1. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України ( 1798-12 ), іншими законодавчими актами України.
2. Законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання емітента іпотечних облігацій неплатоспроможним (банкрутом) застосовується в частині, що не суперечить Закону України "Про іпотечні облігації" ( 3273-15 ).
Дія цього Закону не поширюється на банки. Питання неплатоспроможності та/або ліквідації банків вирішуються в порядку, визначеному законами України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) та "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ( 4452-17 ).
{ Частина друга статті 5 в редакції Закону N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3265-VI ( 3265-17 ) від 21.04.2011; в редакції Закону N 4452-VI ( 4452-17 ) від 23.02.2012 }
3. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.
4. Положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб, які діють у формі споживчого товариства, благодійного чи іншого фонду.
5. Положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.
6. Справи про банкрутство гірничих підприємств (гірничодобувні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовуглебудівні підприємства), створених у процесі приватизації та корпоратизації, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків і продаж акцій яких розпочався, можуть бути порушені не раніше ніж через один рік від початку виконання плану приватизації (розміщення акцій). { Статтю 5 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 597-IV ( 597-15 ) від 06.03.2003, в редакції Закону N 1499-IV ( 1499-15 ) від 17.02.2004 }
7. Положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб - казенних підприємств.
8. Положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права комунальної власності, якщо стосовно них виключно на пленарному засіданні відповідної ради органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього.
{ Офіційне тлумачення положень частини восьмої статті 5 див. в Рішенні Конституційного Суду N 5-рп/2007 ( v005p710-07 ) від 20.06.2007 }
9. Провадження у справах про банкрутство за участю кредиторів-нерезидентів регулюється цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
10. Порядок виконання в Україні рішень судів іноземних держав у справах про банкрутство визначається відповідними міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У разі відсутності міжнародних договорів України рішення судів іноземних держав у справах про банкрутство визнаються на території України взаємно, якщо інше не передбачено законом.
ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО