Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів — частина 3

Закон від 2020-06-19 № 738-IX · Чинний з 2020-08-16

Опубліковано: Голос України, / №№ 145-146 / (2020-08-15); Офіційний вісник України, 2020 р., № 67, стор. 9, стаття 2145, код акта 100465/2020 (2020-08-28); Урядовий кур'єр, № 215 (2020-11-05)

← попередня частина · частина 3 з 3

4. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку для забезпечення виконання покладених на неї функцій та виконання визначених законом повноважень має право надавати інформацію, що становить професійну таємницю, зібрану під час виконання її функцій, юридичним та фізичним особам відповідно до укладених між такими особами та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку договорів.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку для забезпечення виконання покладених на неї функцій та виконання визначених законом повноважень має право надавати інформацію, що становить професійну таємницю, зібрану під час виконання її функцій, судовим, правоохоронним та/або контролюючим органам інших держав.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надавати інформацію, що становить професійну таємницю, суду для захисту своїх прав та законних інтересів у справах, учасником яких вона є.

Стаття 138. Реклама фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків

1. Реклама фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків регулюється Законом України "Про рекламу".

Стаття 139. Регулювання ринків капіталу

1. Регулювання ринків капіталу здійснюють держава та саморегулівні організації.

2. Державне регулювання ринків капіталу здійснюють Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також інші державні органи у межах повноважень, визначених законом.

3. Державне регулювання регульованих грошових ринків здійснюється:

1) Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку - щодо правил функціонування регульованого ринку, клірингу зобов’язань за договорами, укладеними на такому ринку, а також протидії маніпулюванню та іншим зловживанням на такому регульованому грошовому ринку;

2) Національним банком України - щодо правил поставки інструментів грошового ринку (крім цінних паперів) та валютних цінностей, допущених до торгів на такому ринку.

Стаття 140. Мова документів, що створюються та/або оприлюднюються, та/або подаються до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку іноземними юридичними особами та фізичними особами - іноземцями

1. Документи, що у порядку, передбаченому цим Законом, створюються та/або оприлюднюються, та/або подаються до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку іноземними юридичними особами та фізичними особами - іноземцями, складаються англійською мовою та/або державною мовою України.

У разі оформлення проспекту англійською мовою анотація проспекту перекладається на державну мову України.

2. На документах, створених іноземною особою, іншою, ніж зазначена в частині першій цієї статті, що оприлюднюються та/або подаються до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у порядку, передбаченому цим Законом, компетентним органом держави, в якій документ був створений, повинен бути проставлений апостиль, якщо це передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо проставляння апостиля не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі документи підлягають легалізації органами Міністерства закордонних справ України.

Якщо такі документи створені іншою мовою, ніж зазначена в частині першій цієї статті, правильність перекладу таких документів повинна бути засвідчена у встановленому законодавством порядку.

Для цілей цієї статті термін "іноземна особа" вживається у значенні, наведеному у статті 73 Закону України "Про міжнародне приватне право".

Стаття 141. Порядок взаємодії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Національного банку України

1. Організаційні та процедурні питання взаємодії з нагляду за професійними учасниками ринків капіталу, що є банками, визначаються порядком інформаційної взаємодії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Національного банку України.

2. У процесі здійснення інформаційної взаємодії Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Національний банк України забезпечують захист та конфіденційність отриманої інформації з урахуванням вимог законів та міжнародних договорів України.

Стаття 142. Порядок взаємодії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Антимонопольного комітету України

1. Організаційні та процедурні питання взаємодії з нагляду за оптовими енергетичними ринками, що функціонують відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Закону України "Про ринок природного газу", визначаються порядком інформаційної взаємодії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Антимонопольного комітету України.

2. Порядок інформаційної взаємодії затверджується спільним рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Антимонопольного комітету України у встановленому законодавством порядку.

3. У процесі здійснення інформаційної взаємодії Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Антимонопольний комітет України забезпечують захист та конфіденційність отриманої інформації з урахуванням вимог законів України "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації" та міжнародних договорів України.

Стаття 143. Об’єднання професійних учасників ринків капіталу

1. Об’єднання професійних учасників ринків капіталу може об’єднувати учасників, які здійснюють різні види професійної діяльності на ринках капіталу, і має бути зареєстровано в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Умовою прийняття рішення про реєстрацію об’єднання професійних учасників ринків капіталу є його відповідність таким вимогам:

об’єднання повинно включати не менше 35 відсотків професійних учасників ринків капіталу за кожним з видів професійної діяльності, визначених цим Законом, які воно об’єднує;

наявність правил і стандартів професійної діяльності на ринках капіталу, що є обов’язковими для виконання всіма членами об’єднання;

статус неприбуткової організації відповідно до податкового законодавства;

наявність у власності для забезпечення статутної діяльності активів у розмірі не менше 600 тисяч гривень.

Об’єднання професійних учасників ринків капіталу зобов’язане дотримуватися вимог, встановлених цією статтею, протягом усього періоду своєї діяльності.

Підставою для відмови в реєстрації об’єднання професійних учасників ринків капіталу може бути:

відсутність документів, визначених законодавством, необхідних для реєстрації об’єднання;

невідповідність поданих документів та даних, які вони містять, вимогам законодавства;

невиконання вимог цієї частини.

Після усунення порушення/порушень, що стали підставою для прийняття Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення про відмову в реєстрації об’єднання, таке об’єднання має право повторно подати документи, визначені законодавством, для його реєстрації як об’єднання професійних учасників ринків капіталу.

Анулювання реєстрації об’єднання професійних учасників ринків капіталу здійснюється за рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в таких випадках:

на підставі відповідної заяви об’єднання професійних учасників ринків капіталу;

невиконання об’єднанням професійних учасників ринків капіталу рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, постанов уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

встановлення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку факту невідповідності об’єднання професійних учасників ринків капіталу вимогам, встановленим цією частиною.

2. Об’єднання професійних учасників ринків капіталу набуває статусу саморегулівної організації (далі - СРО) за певним видом професійної діяльності на ринках капіталу з дня надання йому статусу СРО Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Порядок надання об’єднанню професійних учасників ринків капіталу статусу СРО та позбавлення такого статусу встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку з урахуванням вимог цього Закону.

Одне об’єднання професійних учасників ринків капіталу може набути статус СРО за кількома видами професійної діяльності на ринках капіталу за умови дотримання вимог частини третьої цієї статті.

Набуття об’єднанням професійних учасників ринків капіталу статусу СРО, вступ професійних учасників ринків капіталу до такого об’єднання, прийняття правил, положень та інших документів СРО професійних учасників ринків капіталу та внесення змін до них не належать до узгоджених дій суб’єктів господарювання.

Після надання об’єднанню професійних учасників ринків капіталу статусу СРО за певним видом професійної діяльності на ринках капіталу професійні учасники ринків капіталу, які є членами інших професійних об’єднань, зареєстрованих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за цим видом професійної діяльності, повинні у тримісячний строк стати членами такої СРО та бути її членами протягом всього строку наявності в неї статусу СРО.

