Страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами:
надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;
обов'язковості обов’язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, за цивільно-правовим договором, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців, а також добровільності такого законом, та можливості добровільного страхування громадянами України, які працюють за межами України, членами особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками; у випадках, передбачених законом; { Абзац третій статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008; в редакції Закону Законів N 2464-VI ( 2464-17 ) від 08.07.2010, N 2148-VIII ( 2148-19 ) від 08.07.2010 03.10.2017 }
цільового використання коштів страхування на випадок безробіття;
солідарності та субсидування;
обов'язковості фінансування Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом;
паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників застрахованих осіб та роботодавців;
диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття;
{ Абзац дев'ятий статті 2 виключено на підставі Закону N 5067-VI ( 5067-17 ) від 05.07.2012 }
законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.