Закон ( 2654-12 ) встановлює обов'язок для заставодавця у випадку відчуження заставлених товарів в обороті замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості.
У зв'язку з цим стаття 41 Закону ( 2654-12 ) передбачає обов'язковість у договорі застави умови про визначення виду товару, яким може бути замінено предмет застави.
Отже, ця умова є такою, що встановлена законом і наявність її в договорі застави є обов'язковою.
Спірний договір застави такої умови договору не містить і, у зв'язку з цим, при ухваленні оскаржуваної відповідачем постанови суд правомірно застосував статтю 153 ЦК ( 1540-06 ).
Мотиви, якими обґрунтовується касаційна скарга, судом не беруться до уваги, оскільки суперечать розділу III "Застава товарів в обороті або у переробці" Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ). Рухоме майно не може передаватись у заставу інакше, ніж визначає Закон.
Пояснення представників відповідача в судовому засіданні також не можуть бути підставою для задоволення касаційної скарги, тому що:
- питання віднесення племінної худоби, яка заставлялась, до основних засобів виробництва потребує додаткового дослідження, що не входить в компетенцію касаційної інстанції (стаття 111-7 ГПК ( 1798-12 ). Це питання мало б правове значення для справи лише в разі заявлення позову про вилучення цього майна з переліку заставленого.
Представники позивача пояснили, що в заставу передавався молодняк племінної худоби, який призначався для реалізації і у зв'язку з цим є товаром в обороті;
- зміст пункту 7 договору застави свідчить, що заміна одного предмета застави на інший може проводитись при наявності згоди банку, що відповідає вимогам статті 43 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ), але не підтверджує наміру сторін у майбутньому визначити вид товару, яким може замінюватись заставлений товар в обороті. Можливість такої умови договору вказаний Закон не визначає;
- чинне законодавство не передбачає можливості передачі в заставу майна з визначенням його правового статусу як "просто товар".
Процесуальний строк на подання касаційної скарги пропущений скаржником з поважних причин (направлення на дооформлення заяви про перевірку постанови арбітражного суду в порядку судового нагляду на касаційну скаргу у зв'язку зі зміною в законодавстві) та підлягає відновленню.
Витрати по держмиту підлягають покладенню на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України" ( 2539-14 ), статтями 53, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:
1. Поновити ЗАТ КБ "Приватбанк" процесуальний строк на подання касаційної скарги.
2. Постанову арбітражного суду Дніпропетровської області від 05.06.2001 у даній справі залишити без змін.
Витрати по держмиту при подачі касаційної скарги покласти на відповідача.