Ст. 20. Місце виконання рішення

Про виконавче провадження · порівняння редакції від 2009-05-07 з редакцією від 2011-03-08

Абзаців змінено: 2, вилучено: 6, додано: 6, без змін: 0.

1. Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які що можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

{ Частина перша статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами N 327-IV ( 327-15 ) від 28.11.2002, N 2716-IV ( 2716-15 ) від 23.06.2005, N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009 }

2. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.

Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, провадиться державним виконавцем за місцем здійснення таких дій.

3. Державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Державний виконавець вправі проводити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках та вкладах боржника в установах банків чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях на території, на яку поширюється юрисдикція України. ( Статтю 20 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1095-IV ( 1095-15 ) від 10.07.2003 )

4. У разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби. Державний виконавець відділу державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки зазначеної інформації, у разі виявлення майна боржника повинен здійснити його опис та арешт. Виконавчі дії за дорученням проводяться у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту надходження до відділу державної виконавчої служби відповідної постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження, у якому винесено цю постанову. За результатами проведених дій складається акт, що направляється державному виконавцю, який виніс постанову.

Якщо 5. У разі якщо у процесі виконавчого провадження змінилися місце державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, місце його майна, місця його роботи або на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець негайно складає про це акт і не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ разом з копією цього акта до органу державної виконавчої служби за новим місцем проживання, перебування проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцем знаходження місцезнаходженням майна боржника, про що одночасно повідомляє стягувача та орган, який видав виконавчий документ.стягувачу.

{ Частина четверта статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1095-IV ( 1095-15 ) від 10.07.2003, N 2716-IV ( 2716-15 ) від 23.06.2005, N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009 }

6. У разі якщо у процесі виконавчого провадження з'ясувалося, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, але майно боржника виявлено на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на таке майно в порядку, передбаченому цим Законом, за погодженням з начальником відділу державної виконавчої служби, якому він підпорядкований, та за умови, що стягувач авансує витрати на організацію та проведення виконавчих дій. Про вчинення виконавчих дій на території іншого органу державної виконавчої служби державний виконавець повідомляє начальникові такого органу. У разі якщо стягувач не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на наявне майно боржника і після розподілу стягнутих коштів, якщо їх обсяг недостатній для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, надсилає виконавчий документ до органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням іншого майна боржника.

У разі коли у процесі виконавчого провадження з'ясувалося, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, недостатньо для повного задоволення вимог стягувача, однак майно боржника виявлено на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на таке майно в порядку, передбаченому Законом, за погодженням з начальником органу державної виконавчої служби, якому він підпорядкований та за умови, якщо стягувач авансує витрати на організацію і проведення виконавчих дій. Про вчинення виконавчих дій на території іншого органу державної виконавчої служби державний виконавець повідомляє начальника цього органу державної виконавчої служби. У разі коли стягувач не здійснить авансування витрат на організацію і проведення виконавчих дій на території іншого органу державної виконавчої служби, державний виконавець звертає стягнення на наявне майно боржника і після розподілу стягнутих коштів, у разі їх недостатності для повного задоволення вимог стягувача, направляє виконавчий документ до органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням іншого майна боржника. ( Частина п'ята статті 20 в редакції Закону N 1095-IV ( 1095-15 ) від 10.07.2003, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2716-IV ( 2716-15 ) від 23.06.2005 )

7. Виконавче провадження може бути передано від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Порядок передачі виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого встановлюється Міністерством юстиції України. ( Статтю 20 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 1095-IV ( 1095-15 ) від 10.07.2003 )

8. Спори про місце здійснення виконавчих дій між органами державної виконавчої служби не допускаються.

Закреслене — текст редакції від 2009-05-07, підкреслене — текст редакції від 2011-03-08. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 2009-05-07 або 2011-03-08.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.