Види медичної допомоги та основні вимоги щодо її надання
Більшість захворювань водолазів протікають з порушенням функцій життєво важливих органів і систем, у зв’язку з чим діагностика захворювань і подальше лікування мають проводитися в найкоротші строки. Під час лікування водолазних захворювань можуть бути надані такі види медичної допомоги: перша долікарська; перша лікарська; кваліфікована і спеціалізована.
Першу долікарську допомогу надають на місці виникнення захворювання і під час транспортування хворого до водолазної барокамери або медичного пункту корабля і військових частин НГУ. Як правило, першу долікарську допомогу надають особи, що не мають медичної освіти (водолаз, інструктор-водолаз (старший інструктор-водолаз), водолазний спеціаліст), але навчені прийомам надання першої медичної допомоги. Прийоми з надання першої медичної допомоги повинні бути направлені на витягування водолаза, який постраждав, з води, звільнення від водолазного спорядження (за потреби) і відновлення життєвих функцій (штучне дихання і непрямий масаж серцевого м’яза (за показаннями)). Методику проведення штучного дихання і непрямого масажу серцевого м’яза наведено в пункті 19 цього додадка.
Першу лікарську допомогу надають у медичному пункті корабля й підрозділу НГУ. Заходи щодо надання першої лікарської допомоги повинні бути спрямовані на відновлення і підтримку життєвих функцій за допомогою звичайних медичних засобів. Обсяг допомоги визначається функціональними обов’язками лікаря (лікарів) корабля й підрозділу НГУ.
Кваліфіковану медичну допомогу надають лікарі-терапевти у водолазних барокамерах шляхом проведення лікувальної рекомпресії за повітряними режимами.
Спеціалізована медична допомога водолазам надається в барокамерах лікарями-терапевтами шляхом проведення лікувальної рекомпресії за повітряними, кисневими та киснево-азотно-гелієвими режимами.
Лікувальна рекомпресія є радикальним методом лікування основних водолазних захворювань - декомпресійної хвороби і баротравми легенів. За потреби у процесі лікувальної рекомпресії має проводитися симптоматичне лікування. Характеристика повітряних режимів лікувальної рекомпресії наведена вище. У разі відсутності або неможливості використання водолазних барокамер лікувальну рекомпресію необхідно проводити в інших пристроях, у яких передбачається перебування людей під підвищеним тиском (відсіки та інші пристрої підводних човнів, гідробарокамери тощо). За відсутності лікаря-терапевта лікувальна рекомпресія повинна проводитися під керівництвом командира спуску або лікаря загального профілю, які, розпочавши лікувальну рекомпресію, повинні вжити всіх заходівщодо екстреного виклику лікаря-терапевта до місця лікування.
У разі важких форм захворювань для симптоматичного лікування хворого в процесі лікувальної рекомпресії у водолазну барокамеру повинен бути направлений лікар-терапевт. Якщо на місці лікування є лише лікар-терапевт, він має залишатися ззовні водолазної барокамери для керівництва лікувальною рекомпресією, яку проводитимуть направлені у водолазну барокамеру лікарі загального профілю або особа водолазної спеціальності, яка має найкращу підготовку з водолазної медицини.
Лікар, під керівництвом якого проводиться лікувальна рекомпресія, має вести протокол у журналі водолазних робіт, у якому в хронологічному порядку записуються всі дії (події), пов’язані з лікуванням та станом хворого. Дані протоколу мають бути достатніми для подальшого заповнення карти обліку водолазних захворювань.
Для консультації лікаря-терапевта з питань вибору режиму лікувальної рекомпресії та симптоматичного лікування в умовах підвищеного тиску можуть залучатися фахівці лікувальних закладів і науково-дослідних установ.
Для забезпечення лікувальної рекомпресії мають призначатися декілька змін водолазів, на яких покладається управління процесом підвищення і зниження тиску, забезпечення вентиляції і передача в камеру медикаментів, їжі та предметів гігієни.
Перед початком лікувальної рекомпресії у водолазну барокамеру заносять постільну білизну за кількістю людей, яких там розмістять, графин з водою і відро (бак) для справляння природних потреб, закрите брезентовим (гумовим) чохлом. У відро (бак) з метою дезодорації наливають 1-1,5 л 0,5-1 % розчину марганцевокислого калію. Для прискорення лікувальної рекомпресії вказані предмети можуть бути прошлюзовані у водолазну барокамеру після підвищення тиску. Після закінчення лікувальної рекомпресії хворі за рішенням лікаря-терапевта можуть бути направлені ВЛК до лікувальних закладів для подальшого стаціонарного лікування, обстеження, огляду.
Попередження водолазних захворювань має включати як загальні для всіх захворювань заходи, так і конкретні заходи для кожного окремого захворювання.
Загальні заходи з попередження водолазних захворювань повинні передбачати ретельну підготовку водолазного спорядження та обладнання відповідно до експлуатаційних інструкцій, суворе дотримання техніки безпеки, проведення занять, тренувань і навчань з глибокого теоретичного та практичного освоєння водолазної справи й основ підводної фізіології та медицини.
З метою попередження інфекційних захворювань у водолазів у водолазних барокамерах необхідно підтримувати суворий санітарно-гігієнічний і протиепідемічний режим. У процесі експлуатації кожні два місяці всі внутрішні поверхні барокамер миють щітками з гарячою водою та милом. Перед кожним спуском роблять вологе прибирання. Для шлюзування в барокамері використовують металевий посуд. Перед шлюзуванням увесь посуд повинен бути продезінфікований шляхом кип’ятіння у воді протягом 30 хвилин. Використаний посуд із залишками їжі має бути відразу прошлюзований назовні. Зберігання продуктів харчування у водолазних барокамерах забороняється.