1. Виборча комісія відмовляє у реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати у разі:
1) порушення законів України при утворенні виборчого блоку та висуненні кандидатів у депутати; ( Частину першу статті 47 доповнено пунктом 1 згідно із Законом N 2977-III ( 2977-14 ) від 17.01.2002 )
2) порушення встановленого цим Законом порядку висування кандидата (кандидатів) у депутати;
3) встановлення судом факту наявності у передвиборній програмі кандидата положень, спрямованих на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення; ( Частину першу статті 47 доповнено пунктом 3 згідно із Законом N 2977-III ( 2977-14 ) від 17.01.2002 )
4) відсутності або неналежного оформлення документів, зазначених у статтях 41 або 42 цього Закону;
5) припинення громадянства України кандидата у депутати;
6) вибуття особи, висунутої кандидатом у депутати, за межі України для постійного проживання;
7) визнання особи, висунутої кандидатом у депутати, недієздатною чи набрання щодо неї законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення умисного злочину;
8) виявлення відповідною виборчою комісією суттєвої недостовірності відомостей про кандидата, поданих відповідно до цього Закону.
2. Рішення про відмову в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати повинно містити вичерпні підстави відмови. Копія цього рішення не пізніше наступного дня після його прийняття видається (надсилається) представнику відповідної партії (блоку), кандидату в депутати, висунутому в одномандатному окрузі.
3. Якщо жоден із кандидатів у депутати, висунутих в багатомандатному окрузі і включених до виборчого списку партії (блоку), не зареєстрований Центральною виборчою комісією у встановлений цим Законом строк, партія (блок) втрачає статус суб'єкта виборчого процесу.