Ст. 50. Наслідки завершення виконавчого провадження

Про виконавче провадження · порівняння редакції від 2004-01-01 з редакцією від 2006-04-14

Абзаців змінено: 2, вилучено: 2, додано: 1, без змін: 5.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем. { Частина п'ята статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3541-IV ( 3541-15 ) від 15.03.2006 }

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам. { Статтю 50 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 1255-IV ( 1255-15 ) від 18.11.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3541-IV ( 3541-15 ) від 15.03.2006 }

( Статтю 50 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 1255-IV ( 1255-15 ) від 18.11.2003 )

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення. { Статтю 50 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 1255-IV ( 1255-15 ) від 18.11.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3541-IV ( 3541-15 ) від 15.03.2006 }

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення. ( Статтю 50 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 1255-IV ( 1255-15 ) від 18.11.2003 )

Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. ( Частина статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом N 327-IV ( 327-15 ) від 28.11.2002 )

Закреслене — текст редакції від 2004-01-01, підкреслене — текст редакції від 2006-04-14. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2004-01-01 або 2006-04-14.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.