3. Для набуття статусу СРО об’єднання професійних учасників ринків капіталу повинно подати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку необхідні документи та відповідати таким вимогам:

1) об’єднувати більше 75 відсотків професійних учасників ринків капіталу за одним з видів професійної діяльності, визначених цим Законом;

2) мати затверджені внутрішні документи СРО (внутрішні правила СРО, правила (стандарти) професійної діяльності на ринках капіталу, інші внутрішні документи СРО) для реалізації визначених статутом об’єднання функцій;

3) керівник та заступники керівника виконавчого органу СРО, керівники структурних підрозділів СРО не можуть перебувати у трудових відносинах із членами СРО та прямо або опосередковано бути пов’язаними відносинами контролю з членами СРО, мати судимість за корисливі чи посадові злочини, не зняту або не погашену в установленому законом порядку, та повинні мати стаж роботи на ринках капіталу не менше п’яти років.

Вимоги щодо приміщень СРО, технічного забезпечення та програмного забезпечення, кваліфікаційні вимоги до керівників СРО, вимоги до розміру активів СРО встановлюються нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

СРО зобов’язана дотримуватися вимог, встановлених цією статтею, протягом усього строку дії свідоцтва, передбаченого частиною четвертою цієї статті.

4. За результатами розгляду поданих об’єднанням професійних учасників ринків капіталу документів Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення щодо надання об’єднанню професійних учасників ринків капіталу статусу СРО та видає відповідне свідоцтво про надання статусу саморегулівної організації професійних учасників ринків капіталу (далі - свідоцтво СРО), строк дії якого встановлюється рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і не може становити менше п’яти років, або своїм вмотивованим рішенням відмовляє в наданні статусу СРО.

Підставою для відмови в наданні статусу СРО є:

відсутність документів, визначених законодавством, необхідних для реєстрації об’єднання як СРО;

невідповідність поданих документів та даних, які вони містять, вимогам законодавства;

невиконання вимог частини третьої цієї статті.

Після усунення порушення/порушень, що стали підставою для прийняття Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення про відмову у наданні об’єднанню статусу СРО, таке об’єднання має право повторно подати документи, визначені законодавством, для набуття статусу СРО.

5. Позбавлення статусу СРО здійснюється за рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у таких випадках:

на підставі заяви СРО про скасування Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку свідоцтва СРО;

невиконання СРО рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, постанов уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

встановлення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку факту невідповідності СРО вимогам, встановленим цією статтею.

Стаття 144. Повноваження об’єднання професійних учасників ринків капіталу та саморегулівної організації професійних учасників ринків капіталу

1. Об’єднання професійних учасників ринків капіталу (у тому числі об’єднання, що набуло статусу СРО) має повноваження щодо:

1) впровадження норм професійної етики у практичній діяльності учасників об’єднання;

2) розроблення та затвердження методичних рекомендацій щодо провадження відповідного виду професійної діяльності на ринках капіталу;

3) впровадження ефективних механізмів розв’язання спорів, пов’язаних з професійною діяльністю учасників об’єднання;

4) здійснення моніторингу дотримання статуту та внутрішніх документів об’єднання його учасниками.

2. СРО, крім повноважень, зазначених у частині першій цієї статті, додатково має повноваження щодо:

1) розроблення та затвердження обов’язкових для виконання членами СРО правил (стандартів) провадження відповідного виду професійної діяльності на ринках капіталу, крім правил (стандартів), що прямо встановлені законом;

2) розроблення заходів, спрямованих на запобігання порушенню членами СРО норм законодавства та внутрішніх документів СРО, у тому числі у разі припинення ними професійної діяльності;

3) застосування заходів дисциплінарного впливу до членів СРО у разі виявлення порушень статуту чи внутрішніх документів СРО.

3. Об’єднання професійних учасників ринків капіталу, у тому числі СРО, можуть виконувати інші повноваження, передбачені законом та статутом такого об’єднання, якщо передбачені в ньому повноваження не суперечать вимогам законодавства. СРО може додатково виконувати також і повноваження, передбачені у відповідному рішенні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про делегування повноважень з регулювання ринків капіталу, прийнятому відповідно до частини п’ятої цієї статті.

4. СРО несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання покладених на неї повноважень у встановленому законодавством порядку.

5. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може делегувати СРО визначені законом повноваження з регулювання ринків капіталу у встановленому нею порядку за заявою відповідної СРО.

У місячний строк після отримання відповідної заяви від СРО Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про делегування або відмову в делегуванні СРО повноважень.

У рішенні про делегування СРО повноважень зазначаються:

1) найменування СРО, якій делегуються повноваження;

2) повноваження, що делегуються;

3) строк, на який делегуються повноваження, що не може бути більшим, ніж строк дії свідоцтва СРО;

4) порядок державного контролю за здійсненням делегованих повноважень.

Рішення про делегування СРО повноважень підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України як нормативно-правовий акт та оприлюднюється відповідно до законодавства.

Стаття 145. Інсайдерська інформація

1. Інсайдерська інформація - це неоприлюднена інформація про емітента, його цінні папери або інші фінансові інструменти, що перебувають в обігу на організованому ринку капіталу, у разі якщо оприлюднення такої інформації може істотно вплинути на вартість відповідних фінансових інструментів.

2. Інформація щодо оцінки вартості цінних паперів та/або фінансово-господарського стану емітента, якщо вона отримана виключно на основі оприлюдненої інформації або інформації з інших публічних джерел, не заборонених законодавством, не є інсайдерською інформацією.

3. Інформація не вважається інсайдерською з моменту її оприлюднення відповідно до закону.

Стаття 146. Заборона використання інсайдерської інформації

1. Особі, яка володіє інсайдерською інформацією, забороняється:

1) вчиняти з використанням інсайдерської інформації на власну користь або на користь інших осіб правочини щодо фінансових інструментів, яких стосується інсайдерська інформація, до моменту оприлюднення такої інформації;

2) передавати інсайдерську інформацію або надавати доступ до неї іншим особам, крім розкриття інформації в межах виконання професійних, трудових або службових обов’язків та в інших випадках, передбачених законодавством;

3) надавати будь-якій особі рекомендації стосовно фінансових інструментів, щодо яких вона володіє інсайдерською інформацією, до моменту оприлюднення такої інформації.

2. Передача інсайдерської інформації потенційним інвесторам під час зондування ринків капіталу відповідно до статті 147 цього Закону не є порушенням заборони використання інсайдерської інформації, передбаченої частиною першою цієї статті.

3. Оператор організованого ринку капіталу повинен офіційним каналом зв’язку повідомити Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про здійснення на організованому ринку капіталу операцій з фінансовими інструментами у разі виникнення підозри, що під час здійснення таких операцій використовується або може бути використана інсайдерська інформація.

4. Відповідальність за протиправне використання інсайдерської інформації встановлюється законом.

