ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
27.11.2001 - 11.12.2001
Колегія суддів Вищого господарського суду України розглянула касаційну скаргу ЗАТ КБ "Приватбанк" на постанову арбітражного суду Дніпропетровської області від 05.06.2001 у справі за позовом Науково-виробничої дослідної агрофірми "Наукова" до ЗАТ КБ "Приватбанк" про визнання недійсним договору застави.
Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 11.03.2001 в позові про визнання недійсним договору застави N б/н від 18.07.97 відмовлено з тих підстав, що майно за Науково-виробничою дослідною агрофірмою "Наукова" як підприємством з державною формою власності закріплено Українською академією аграрних наук на праві повного господарського відання і, у зв'язку з цим, вона правомірно уклала договір застави на таке майно: насіння соняшнику - 3929,84 тонн; пшениця 4 кл. - 7000 тонн; масло вершкове - 150 тонн; племінна худоба - 200 голів; м'ясо яловичини 1 кат. напівтуши - 300 тонн.
Посилання позивача на ту обставину, що цей договір підписаний неповноважною особою судом, не прийнято до уваги з тих підстав, що статутом Науково-виробничої дослідної агрофірми "Наукова" не передбачена можливість припинення повноважень директора його ж наказом.
На час хвороби в. о. директора агрофірми С. його обов'язки згідно з наказом N 130 від 14.06.99 виконував В. Спірний договір підписав С.
Постановою від 05.06.2001 голова арбітражного суду рішення у справі скасував; договір застави б/н від 18.07.97 визнав таким, що неукладений; провадження у справі щодо визнання цього договору недійсним припинив на підставі пункту 1 статті 80 АПК ( 1798-12 ).
При цьому суд встановив, що передані в заставу товари є такими, що підпадають під дію статті 41 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ) (тобто є товарами, які знаходяться в обороті або переробці) і, у зв'язку з цим, договір застави повинен визначати види товарів, якими може бути замінено предмет застави у разі його відсутності, що зазначений договір таких умов не містить. Згідно зі статтею 153 ЦК ( 1540-06 ) договір вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору, які визначені законодавством або необхідні для договору даного виду.
У поданій касаційній скарзі ЗАТ КБ "Приватбанк" просить поновити йому процесуальний строк на подання касаційної скарги та скасувати постанову арбітражного суду як таку, що ухвалена з порушенням матеріального права, тобто статей 4, 12, 40, 41, 42, 43 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ), що послідовно визначають предмет застави, зміст договору застави, предмет застави товарів в обороті або у переробці, права заставодавця при заставі товарів в обороті або у переробці та обов'язки заставодавця при заставі товарів в обороті або у переробці.
Скаржник зазначає, що передбачені Законом ( 2654-12 ) види застави (іпотека, застава товарів в обороті або у переробці, заклад, застава цінних паперів, застава майнових прав) не є вичерпними і, у зв'язку з цим, у заставу могло передаватись будь-яке рухоме майно, без встановлення для нього статусу товарів в обороті або сировини у переробці, що мало місце при укладенні спірного договору застави.
В засіданні суду оголошувалась перерва до 11.12.2001 з метою всебічного і повного розгляду справи та забезпечення винесення обґрунтованого рішення.
У судовому засіданні відповідач, в особі його повноважних представників, додатково зазначив, що серед заставленого майна є племінна худоба як основний засіб виробництва, який не підлягає передачі в заставу; що зміст пункту 7 договору застави свідчить про намір сторін визначитися в майбутньому щодо виду товару, яким може бути замінено заставлені товари у відповідності з вимогами статті 41 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ).
Судова колегія, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет їх юридичної оцінки арбітражним судом Дніпропетровської області та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги виходячи з такого.
Між сторонами 18.07.97 укладено договір застави в забезпечення зобов'язань за кредитним договором N 152 від 12.12.96.
Додатковою угодою від 16.06.99 до зазначеного договору застави пункти 2, 5, 7, 8, 10, 11, 12 договору викладені у новій редакції та доповнено договір пунктом 20.
Відповідно до пункту 2 договору в новій редакції в забезпечення своєчасного повернення одержаної за кредитним договором суми Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" заставила товар, що належить заставодавцю на праві власності, а саме: насіння соняшнику - 3929,84 тонн; пшениця 4 кл. - 7000 тонн; масло вершкове - 150 тонн; племінна худоба - 200 голів; м'ясо яловичини 1 кат. напівтуши - 300 тонн.
Правовідносини за цим договором регулюються розділом III "Застава товарів в обороті або у переробці" Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ).
Відмінною ознакою застави товарів в обороті є їх оборотність, тобто реалізація третім особам. Відповідно до статті 42 Закону при заставі ( 2654-12 ) товарів в обороті заставодавець зберігає за собою право володіння, користування і розпорядження предметом застави відповідно до правил розділу III Закону.
Стаття 40 Закону ( 2654-12 ) визначає, що при заставі товарів в обороті реалізовані заставодавцем товари перестають бути предметом застави з моменту їх вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу.
Закон ( 2654-12 ) встановлює обов'язок для заставодавця у випадку відчуження заставлених товарів в обороті замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості.
У зв'язку з цим стаття 41 Закону ( 2654-12 ) передбачає обов'язковість у договорі застави умови про визначення виду товару, яким може бути замінено предмет застави.
Отже, ця умова є такою, що встановлена законом і наявність її в договорі застави є обов'язковою.
Спірний договір застави такої умови договору не містить і, у зв'язку з цим, при ухваленні оскаржуваної відповідачем постанови суд правомірно застосував статтю 153 ЦК ( 1540-06 ).
Мотиви, якими обґрунтовується касаційна скарга, судом не беруться до уваги, оскільки суперечать розділу III "Застава товарів в обороті або у переробці" Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ). Рухоме майно не може передаватись у заставу інакше, ніж визначає Закон.
Пояснення представників відповідача в судовому засіданні також не можуть бути підставою для задоволення касаційної скарги, тому що:
- питання віднесення племінної худоби, яка заставлялась, до основних засобів виробництва потребує додаткового дослідження, що не входить в компетенцію касаційної інстанції (стаття 111-7 ГПК ( 1798-12 ). Це питання мало б правове значення для справи лише в разі заявлення позову про вилучення цього майна з переліку заставленого.
Представники позивача пояснили, що в заставу передавався молодняк племінної худоби, який призначався для реалізації і у зв'язку з цим є товаром в обороті;
- зміст пункту 7 договору застави свідчить, що заміна одного предмета застави на інший може проводитись при наявності згоди банку, що відповідає вимогам статті 43 Закону України "Про заставу" ( 2654-12 ), але не підтверджує наміру сторін у майбутньому визначити вид товару, яким може замінюватись заставлений товар в обороті. Можливість такої умови договору вказаний Закон не визначає;
- чинне законодавство не передбачає можливості передачі в заставу майна з визначенням його правового статусу як "просто товар".
Процесуальний строк на подання касаційної скарги пропущений скаржником з поважних причин (направлення на дооформлення заяви про перевірку постанови арбітражного суду в порядку судового нагляду на касаційну скаргу у зв'язку зі зміною в законодавстві) та підлягає відновленню.
Витрати по держмиту підлягають покладенню на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України" ( 2539-14 ), статтями 53, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК ( 1798-12 ), суд ПОСТАНОВИВ:
1. Поновити ЗАТ КБ "Приватбанк" процесуальний строк на подання касаційної скарги.
2. Постанову арбітражного суду Дніпропетровської області від 05.06.2001 у даній справі залишити без змін.
Витрати по держмиту при подачі касаційної скарги покласти на відповідача.