Закону відносить до її повноважень видачу спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії. Загальні правила видачі ліцензій визначаються відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ).
Національна комісія регулювання електроенергетики України регулює тарифи на передачу і постачання електричної енергії. Крім того, регулювання тарифів на теплову енергію здійснюють Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, крім випадків, передбачених Законом (стаття 17 Закону). У зв'язку з цим арбітражним судам у вирішенні спорів, пов'язаних з укладенням договорів між споживачем енергії і енергопостачальниками, слід мати на увазі, що сторони у таких договорах повинні виходити з чинних тарифів, визначених у встановленому порядку уповноваженими органами.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Вимоги енергопостачальника щодо спонукання споживача енергії укласти договір користування електричною енергією можуть бути задоволені з урахуванням причин відмови в укладенні такого договору та інших обставин і матеріалів конкретної справи.
Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством відповідальність, зокрема цивільну, у вигляді обов'язку відшкодувати завдані збитки (шкоду) на загальних підставах, передбачених статтями 203 або 440, 441 Цивільного Кодексу України ( 1540-06 ) залежно від наявності договірних відносин між енергопостачальником і споживачем енергії. Частинами п'ятою і шостою статті 24 та частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону передбачено також спеціальні заходи відповідальності енергопостачальників та споживачів енергії за порушення умов договору на користування електричною енергією. Стягнення зазначених у цих нормах Закону коштів здійснюється на підставі належно обгрунтованих розрахунків у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Частиною шостою статті 15 Закону ( 575/97-ВР ) передбачено, що всі учасники оптового ринку електричної енергії укладають договори купівлі-продажу електричної енергії з суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється оптовий ринок електричної енергії. Визначення термінів "оптовий ринок електричної енергії", "постачання електричної енергії" наведено у статті 1 Закону. ( Лист доповнено абзацом згідно з Листом Вищого арбітражного суду N 01-8/358 ( v_358800-00 ) від 19.07.2000 )
Статтею 15-1 Закону ( 575/97-ВР ) встановлено порядок здійснення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії. Згідно з частиною четвертою цієї статті умови про оплату електричної енергії саме коштами та про відкриття розподільчого рахунку оптового постачальника електричної енергії (енергопостачальника, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території) є обов'язковими умовами договору купівлі-продажу електричної енергії між оптовим постачальником електричної енергії та енергопостачальником (договору на постачання електричної енергії між енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, та споживачем). Тому в разі відсутності цих умов у договорі купівлі-продажу електричної енергії він згідно із статтею 153 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) визнається не укладеним. До того ж відповідно до частини шостої статті 26 Закону у разі проведення споживачем розрахунків в інших формах (тобто не коштами) та/або сплати коштів на інші рахунки, крім розподільчого, такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії, їх використання здійснюється у порядку, передбаченому частиною другою статті 15-1 Закону. Визначення понять "розподільчий рахунок", "енергопостачальник", "споживач енергії" також вміщено у статті 1 Закону. ( Лист доповнено абзацом згідно з Листом Вищого арбітражного суду N 01-8/358 ( v_358800-00 ) від 19.07.2000 )
На розподільчі рахунки не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями учасників оптового ринку електричної енергії, і операції на цих рахунках не підлягають призупиненню (частини шоста і сьома статті 15-1 Закону ( 575/97-ВР ). Акти органів державної виконавчої влади, які порушують зазначені приписи Закону, повинні визнаватися недійсними незалежно від того, чи відповідають такі акти вимогам інших норм чинного законодавства. ( Лист доповнено абзацом згідно з Листом Вищого арбітражного суду N 01-8/358 ( v_358800-00 ) від 19.07.2000 )
Частиною другою статті 24 Закону України ( 575/97-ВР ) передбачено, що енергопостачальники, які здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на цій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії. Отже за наявності такої відмови споживач вправі звернутися до арбітражного суду із заявою про спонукання відповідного енергопостачальника до укладення договору на постачання електричної енергії. ( Лист доповнено абзацом згідно з Листом Вищого арбітражного суду N 01-8/358 ( v_358800-00 ) від 19.07.2000 )
Заступник Голови Вищого арбітражного суду України А.Осетинський