Стаття 147. Зондування ринків капіталу

1. Зондування ринків капіталу є передачею інформації одному або кільком потенційним інвесторам до оголошення інформації про вчинення правочину з фінансовими інструментами, у тому числі за межами України, з метою визначення заінтересованості потенційних інвесторів, у тому числі нерезидентів, у можливому правочині щодо фінансових інструментів, а також його умов та основних характеристик його предмета (вид, тип, обсяг, строк та умови відчуження).

Зондування ринків капіталу може здійснюватися:

1) емітентом;

2) власником фінансового інструменту (оферентом) у таких кількостях або за такою вартістю, що відрізняє правочин від звичайного правочину і допускає метод продажу, заснований на попередній оцінці потенційної заінтересованості потенційних інвесторів;

3) третьою особою, яка діє від імені або в інтересах особи, зазначеної у пунктах 1 і 2 цієї частини.

2. Передача особою, яка має намір купити контрольний пакет акцій, інсайдерської інформації акціонерам також вважається зондуванням ринку, за умови що:

1) інформація необхідна акціонерам для формування ними думки щодо готовності запропонувати свої акції до продажу такій особі;

2) волевиявлення акціонерів щодо готовності продажу власних акцій обґрунтовано вимагається для прийняття рішення про набуття контрольного пакета акцій.

3. Особа, зазначена у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, яка передає інформацію, повинна до проведення зондування ринку оцінити, чи передбачає таке зондування ринку передачу інсайдерської інформації. Особа, зазначена в частині першій цієї статті, яка передає інформацію, повинна у письмовій формі сформувати свій висновок та його обґрунтування. Така особа повинна надати зазначені документи Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку на її запит. Це зобов’язання застосовується до кожного випадку передачі інсайдерської інформації у процесі зондування ринків капіталу. Особа, зазначена в пунктах 1-3 частини першої цієї статті, яка передає інформацію, повинна відповідним чином оновлювати документи, зазначені в цій частині.

4. Передача інсайдерської інформації в рамках зондування ринку вважається вчиненою у процесі нормального здійснення особою, зазначеною в частині першій цієї статті, своєї трудової або професійної діяльності або обов’язків, за умови що така особа дотримується вимог, встановлених частинами третьою та п’ятою цієї статті.

5. Особа, зазначена в частині першій цієї статті, яка передає інформацію, до проведення зондування ринку повинна:

1) отримати у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, згоду на передачу інсайдерської інформації особі, стосовно якої проводиться зондування ринку, - потенційному інвестору;

2) поінформувати особу, стосовно якої проводиться зондування ринку, про заборону використання такої інсайдерської інформації або намагання її використання від свого імені чи від імені третіх осіб, прямо або опосередковано, для набуття або відчуження (заміни сторін) фінансових інструментів, яких така інформація стосується;

3) поінформувати особу, стосовно якої проводиться зондування ринку, про заборону використання такої інформації або намагання її використання шляхом скасування або зміни вже надісланої заявки або котирування щодо фінансових інструментів, яких така інсайдерська інформація стосується;

4) поінформувати особу, стосовно якої проводиться зондування ринку, про зобов’язання її щодо забезпечення дотримання режиму конфіденційності інформації, у разі надання письмової згоди на одержання такої інформації.

Особа, зазначена в частині першій цієї статті, яка передає інформацію, повинна вести облік усієї інформації, переданої особі, стосовно якої проводиться зондування ринку, у тому числі інформації, переданої відповідно до пунктів 1-4 цієї частини, а також вести облік відомостей про потенційних інвесторів, яким передано інформацію, у тому числі юридичних і фізичних осіб, які діють від імені потенційного інвестора, дату і час передачі. Особа, зазначена в частині першій цієї статті, яка передає інформацію, повинна надати такі дані обліку Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку на її запит.

6. Якщо інформація, передана в процесі зондування ринку, перестає бути інсайдерською інформацією, за оцінкою особи, зазначеної в частині першій цієї статті, яка передає її, така особа у найкоротший строк повинна поінформувати про це одержувача інформації.

Особа, зазначена в частині першій цієї статті, яка передає інформацію, повинна вести облік повідомлень та інформації, передбачених цією частиною, та надати відповідну інформацію Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку на її запит.

7. Особа, стосовно якої проводиться зондування ринку, повинна самостійно оцінювати, чи володіє вона інсайдерською інформацією і момент, з якого вона перестає володіти інсайдерською інформацією.

8. Особа, зазначена в частині першій цієї статті, яка передає інформацію, повинна зберігати документи, передбачені цією статтею, протягом не менше п’яти років.

9. Порядок проведення зондування на ринках капіталу, зокрема визначення обов’язків особи, стосовно якої проводиться зондування ринку, порядок передачі інформації про зондування ринків капіталу та ведення обліку документів про зондування ринків капіталу встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Стаття 148. Маніпулювання на організованих ринках

1. Маніпулюванням на організованих ринках є:

1) здійснення або намагання здійснити операції чи надсилання заявки або котирування щодо укладення деривативних контрактів, купівлю або продаж фінансових інструментів та/або інших активів, допущених до торгів на організованих ринках, які надають або можуть надавати уявлення щодо поставки, придбання або ціни деривативного контракту, фінансового інструменту та/або активу, допущеного до торгів на організованих ринках, що не відповідають дійсності, та вчиняються одноосібно або за попередньою змовою групою осіб і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок;

2) здійснення або намагання здійснити операції чи надсилання заявки або котирування щодо укладення деривативних контрактів, купівлю або продаж фінансових інструментів та/або інших активів, допущених до торгів на організованих ринках, шляхом вчинення умисних протиправних дій;

3) поширення через засоби масової інформації, у тому числі електронні засоби масової інформації, або будь-яким іншим способом інформації, що не відповідає дійсності, зокрема недостовірної інформації, у разі коли особа, яка поширила таку інформацію, знала або повинна була знати про недостовірність такої інформації, що призводить або може призвести до введення в оману учасників ринку щодо:

а) ціни, попиту, пропозиції або обсягів укладених на організованих ринках фінансових інструментів та правочинів щодо них;

б) ціни, попиту, пропозиції або обсягів торгів іншими, ніж зазначено у пункті "а", активами, допущеними до торгів на організованих ринках;

в) ціни, попиту, пропозиції або обсягів торгів на організованих ринках базовим активом фінансових інструментів;

г) значення базового показника деривативного контракту;

4) укладання деривативних контрактів, купівля або продаж фінансових інструментів та/або інших активів, допущених до торгів на організованому ринку, перед закриттям торговельної сесії організованого ринку з метою введення в оману учасників ринку щодо цін, що склалися наприкінці торговельної сесії;

