Відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов’язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, а також в інших випадках, встановлених законом чи договором, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.
У разі відступлення обтяжувачем забезпеченою обтяженням права вимоги іншій особі до неї також переходять усі права обтяжувача щодо предмета обтяження.
Обтяжувач набуває права вимагати виконання забезпеченої обтяженням вимоги незалежно від настання строку виконання в разі настання однієї з таких обставин:
1) інша ніж обтяжувач особа набула права стягнення на предмет обтяження;
2) порушено провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;
3) прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи, майно якої є предметом забезпечувального обтяження.
{Пункт 3 частини третьої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 738-IX від 19.06.2020 }
Якщо предметом забезпечувального обтяження є два або більше об’єктів, обтяжувач отримує задоволення за рахунок такої їх кількості, яка достатня для повного задоволення забезпеченої обтяженням вимоги. У цьому разі обтяжувач самостійно визначає рухоме майно, на яке звертається стягнення.