1. Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.
2. Право на забезпечення та соціальні послуги за цим Законом мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.
{ Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, N 3428-IV ( 3428-15 ) від 09.02.2006, N 1014-V ( 1014-16 ) від 11.05.2007; в редакції Закону N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008 }
3. Члени особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками, громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за цим Законом за умови сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
{ Частина третя статті 6 в редакції Закону N 2464-VI ( 2464-17 ) від 08.07.2010 }
{ Частину четверту статті 6 виключено на підставі Закону N 2464-VI ( 2464-17 ) від 08.07.2010 }
5. Працюючі пенсіонери у разі звернення до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні мають право на соціальні послуги щодо пошуку підходящої роботи, перенавчання та підвищення кваліфікації, а також на інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням профілактичні заходи відповідно до статті 7-1 цього Закону.
{ Статтю 6 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2464-VI ( 2464-17 ) від 08.07.2010 }