5) неодноразове протягом торговельного дня укладання двома або більше учасниками торгів деривативних контрактів, договорів купівлі-продажу фінансових інструментів та/або інших активів, допущених до торгів на організованому ринку, у власних інтересах чи за рахунок одного і того самого клієнта, за якими кожен з учасників торгів виступає як сторона деривативного контракту, продавець та покупець одного і того самого фінансового інструменту та/або іншого активу, допущеного до торгів на організованому ринку, за однаковою ціною в однаковій кількості або які не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети хоча б для одного з учасників торгів або їх клієнтів, а також надання клієнтом кільком учасникам торгів доручення на укладення в його інтересах одного або більше деривативних контрактів, договорів з одним і тим самим фінансовим інструментом та/або іншим активом, допущеним до торгів на організованому ринку, під час яких покупець та продавець діють в інтересах клієнта;

6) здійснення протягом торговельного дня або намагання здійснити операції чи надсилання заявки або котирування щодо укладення деривативних контрактів, купівлю або продаж фінансових інструментів та/або інших активів, допущених до торгів на організованому ринку, а також фінансових інструментів та/або продукції, що є базовим активом фінансових інструментів, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети, якщо за результатами таких торгів власник таких активів, фінансових інструментів та/або продукції не змінюється;

7) неодноразове невиконання учасником організованого ринку зобов’язань за контрактами, укладеними протягом торговельного дня у власних інтересах або за рахунок клієнтів, якщо укладення зазначених контрактів призвело до істотного збільшення або зниження ціни деривативного контракту, іншого фінансового інструменту та/або іншого активу, допущеного до торгів на організованому ринку, за умови що такі контракти мали вагомий істотний вплив на ціну такого активу;

8) укладення на організованому ринку деривативних контрактів та договорів щодо фінансових інструментів та/або інших активів, допущених до торгів на організованому ринку, за ціною, що суттєво відхиляється від ціни відповідного деривативного контракту, фінансового інструменту та/або активу, що склалася на такому організованому ринку тієї самої торговельної сесії (поточна ціна) шляхом подання безадресних заявок або котирувань, за умови укладення договорів від імені та/або за рахунок осіб, між якими (працівниками яких) існувала попередня домовленість про укладення деривативного контракту, придбання або продаж фінансового інструменту та/або іншого активу, допущеного до торгів на організованому ринку, за ціною, що суттєво відхиляється від поточної ціни.

2. Не є маніпулюванням на організованих ринках дії, що мають на меті:

1) підтримання цін на емісійні цінні папери у зв’язку з їх публічним розміщенням або обігом, за умови вчинення учасником організованого ринку капіталу таких дій на підставі договору про виконання функцій маркет-мейкера, укладеного з оператором такого ринку;

2) підтримання цін на цінні папери відкритих або інтервальних інститутів спільного інвестування у зв’язку з їх викупом у випадках, передбачених законом;

3) підтримання цін, попиту, пропозиції або обсягів укладення деривативних контрактів, торгів фінансовими інструментами та/або іншими активами, допущеними до торгів на організованому ринку, за умови, що такі дії вчиняються учасником організованого ринку капіталу на підставі договору про виконання функцій маркет-мейкера, укладеного з оператором такого ринку.

Не є маніпулюванням на організованих ринках дії, що вчиняються Національним банком України, органами державної влади з метою реалізації грошово-кредитної політики або політики управління державним боргом.

Положення цієї статті поширюються на товарні біржі, що мають ліцензію на провадження професійної діяльності з організації торгівлі продукцією, отриману відповідно до вимог Закону України "Про товарні біржі".

Стаття 1. Сфера застосування Закону

1. Цей Закон визначає правові умови створення та функціонування товарних бірж на території України як організованих товарних ринків.

2. Діяльність товарних бірж регулюється цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, а також іншими актами законодавства щодо товарних бірж.

3. До правовідносин щодо створення та функціонування товарних бірж застосовуються положення статей 71-76, 131-137 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

4. Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов’язані з вчиненням і виконанням правочинів щодо речей, визначених індивідуальними ознаками.

5. Дія цього Закону не поширюється на діяльність оператора ринку електричної енергії, оператора системи передачі, оператора газотранспортної системи та на відносини, пов’язані з функціонуванням ринку електричної енергії відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", функціонуванням ринку природного газу відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та функціонуванням сфери теплопостачання відповідно до Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг". Відносини, пов’язані з діяльністю у сферах енергетики та комунальних послуг, регулюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Стаття 2. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) біржова угода - зафіксоване та зареєстроване товарною біржею в електронній торговій системі прийняття учасниками біржових торгів зобов’язання укласти біржовий договір щодо біржового товару згідно з правилами товарної біржі;

2) біржовий договір - договір, що передбачає оплатну передачу біржового товару після проведення розрахунків за таким договором у межах найбільшого з таких проміжків часу - двох робочих днів або проміжку часу, визначеного звичаєм ділового обороту, зафіксованим правилами товарної біржі, та який укладається в ході або за результатами біржових торгів відповідно до правил товарної біржі;

3) біржовий курс (ринкова ціна біржового товару) - ціна, сформована в конкурентний спосіб за результатами біржових торгів, що розраховується в порядку, визначеному правилами товарної біржі. Товарна біржа має право здійснювати в ході біржових торгів розрахунок поточного біржового курсу;

4) біржовий товар - актив, допущений до біржових торгів на товарній біржі згідно з правилами такої товарної біржі, а саме продукція та інші речі, визначені родовими ознаками;

5) біржові операції - дія (сукупність дій) товарної біржі та/або учасників біржових торгів, спрямована на укладання і виконання біржових угод та біржових договорів;

6) біржові торги - організоване подання учасниками біржових торгів заявок на купівлю/продаж біржових товарів, укладання біржових угод (біржових договорів) та вчинення інших дій на товарній біржі щодо таких біржових товарів відповідно до правил товарної біржі;

7) електронна торгова система - багатостороння система, вимоги до якої встановлені цим Законом, за допомогою якої товарна біржа організовує біржові торги в електронній формі;

8) клієнт - юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка продає та/або придбаває біржовий товар за посередництва (представництва) учасника біржових торгів;

9) організація торгівлі продукцією на товарних біржах (організація біржової торгівлі) - діяльність товарної біржі із створення та функціонування електронної торгової системи, яка у встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку забезпечує централізоване вчинення (укладання) та централізоване виконання правочинів (біржових угод, біржових договорів) щодо біржових товарів згідно з недискреційними правилами, встановленими товарною біржою та зареєстрованими у встановленому цим Законом порядку;

10) позабіржові операції - дія (сукупність дій) сторони (сторін) позабіржового договору щодо продукції, укладеного поза товарною біржею, спрямована на укладення та виконання такого договору;

11) продукція - сільськогосподарська продукція, деревина, мінерали, паливно-енергетичні ресурси, сировина, метали, дорогоцінне каміння, матеріальна продукція рибальства, паливної, хімічної, легкої, харчової та інших галузей промисловості, а також інші споживані речі, визначені родовими ознаками;

12) реєстр біржових товарів - перелік товарів, допущених до біржових торгів відповідно до порядку, визначеного правилами товарної біржі;

13) ринкова ціна біржового товару - ціна, сформована в конкурентний спосіб в ході біржових торгів або за результатами біржових торгів;

14) торгова сесія - період часу протягом торгового дня, у який здійснюються біржові торги;

15) торговий день - робочий день товарної біржі, у який проводяться торгові сесії;

16) учасник торгів (учасники торгів) - член товарної біржі, а також у випадках, встановлених законодавством та/або правилами товарної біржі, інша особа, яким відповідно до цього Закону та правил товарної біржі надано право здійснювати торгівлю на такій товарній біржі.

