Ст. 23. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів

Про захист прав споживачів · порівняння редакції від 2003-12-05 з редакцією від 2006-01-13

Абзаців змінено: 9, вилучено: 5, додано: 7, без змін: 0.

1. У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарської діяльності господарювання сфери торгівлі, громадського харчування і послуг торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за:

1) відмову споживачу в реалізації його прав, установлених пунктом 1 частиною першою статті 14 8 і пунктом 3 частиною третьою статті 15 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості товару, виконаної роботи (наданої послуги) продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання товару, замовлення роботи (надання послуги), цієї продукції, але не менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) виготовлення або реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі 50 п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, сертифікації в Україні, але не має у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності (свідоцтва або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката), відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний вид продукції, - у розмірі 50 п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

виготовлення, 4) виготовлення або реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів документів, нормативно-правових актів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, - у розмірі 300 трьохсот відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, заборонених продукції, забороненої відповідним державним органом для виготовлення та реалізації (виконання, надання) відповідним державним органом, надання), - у розмірі 500 п'ятисот відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

6) реалізацію небезпечного товару (отрути, отрутохімікату, пестицидів, вибухо- і вогненебезпечної речовини вогненебезпечних речовин тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання - у розмірі 100 ста відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

7) відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, роботу, послугу продукцію - у розмірі 30 тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

8) створення перешкод службовій особі службовим особам спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості товарів, виконуваних (виконаних) робіт, надаваних (наданих) послуг, продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від 1 одного до 10 десяти відсотків вартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг реалізованої продукції за минулий попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

реалізацію товару, термін придатності якого минув, - у розмірі 200 відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

9) невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі 100 відсотків вартості роботи, послуги. Ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від 1 до 10 відсотків вартості виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

10) реалізацію товару, строк придатності якого минув, - у розмірі двохсот відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Суми штрафів зараховуються до державного бюджету.

11) порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок стягнення штрафів визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Суми штрафів зараховуються до державного бюджету.

У разі невиконання в добровільному порядку суб'єктами господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування та послуг визначених у статті 5 цього Закону рішень (постанов) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади України у сфері захисту прав споживачів, його територіальних органів та їх посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ). ( Статтю 23 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 1252-IV ( 1252-15 ) від 18.11.2003 ) ( Стаття 23 із змінами, внесеними згідно із Законами N 230/95-ВР від 20.06.95, N 783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99, в редакції Закону N 2949-III ( 2949-14 ) від 10.01.2002 )

Порядок їх стягнення визначається Кабінетом Міністрів України.

3. У разі невиконання в добровільному порядку суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначених у статті 26 цього Закону рішень (постанов) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, його територіальних органів та їх посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ).

ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ СПОЖИВАЧІВ (ОБ'ЄДНАННЯ СПОЖИВАЧІВ)

Закреслене — текст редакції від 2003-12-05, підкреслене — текст редакції від 2006-01-13. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2003-12-05 або 2006-01-13.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.