Страхування на випадок безробіття здійснюється за принципами:
надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;
обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, за цивільно-правовим договором, військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб - підприємців, а також добровільності такого страхування особами, громадянами України, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які працюють за межами України, членами особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є членами творчих спілок), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності; найманими працівниками; { Абзац третій статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 799-VI ( 799-17 ) від 25.12.2008; в редакції Закону N 2464-VI ( 2464-17 ) від 25.12.2008 08.07.2010 }
цільового використання коштів страхування на випадок безробіття;
солідарності та субсидування;
обов'язковості фінансування Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом;
паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників застрахованих осіб та роботодавців;
диференціації розмірів виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу та тривалості безробіття;
надання на рівні не нижче за прожитковий мінімум, встановлений законом, допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;
законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.