2. Терміни "багатостороння система", "БТМ", "генеральна угода", "деривативні контракти", "деривативні фінансові інструменти", "значний вплив на управління або діяльність юридичної особи", "кліринг", "клірингова діяльність", "неттінг", "ОТМ", "офіційний канал зв’язку", "поставні деривативні контракти", "товарні деривативні контракти", "центральний контрагент", "централізоване виконання правочинів" та "централізоване вчинення правочинів" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

Термін "захист інформації" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про інформацію".

Термін "істотна участь" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Стаття 3. Правове становище товарної біржі

1. Товарна біржа є юридичною особою, що функціонує у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю та провадить діяльність з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, а також інші види діяльності, передбачені цим Законом.

На товарній біржі можуть укладатися виключно біржові договори на умовах спот - договори, умови яких передбачають, що фактичне постачання біржового товару заплановано здійснюється в межах найбільшого з таких проміжків часу:

1) двох робочих днів;

2) проміжку часу, визначеного звичаєм ділового обороту, зафіксованим правилами товарної біржі.

2. Юридична особа набуває статусу товарної біржі з дня отримання ліцензії на провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку в порядку, передбаченому статтями 71 і 72 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

Юридична особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, є професійним учасником організованих товарних ринків.

Товарна біржа починає функціонувати після реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку правил товарної біржі відповідно до статті 9 цього Закону.

3. Товарна біржа, крім ліцензії на провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарній біржі, має право у порядку, встановленому Законом України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", отримати ліцензію (ліцензії) на провадження на ринках капіталу таких видів діяльності:

1) клірингова діяльність з визначення зобов’язань;

2) діяльність з організації укладання деривативних контрактів на регульованому ринку деривативних контрактів;

3) діяльність з організації укладання деривативних контрактів на БТМ деривативних контрактів;

4) діяльність з організації укладання деривативних фінансових інструментів на ОТМ деривативних контрактів.

4. Товарна біржа не може бути учасником біржових торгів та здійснювати торгівлю біржовими товарами за власний рахунок або за рахунок третіх осіб і бути стороною біржової угоди (біржового договору) щодо купівлі-продажу біржових товарів, що укладається на такій товарній біржі.

Товарна біржа може здійснювати позабіржові операції з біржовим чи іншим товаром у випадках, передбачених законодавством.

5. Слова "товарна біржа", "оператор організованого ринку", "організований ринок" та похідні від них дозволяється використовувати у назві лише юридичним особам, які отримали ліцензію на провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, відповідно до вимог цього Закону.

Стаття 4. Загальні умови створення товарної біржі

1. Товарна біржа здійснює підприємницьку діяльність, має на меті одержання прибутку та провадить свою діяльність відповідно до законодавства України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

2. Засновниками та акціонерами (учасниками) товарної біржі можуть бути фізичні та юридичні особи - резиденти та нерезиденти.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку визначає умови отримання іноземними юридичними особами ліцензії на провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах.

Товарною біржею не може бути юридична особа, яка відповідає хоча б одному з таких критеріїв:

1) юридична особа створена відповідно до законодавства держави, що здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України";

2) до юридичної особи застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції";

3) юридична особа включена до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції;

4) особа підконтрольна особам, зазначеним у пунктах 1-3 цієї частини або має таких осіб у своїй структурі власності;

5) юридична особа не відповідає вимогам, встановленим законодавством про товарні біржі.

Стаття 5. Статут товарної біржі

1. Товарна біржа діє на підставі статуту, який затверджується її вищим органом управління.

2. Статут товарної біржі повинен відповідати вимогам, встановленим законом. У статуті товарної біржі визначаються її найменування, порядок управління і формування органів та їх компетенція, мета діяльності, підстави та порядок припинення діяльності товарної біржі, розподілу майна товарної біржі у разі її ліквідації, а також зазначається інша інформація, передбачена законодавством, що регулює діяльність господарських товариств відповідної організаційно-правової форми.

Стаття 6. Органи управління товарною біржею

1. Порядок формування та діяльності органів управління товарною біржею, їх компетенція і повноваження визначаються статутом з урахуванням вимог законодавства, встановлених для організаційно-правової форми господарського товариства, в якій утворено товарну біржу, та цього Закону.

Стаття 7. Провадження діяльності товарної біржі

1. Товарна біржа здійснює адміністрування та забезпечує функціонування електронної торгової системи, яка відповідає вимогам, встановленим цим Законом.

Недискреційні правила функціонування товарної біржі не повинні передбачати можливість впливу товарної біржі на надіслані учасниками біржових торгів заявки або котирування (далі - заявки).

2. Розмір початкового капіталу товарної біржі повинен відповідати вимогам щодо його розрахунку, встановленим статтею 66 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", та вимогам щодо його розміру, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, та його мінімальний розмір не може бути меншим ніж 20 мільйонів гривень.

3. Особа, яка має намір набути статусу товарної біржі, а також товарна біржа протягом всього періоду своєї діяльності повинні відповідати ліцензійним умовам провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах, а саме: організаційним та операційним вимогам, вимогам до розміру статутного і власного капіталу, порядку його визначення, ліквідності, кваліфікаційним вимогам до фахівців товарних бірж, вимогам до технічного та програмного забезпечення, вимогам щодо джерел походження коштів, за рахунок яких формується статутний капітал товарної біржі, іншим вимогам і показникам, що обмежують ризики діяльності товарної біржі, які встановлені цим Законом та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

4. Товарній біржі та її працівникам забороняється надавати фізичним та/або юридичним особам рекомендації щодо звернення для отримання послуг до конкретних учасників біржових торгів, а також рекомендації щодо придбання того чи іншого біржового товару.

5. Працівники товарної біржі не мають права брати участь у біржових або позабіржових операціях з біржовими товарами, виконувати роботи, пов’язані з участю у біржових торгах, на підставі трудових, цивільно-правових договорів з учасниками біржових торгів та їх пов’язаними особами, використовувати, розголошувати у власних інтересах або інтересах третіх осіб інформацію, яка не підлягає розкриттю, про учасників біржових торгів, їхніх клієнтів та їхню діяльність.

6. Товарна біржа на своєму веб-сайті розкриває відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, інформацію щодо біржових торгів, зокрема: щодо опису біржового товару, кількості укладених та виконаних біржових угод (біржових договорів), ціни біржового товару. Товарна біржа здійснює зберігання паперових та/або електронних документів щодо укладення (виконання) біржових угод (біржових договорів) протягом строку, не меншого трьох років, якщо інше не передбачено законодавством.

