Ст. 1. Поняття застави

Чинна редакція від 01.07.2021

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

{Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007 }

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

{Частина друга статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 }

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

{Частина третя статті 1 в редакції Закону № 997-V від 27.04.2007 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Застава має похідний (акцесорний) характер від забезпечуваного зобов'язання; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов'язання в установленому строку і може задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна.

Правовідносини: відносини застави як способу забезпечення виконання кредитних (майнових) зобов'язань

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу» (далі - Закон № 2654-XII) застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.…

Велика Палата ВС, постанова від 23.01.2019 у справі № 202/35842/13-ц · текст рішення

Застава є способом забезпечення зобов'язань; вона надає заставодержателю право на задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами та може виникати на підставі договору, закону або рішення суду, отже правові наслідки податкової застави відносяться до цивільних майнових прав.

Правовідносини: визначення правового характеру застави (податкової застави) та кваліфікація спору щодо права заставодержателя як приватноправового.

Отже, право застави перейшло до позивача, як заставодержателя. Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Аналогічні норми містить і ЦК України, а саме, ст. 572, 574 цього Кодексу.

Велика Палата ВС, постанова від 21.11.2018 у справі № 821/772/18 · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.