплюється буйок, щоб у разі затоплення міни під час транспортування її можна було легко знайти. Остроплену міну буксирують плавзасобом з мінімальною швидкістю. Довжина кінця, що буксирується, повинна бути не менше 250-300 м.
Знайдену торпеду водолаз досліджує, визначає ступінь її занурення в ґрунт та спосіб остроплення, а потім остроплює для підйому. Якщо торпеда лежитьна ґрунті і доступ до підйомного риму вільний, водолаз повинен закріпити на нього підйомний строп скобою. Торпеда, занурена зарядним відділенням у ґрунт, остроплюється за хвостову частину. Для цього спочатку на гвинти торпеди необхідно поставити поданий з поверхні стопор, потім підійти до неї збоку і вибліночним вузлом в обхват закріпити підйомний трос (мал. 45).
Мал. 45. Остроплення торпеди:
1 - хвостова частина; 2 - стопор; 3 - трос
Якщо для підйому торпеди застосовується стальний трос, то кріплення його проводиться скобою. Трос береться «петлею» за хвостову частину торпеди. Піднімають торпеду тільки після того, як водолаз вийшов на поверхню.