7. Власником істотної участі у товарній біржі не може бути юридична або фізична особа, яка відповідає хоча б одному з таких критеріїв:

1) є резидентом держави, що здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України";

2) до особи або до її посадових осіб застосовані санкції згідно з резолюціями Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, інших міжнародних організацій, рішеннями Ради Європейського Союзу, інших міждержавних об’єднань, членом (учасником) яких є Україна, які передбачають обмеження або заборону торговельних та/або фінансових операцій;

3) до особи або до її посадових осіб застосовані санкції відповідно до Закону України "Про санкції";

4) особа або її посадові особи включені до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції;

5) особа підконтрольна особам, зазначеним у пунктах 1-4 цієї частини, або має таких осіб у своїй структурі власності;

6) не відповідає вимогам, встановленим законодавством.

8. Юридична або фізична особа, яка має намір набути участь у товарній біржі або збільшити її таким чином, що така особа прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами володітиме 10, 25, 50, 75 і більше відсотками статутного капіталу товарної біржі чи правом голосу акцій (часток) у статутному капіталі товарної біржі та/або незалежно від формального володіння має намір набути право справляти значний вплив на управління або діяльність товарної біржі, зобов’язана погодити намір такого набуття в порядку, встановленому статтями 74 і 75 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

Стаття 8. Вимоги до електронної торгової системи

1. Електронна торгова система товарної біржі повинна відповідати вимогам, зазначеним у цій статті.

2. Електронна торгова система товарної біржі повинна забезпечувати:

1) приймання, обробку та передачу від учасників біржових торгів заявок на купівлю-продаж біржових товарів, фіксацію укладених біржових угод (біржових договорів);

2) доступ учасників біржових торгів протягом торговельної сесії, під час якої здійснюються біржові торги, до інформації про учасників біржових торгів та клієнтів учасників біржових торгів, які користуються прямим електронним доступом;

3) підготовку інформації, необхідної для виконання біржових угод (біржових договорів);

4) захист інформації (у тому числі на електронних носіях), що стосується укладання біржових угод (біржових договорів), від втрати або несанкціонованого доступу. Захист має відповідати вимогам законодавства про електронний документообіг та забезпечувати неможливість витоку, знищення та блокування інформації, порушення цілісності інформації та режиму доступу до інформації;

5) обмін інформацією в електронній торговельній системі товарної біржі шляхом створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення документів в електронному вигляді;

6) формування та підтримку баз даних про хід та результати біржових торгів з фіксацією часу подання учасниками біржових торгів заявок та укладання біржових угод (біржових договорів);

7) можливість укладання біржових угод (біржових договорів) у формі електронних договорів;

8) можливість відтворення електронного документа, сформованого в електронній торговій системі, у паперовому вигляді.

3. Електронна торгова система може забезпечувати інші функції, зокрема зумовлені технологією торгів щодо вчинення біржових операцій та укладання біржових угод (біржових договорів).

4. Товарна біржа за допомогою програмного продукту повинна, зокрема, забезпечувати:

1) неможливість укладання біржової угоди (біржового договору) за зустрічними однорідними заявками учасника біржових торгів, які направляються в інтересах одного і того самого клієнта учасника (учасників) біржових торгів;

2) отримання інформації про ситуацію цінової нестабільності;

3) отримання інформації про всі укладені біржові угоди (біржові договори) за адресними заявками учасника торгів, в яких ціни не відповідають кращим цінам на купівлю/продаж, що існували на момент укладання біржових угод (біржових договорів).

5. Товарна біржа може мати у власності та/або у користуванні декілька електронних торгових систем та програмно-технічних комплексів, які на постійній основі забезпечують належне функціонування та захист електронної торгової системи (електронних торгових систем).

6. Програмне та технічне забезпечення, що використовується товарною біржею, повинно бути розроблено/виготовлено суб’єктом господарювання, до якого не застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції".

Стаття 9. Правила товарної біржі

1. Правила товарної біржі розробляються відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, і є основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, укладання біржових угод (біржових договорів), ведення біржової торгівлі та розв’язання спорів з цих питань.

2. Правила товарної біржі після отримання товарною біржею ліцензії на провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах затверджуються уповноваженим органом (посадовою особою) товарної біржі, а також регулятором відповідного товарного ринку та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідних сферах (у разі якщо така вимога встановлена їх нормативно-правовими актами), та реєструються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

3. Правила товарної біржі, а також зміни до них є дійсними після їх реєстрації в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку.

4. У правилах товарної біржі визначаються:

1) порядок організації та проведення біржових торгів;

2) порядок набуття статусу члена біржі та учасника біржових торгів, надання, зупинення та припинення прав членів біржі та учасників торгів;

3) порядок допуску біржових товарів до біржових торгів, зупинення та скасування такого допуску;

4) порядок визначення та оприлюднення біржового курсу;

5) права, обов’язки, відповідальність товарної біржі перед членами біржі, учасниками біржових торгів та третіми особами, а також відповідальність зазначених осіб перед товарною біржею;

6) порядок взаємодії з особою, яка провадить клірингову діяльність з визначення зобов’язань, або з центральним контрагентом за правочинами щодо біржових товарів, крім випадків провадження клірингової діяльності товарною біржею самостійно відповідно до ліцензії, передбаченої пунктом 1 частини третьої статті 8 цього Закону;

7) порядок розкриття інформації про діяльність товарної біржі та її оприлюднення в обсягах та порядку, передбачених законом;

8) порядок здійснення моніторингу біржових торгів та інших заходів, що здійснюються товарною біржею для протидії маніпулюванням, інсайдерській торгівлі та іншим зловживанням на товарних біржах.

5. Правила товарної біржі можуть передбачати:

1) створення та забезпечення функціонування механізму виявлення, запобігання та усунення конфліктів інтересів між будь-якими такими особами:

а) товарною біржею;

б) акціонерами (учасниками) товарної біржі;

в) учасниками біржових торгів;

2) порядок здійснення контролю за додержанням учасниками біржових торгів правил товарної біржі;

3) застосування санкцій за порушення правил товарної біржі;

4) інші положення на розсуд товарної біржі та/або які вимагаються законодавством.

6. Правила товарної біржі можуть складатися з одного чи декількох документів та мати назви, відмінні від зазначених у переліках, передбачених у частинах четвертій і п’ятій цієї статті.

Інші внутрішні документи товарної біржі не підлягають реєстрації.

7. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює контроль за діяльністю товарних бірж, зокрема перевірку дотримання правил товарної біржі.

