Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (надалі - Закон) передбачено процедуру надання фінансової допомоги в порядку досудової санації, а саме: власником майна боржника державного чи приватного підприємства, засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і відновлення платоспроможності боржника.
Надання фінансової допомоги боржнику зобов'язує його взяти на себе відповідні зобов'язання перед особами, які надали таку допомогу в порядку, встановленому законом (ч. 3 ст. 3 Закону) ( 2343-12 ).
Колегія погоджується з висновками господарських судів першої та апеляційної інстанції про те, що вищевказаний Закон ( 2343-12 ) не містить заборони щодо надання фінансової допомоги і після порушення провадження у справі про банкрутство, а також не передбачає надання комітетом кредиторів згоди на укладення такого виду договору.
Згідно ч. 5 ст. 17 Закону ( 2343-12 ) керуючий санацією має право, зокрема, укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди.
Як вбачається з матеріалів справи, план санації за участю ПФ "Айсберг" був затверджений ухвалою господарського суду Житомирської області від 22.12.03 р. у справі N 1/92-Б. Вказана ухвала скасована постановою Житомирського апеляційного господарського суду 11.05.04 р., новий план санації ВАТ "Житомирспецлісмаш" не схвалювався комітетом кредиторів і судом не затверджувався. Оспорюваний договір про надання поворотної фінансової допомоги укладено керуючим санацією Дунаєвським Ю.Б. 06.01.04 р.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що договір поворотної фінансової допомоги відповідає вимогам чинного законодавства, а посилання позивача на ст. 207, 212 ГК України ( 436-15 ) безпідставні.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувані рішення від 07.06.2006 р. та постанову від 10.05.2007 р. прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "ЯППО" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Житомирської області від 07.06.06 р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 10.05.07 р. по справі N 4/70"Д" залишити без змін.
Справу N 4/70"Д" повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя О.С.Удовиченко
Судді О.М.Мамонтова М.І.Хандурін