Ст. 1. Поняття застави

Чинна редакція від 01.07.2021

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

{Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 997-V від 27.04.2007 }

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

{Частина друга статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 }

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

{Частина третя статті 1 в редакції Закону № 997-V від 27.04.2007 }

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.

Правові позиції Верховного Суду

Застава має похідний (акцесорний) характер від забезпечуваного зобов'язання; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов'язання в установленому строку і може задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна.

Правовідносини: відносини застави як способу забезпечення виконання кредитних (майнових) зобов'язань

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу» (далі - Закон № 2654-XII) застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.…

Велика Палата ВС, постанова від 23.01.2019 у справі № 202/35842/13-ц · текст рішення

Застава є способом забезпечення зобов'язань; вона надає заставодержателю право на задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами та може виникати на підставі договору, закону або рішення суду, отже правові наслідки податкової застави відносяться до цивільних майнових прав.

Правовідносини: визначення правового характеру застави (податкової застави) та кваліфікація спору щодо права заставодержателя як приватноправового.

Отже, право застави перейшло до позивача, як заставодержателя. Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Аналогічні норми містить і ЦК України, а саме, ст. 572, 574 цього Кодексу.

Велика Палата ВС, постанова від 21.11.2018 у справі № 821/772/18 · текст рішення

Ухвала про накладення арешту на заставлене майно очевидно та безпосередньо впливає на пріоритетний майновий інтерес заставодержателя, позбавляючи його можливості позасудової реалізації предмета застави, тому така особа, хоч формально не є учасником спору, має право на апеляційний перегляд відповідного рішення.

Правовідносини: відносини забезпечення зобовʼязань (застава/іпотека) та процесуальне право апеляційного оскарження

18. Ухвала суду першої інстанції від 12 листопада 2018 року про вжиття заходів забезпечення такого позову обґрунтована тим, що більшість належного відповідачу майна перебуває в заставі та іпотеці для забезпечення виконання зобов`язань останнього перед третіми особами, що за припущенням суду може ускладнити виконання судового рішення у даній справі, оскільки необхідність виконання забезпечених заставою майна зобов`язань відповідача може спричинити звернення стягнення на це майно, а також на інше майно, яке не є обтяженим. 19.…

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 30.07.2019 у справі № 903/825/18, п. 18, 21, 22, 23 · цитують у 75 рішеннях · текст рішення

Метою забезпечувального зобовʼязання (застави, іпотеки) є надання кредитору пріоритетного перед іншими кредиторами права задоволення своїх вимог за рахунок переданого в забезпечення майна боржника.

Правовідносини: відносини застави/іпотеки; права заставодержателя

21. Верховний Суд зазначає, що метою забезпечувального зобов`язання, такого як застава (іпотека), є набуття кредитором (заставодержателем) переважного перед іншими кредиторами боржника (заставодавця) права задоволення своїх вимог за рахунок переданого в забезпечення зобов`язання майна боржника (предмета застави (іпотеки), що прямо випливає зі змісту статті 1 Закону України "Про заставу", статей 1, 3 Закону України "Про іпотеку".

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 30.07.2019 у справі № 903/825/18, п. 21 · цитують у 75 рішеннях · текст рішення

Заставодавець залишається власником заставленого майна, але під час дії забезпечення позбавлений правомочності розпоряджатися ним; заставодержатель у разі порушення забезпеченого зобовʼязання має право у будь‑який момент, переважно перед іншими кредиторами, звернути стягнення на предмет застави для задоволення своїх вимог.

Правовідносини: права і обмеження власника заставленого майна та порядок реалізації прав заставодержателя

22. Особливістю таких правовідносин є те, що заставодавець хоча і залишається власником переданого в заставу майна, проте на період забезпечення позбавлений правомочності розпорядження цим майном, а заставодержатель у свою чергу у випадку порушення боржником забезпеченого зобов`язання має право у будь-який момент переважно перед іншими кредиторами такого боржника задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на заставлене майно. У зв`язку з чим заставодержатель має власний пріоритетний майновий інтерес до отриманого в заставу майна боржника, який може бути реалізований ним у будь-який момент у разі порушення забезпеченого зобов`язання.

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 30.07.2019 у справі № 903/825/18, п. 22 · цитують у 75 рішеннях · текст рішення

Метою застави (іпотеки) є надання заставодержателю переважного перед іншими кредиторами права задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави.

Правовідносини: правовідносини щодо забезпечувальних зобов'язань (застава, іпотека) та пріоритетності задоволення кредиторів

21. Верховний Суд зазначає, що метою забезпечувального зобов'язання, такого як застава (іпотека), є набуття кредитором (заставодержателем) переважного перед іншими кредиторами боржника (заставодавця) права задоволення своїх вимог за рахунок переданого в забезпечення зобов'язання майна боржника (предмета застави (іпотеки), що прямо випливає зі змісту статті 1 Закону України "Про заставу", статей 1, 3 Закону України "Про іпотеку".

КГС ВС (колегія — висновок не обов'язковий), постанова від 27.02.2019 у справі № 903/825/18, п. 21 · цитують у 75 рішеннях · текст рішення

Тезу сформульовано автоматично за мотивувальною частиною рішення; цитата наведена дослівно з тексту, а посилання веде рівно в той абзац, з якого її взято.