Стаття 10. Права товарної біржі

1. Товарна біржа зокрема має право:

1) розробляти та затверджувати правила товарної біржі відповідно до цього Закону;

2) утворювати підрозділи (у тому числі відокремлені), комітети, комісії, біржові секції тощо та затверджувати положення про них;

3) розробляти стандартні (типові) умови біржових угод (біржових договорів) відповідно до вимог, встановлених цим Законом;

4) зупиняти на деякий час або припиняти біржові торги певним біржовим товаром, якщо ціни на такий біржовий товар протягом торгової сесії відхиляються більше, ніж на визначений правилами товарної біржі рівень;

5) установлювати і стягувати внески та плату за отримання членами біржі права здійснювати торгівлю на товарній біржі як учасника біржових торгів, за укладання та/або реєстрацію біржових угод (біржових договорів) та за надання інших послуг згідно з цим Законом, статутом та/або правилами товарної біржі;

6) установлювати і стягувати штрафи та застосовувати інші санкції за порушення правил товарної біржі.

Стаття 11. Зобов’язання товарної біржі

1. Товарна біржа зобов’язана:

1) забезпечувати організацію та проведення біржових торгів;

2) здійснювати моніторинг біржових торгів та контроль за дотриманням учасниками біржових торгів правил товарної біржі, у тому числі з метою запобігання маніпулюванню на товарній біржі та інсайдерській торгівлі;

3) вести реєстр учасників біржових торгів, їхніх заявок, укладених угод і договорів;

4) оприлюднювати на своєму веб-сайті перелік учасників біржових торгів із зазначенням учасників, допуск яких до біржових торгів зупинено або припинено, реєстр біржових товарів;

5) розкривати інформацію, передбачену законодавством;

6) виконувати інші обов’язки, пов’язані із здійсненням діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах.

2. Товарна біржа зобов’язана до подання на реєстрацію правил товарної біржі до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку укласти з особою, яка провадить клірингову діяльність, договір про здійснення клірингу, крім випадків провадження клірингової діяльності товарною біржею самостійно відповідно до ліцензії, передбаченої пунктом 1 частини третьої статті 3 цього Закону.

Вимоги до зазначеного договору встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Стаття 12. Біржовий курс, індекси та інші показники біржової торгівлі

1. Товарна біржа за результатами біржових торгів зобов’язана розраховувати та оприлюднювати біржовий курс біржового товару не пізніше робочого дня, наступного після торгового дня, в який відбувалися біржові торги відповідним біржовим товаром.

2. Товарна біржа може розраховувати індекси та інші показники біржової торгівлі. При виконанні таких розрахунків товарна біржа може використовувати загальнодоступну інформацію та інформацію, одержану в ході або за результатами біржових торгів, інформацію з біржових договорів та біржових операцій.

Стаття 13. Розкриття інформації та звітність на товарній біржі

1. Товарна біржа зобов’язана оприлюднювати та подавати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформацію, передбачену законом та/або нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а саме:

1) перелік учасників біржових торгів, допущених до біржових торгів;

2) реєстр біржових товарів;

3) обсяг торгівлі товарами (номенклатура товарів, їх загальна вартість та кількість згідно з укладеними договорами, біржовий курс щодо кожного товару, що перебуває в обігу на товарній біржі, тощо);

4) інформацію щодо позабіржових операцій у випадках і в межах, встановлених законодавством.

2. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює строки, порядок і форми подання інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, та здійснює контроль за розкриттям інформації товарною біржею.

3. Товарні біржі зобов’язані розміщувати у базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків, інформацію, зазначену у частині першій цієї статті.

4. Товарна біржа здійснює розкриття узагальненої інформації відповідно до правил товарної біржі та забезпечує безперешкодний доступ до такої інформації. Розкриття інформації товарна біржа здійснює шляхом опублікування на веб-сайті організатора торгівлі. Товарній біржі забороняється надавати недостовірну інформацію.

5. Зміст біржових угод (договорів) не підлягає розкриттю (за винятком найменування товару, кількості, ціни, місця і строку виконання), крім випадків, передбачених законодавством України.

6. Не пізніш як через 90 календарних днів після закінчення фінансового року товарна біржа оприлюднює на своєму веб-сайті річний звіт про результати біржових торгів за звітний рік станом на кінець року.

У разі наявності фактів вчинення правопорушень на товарній біржі з боку товарної біржі та/або учасників торгів річний звіт про результати біржових торгів повинен містити відомості щодо таких правопорушень.

7. Товарна біржа може розкривати додаткову інформацію з урахуванням обмежень, визначених законодавством та/або договорами між товарною біржею та учасниками біржових торгів.

8. Строки, порядок і форми розкриття інформації товарною біржею встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Стаття 14. Умови членства у товарній біржі

1. Членами товарної біржі можуть бути юридичні особи - засновники (акціонери, учасники - залежно від організаційно-правової форми, в якій утворена товарна біржа), а також інші юридичні особи - резиденти і нерезиденти. Порядок прийняття у члени біржі та вибуття із складу її членів визначається правилами товарної біржі.

Фізичні особи - підприємці можуть бути членами товарної біржі, якщо це передбачено статутом товарної біржі.

Членом товарної біржі не може бути іноземна особа, яка є резидентом держави, що здійснює збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України", а також особа, до якої застосовано санкції згідно з резолюціями Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, інших міжнародних організацій, рішеннями Ради Європейського Союзу, інших міждержавних об’єднань, членом (учасником) яких є Україна, які передбачають обмеження або заборону торговельних та/або фінансових операцій.

Стаття 15. Права та обов’язки членів товарної біржі

1. Правилами товарної біржі визначаються права та обов’язки членів товарної біржі як учасників біржових торгів, а також інших учасників біржових торгів у випадках, встановлених законодавством та/або правилами товарної біржі.

2. Члени товарної біржі мають право:

1) брати участь у біржових торгах;

2) отримувати інші послуги товарної біржі;

3) мати інші права відповідно до законодавства та правил товарної біржі.

3. Товарна біржа має право встановлювати для членів біржі певні права, обов’язки, вимоги, зокрема вимоги до заходів з управління ризиками невиконання зобов’язань за біржовими угодами (договорами) тощо.

4. Товарна біржа має право зупинити або припинити права членів біржі, зокрема щодо участі у біржових торгах, у разі порушення ними вимог законодавства та/або правил товарної біржі.

5. Члени товарної біржі зобов’язані:

1) дотримуватися вимог і показників, що обмежують ризики діяльності на організованих товарних ринках, встановлених цим Законом та товарною біржею;

2) дотримуватися правил товарної біржі;

3) вести облік біржових операцій (а у випадках, визначених законодавством, позабіржових операцій) за власними операціями та за кожним клієнтом окремо і зберігати таку інформацію протягом щонайменше трьох років;

4) своєчасно інформувати товарну біржу про зміни у своєму фінансовому стані, а також про інші зміни, що можуть негативно вплинути на виконання зобов’язань перед клієнтами, іншими учасниками біржових торгів та товарною біржею;

5) розкривати інформацію в порядку, обсягах та у строки, передбачені законодавством;

6) сплачувати членські внески та/або інші збори, визначені товарною біржею;

7) не розголошувати конфіденційні відомості та комерційну таємницю про діяльність товарної біржі;

8) виконувати інші обов’язки, визначені правилами товарної біржі.

6. Член товарної біржі повинен призначити біржового брокера, зазначеного у статті 16 цього Закону, для участі в біржових торгах з належним оформленням відповідних документів щодо представництва відповідно до вимог законодавства та/або правил товарної біржі.

7. Члени товарної біржі до початку надання послуг клієнту повинні укласти договір у письмовій формі з кожним клієнтом та здійснювати на товарній біржі реєстрацію таких клієнтів у порядку, визначеному правилами товарної біржі. Цей договір повинен визначати умови надання послуг та винагороду за надані клієнту послуги, права та обов’язки сторін, а також, що послуги за цим договором надаються з урахуванням вимог цього Закону та правил товарної біржі, а також правил клірингу особи, яка провадить клірингову діяльність за правочинами, що вчиняються на такій біржі. Такі умови можуть зазначатися шляхом посилання на інші документи, які є доступними клієнту для ознайомлення.

Член товарної біржі повинен погоджувати з клієнтом будь-які зміни та доповнення, що стосуються таких документів.

Перед початком надання послуг клієнту член товарної біржі повинен поінформувати клієнта про будь-які можливі конфлікти інтересів між інтересами клієнта та його власними та/або інтересами інших клієнтів такого члена товарної біржі.

Порядок підтвердження членом біржі біржової операції, вчиненої на користь клієнта, визначається договором між членом біржі та клієнтом.

8. У процесі біржових торгів або надання консультацій клієнту член товарної біржі повинен надавати пріоритет інтересам клієнта над власними, а також діяти в інтересах клієнта відповідно до вимог цього Закону та інших актів законодавства.

Член товарної біржі повинен вживати всіх розумних заходів для отримання найкращого результату під час виконання заявок клієнта, враховуючи ціну, витрати, швидкість, вірогідність здійснення виконання і розрахунків та інші фактори щодо виконання такої заявки. За наявності заявки клієнта член товарної біржі повинен виконати таку заявку відповідно до вказівок клієнта з урахуванням вимог щодо запобігання будь-яким зловживанням, у тому числі маніпулюванню на товарній біржі, та відповідно до правил такої товарної біржі.

Заявки клієнтів щодо одного й того самого біржового товару виконуються в порядку їх надходження. Заявка клієнта, отримана членом товарної біржі раніше, має пріоритет виконання порівняно із заявкою щодо того самого біржового товару, отриманою членом біржі від іншого клієнта пізніше.

Заявка клієнта щодо певного біржового товару, отримана членом товарної біржі, має пріоритет виконання порівняно із здійсненням членом товарної біржі власних операцій щодо того самого товару.

9. Вся інформація, адресована членами товарної біржі своїм клієнтам чи потенційним клієнтам, повинна бути прозорою, зрозумілою та не вводити в оману.

10. Член товарної біржі повинен обліковувати кошти та інші активи клієнта окремо від своїх власних, для того щоб кошти клієнта не використовувалися на цілі інші, ніж цілі клієнта, не були предметом вимог кредиторів члена біржі, не використовувалися в інтересах інших клієнтів, якщо інше не погоджено у договорі між членом товарної біржі та його клієнтом.

11. Член товарної біржі не має права:

1) передавати в заставу, об’єднувати чи розпоряджатися активами клієнта без попередньої письмової згоди клієнта;

2) виконувати операції на користь клієнта без попередньої згоди клієнта, крім випадків, якщо клієнт надав згоду на здійснення торгівлі без отримання його попередньої згоди.

12. Члени товарної біржі мають право брати участь у торгівлі відповідними товарами більш як на одній товарній біржі, якщо інше не встановлено законодавством.

13. Члени товарної біржі та інші учасники біржових торгів можуть мати інші права, визначені статутом та/або правилами товарної біржі.

Стаття 16. Біржові брокери

1. Біржові брокери (брокери) є уповноваженими фізичними особами членів товарної біржі, які зареєстровані на товарній біржі відповідно до її статуту, обов’язки яких полягають у виконанні доручень членів товарної біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій, а у випадках, встановлених законодавством, позабіржових операцій.

2. Брокерам забороняється розголошувати комерційні таємниці щодо здійснюваних за їх участю біржових операцій клієнтів, одночасно обслуговувати двох або більше клієнтів, інтереси яких суперечать один одному.

Стаття 17. Активи товарної біржі

1. Активи, у тому числі майно, товарної біржі формують її капітал. Товарній біржі належить майно, набуте на підставах, не заборонених законом.

2. Майно товарної біржі формується за рахунок:

1) майна, переданого їй у власність засновниками і акціонерами (учасниками) при формуванні статутного капіталу;

2) надходжень від членів товарної біржі (членські внески, плата за біржові операції та/або за інші послуги, що пропонуються біржею чи є обов’язковими для членів товарної біржі та/або учасників біржових торгів чи інших осіб);

3) надходжень від надання товарною біржею відповідно до закону інформаційних та інших послуг третім особам;

4) штрафів за порушення правил товарної біржі;

5) іншого майна та/або грошових коштів у спосіб, що не суперечить законодавству.

3. Майно товарної біржі належить їй на праві власності.

4. Порядок використання майна товарної біржі визначається органами управління в порядку, визначеному статутом товарної біржі.

Стаття 18. Гарантії майнових прав товарної біржі

1. Держава гарантує захист майнових прав товарної біржі. Вилучення майна біржі не допускається, крім випадків, передбачених законом.

2. Збитки, завдані товарній біржі та/або учасникам біржових торгів (клієнтам учасників торгів) внаслідок порушення майнових прав, незаконного втручання в діяльність, відшкодовуються у встановленому законодавством порядку.

Стаття 19. Державне регулювання діяльності товарних бірж

1. Державне регулювання діяльності товарних бірж здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

2. Державне регулювання діяльності товарних бірж здійснюється шляхом:

1) розроблення нормативно-правових актів щодо товарних бірж;

2) ліцензування товарних бірж щодо організації торгівлі продукцією на товарних біржах;

3) реєстрації правил товарної біржі та змін до них;

4) установлення для товарних бірж вимог до регулятивного капіталу та інших показників, що обмежують ризики їх діяльності;

5) визначення вимог до порядку звітування та розкриття інформації товарною біржею;

6) встановлення наявності ознак маніпулювання та інших зловживань на товарній біржі;

7) встановлення за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, критеріїв цінової нестабільності біржового товару на товарній біржі залежно від виду, ліквідності та/або ринкової ціни такого біржового товару;

8) здійснення нагляду та контролю за додержанням товарними біржами встановлених законодавством вимог щодо їхньої діяльності та застосування відповідних санкцій за їх порушення;

9) виконання інших повноважень, передбачених законом.

При виконанні своїх функцій Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку діє у спосіб, на підставі та в межах повноважень, встановлених цим Законом та Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків".

Стаття 20. Маніпулювання на товарних біржах

1. Маніпулюванням на товарних біржах є дії, передбачені статтею 148 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

← попередня частина · частина 3 з 3