Ст. 7. Державні органи ветеринарної медицини та їх посадові особи

Про ветеринарну медицину · порівняння редакції від 1997-02-04 з редакцією від 2002-01-03

Абзаців змінено: 0, вилучено: 7, додано: 33, без змін: 0.

Підвищення кваліфікації та післядипломне навчання спеціалістів ветеринарної медицини здійснюються:

Державний департамент ветеринарної медицини є органом державного управління, який діє у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики і реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини.

лікарів ветеринарної медицини, магістрів - в інститутах післядипломної освіти та на факультетах ветеринарної медицини вищих закладів освіти третього і четвертого рівнів акредитації;

Державний департамент ветеринарної медицини для виконання покладених на нього завдань утворює відповідні територіальні органи і регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

фельдшерів ветеринарної медицини - у ветеринарних і сільськогосподарських технікумах, училищах, вищих закладах освіти першого і другого рівнів акредитації;

Державний департамент ветеринарної медицини, його територіальні органи і регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті становлять єдину систему державних органів ветеринарної медицини.

кандидатів, докторів ветеринарної медицини - на відповідних кафедрах закладів освіти третього і четвертого рівнів акредитації та у відділах науково-дослідних інститутів.

Голова Державного департаменту ветеринарної медицини, його заступники та начальники управлінь Департаменту одночасно є за посадою відповідно Головним державним інспектором ветеринарної медицини України та його заступниками.

Плата за післядипломне навчання спеціалістів державної ветеринарної медицини під час підвищення кваліфікації провадиться за рахунок роботодавця; спеціалістів, що працюють на підприємницьких засадах, - за їх власний рахунок.

Начальники територіальних органів Державного департаменту ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, області, міста, району і регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, їх заступники одночасно є за посадою відповідно головними державними інспекторами ветеринарної медицини та заступниками головних державних інспекторів ветеринарної медицини зазначених регіонів, а спеціалісти ветеринарної медицини Департаменту, його територіальних органів і регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті одночасно є за посадою державними інспекторами ветеринарної медицини.

Періодичність підвищення кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини - не рідше одного разу на 5 років.

До компетенції Державного департаменту ветеринарної медицини та його територіальних органів належать:

Спеціалісти ветеринарної медицини підлягають атестації у порядку, встановленому законодавством. За результатами атестації визначаються відповідність працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, категорійність, установлюється відповідна заробітна плата.

державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд, координація і організація здійснення заходів щодо профілактики, діагностики та ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб тварин та їх лікування;

проведення оцінки епізоотичної ситуації, розроблення, затвердження і забезпечення здійснення протиепізоотичних заходів, видача обов'язкових до виконання розпоряджень щодо профілактики та ліквідації заразних хвороб, проведення дератизації, дезінфекції та інших заходів;

державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за виробництвом доброякісної у ветеринарно-санітарному відношенні продукції тваринного походження, у тому числі перевірка документації, що якимось чином пов'язана з якістю та безпекою продукції тваринного і рослинного походження, здоров'ям тварин;

організація разом з органами та закладами охорони здоров'я, державною санітарно-епідеміологічною службою захисту населення від хвороб, спільних для тварин і людей, та своєчасне проведення обміну інформацією про виявлення і реєстрацію таких хвороб;

державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за охороною території України від занесення з території інших держав або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин; перевірка ветеринарного стану тварин, продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок у разі їх експорту, імпорту;

проведення оцінки ветеринарно-санітарного стану переробних підприємств, боєнь, цехів, тваринницьких ферм, ярмарків, ринків, складських приміщень для зберігання продукції тваринного і рослинного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів, кормових добавок і засобів їх транспортування;

аналіз причин виникнення заразних та незаразних хвороб і падежу тварин, розроблення рекомендацій щодо їх профілактики;

державний нагляд за проведенням ветеринарно-санітарної експертизи продукції тваринного походження на забійних пунктах, бойнях, на м'ясокомбінатах, у цехах, на інших переробних підприємствах усіх форм власності, а на ринках і рослинного походження;

державний ветеринарно-санітарний контроль за харчовими продуктами тваринного і рослинного походження;

державний ветеринарно-санітарний нагляд за відбором зразків продукції тваринного, рослинного і біотехнологічного походження, необхідних для проведення відповідних досліджень. Порядок відбору зразків визначається Кабінетом Міністрів України;

видача ветеринарних документів на об'єкти, що підлягають обов'язковому державному ветеринарно-санітарному контролю та нагляду;

державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд і координація діяльності спеціалістів та об'єднань ветеринарної медицини незалежно від підпорядкування;

видача органам страхування висновків щодо захворювання тварин, вимушено забитих, загиблих або знищених;

проведення експертизи і узгодження проектів планування та будівництва тваринницьких ферм, підприємств, що здійснюють забій тварин, переробних підприємств, підприємств з виробництва ветеринарних препаратів, ринків; участь у діяльності робочих і державних комісій з прийняття в експлуатацію цих об'єктів та у відведенні земельних ділянок для всіх видів зазначеного будівництва і забору води для тварин;

заборона експлуатації, тимчасове припинення або обмеження діяльності тваринницьких ферм, підприємств, що здійснюють забій тварин, переробних підприємств, складських приміщень для зберігання цієї продукції, ринків у разі порушення суб'єктами господарювання ветеринарно-санітарних вимог, встановлених законодавством;

організація проведення лабораторно-клінічних (вірусологічних, бактеріологічних, хіміко-токсикологічних, патолого-анатомічних, гістологічних, паразитологічних, радіологічних) та інших досліджень з метою діагностики хвороб тварин, оцінки якості та безпеки продукції тваринного походження, кормів і води;

методичне керівництво та здійснення контролю за станом охорони праці з покладенням цих обов'язків на відповідних посадових осіб.

До компетенції Державного департаменту ветеринарної медицини належить:

реєстрація ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок, забезпечення видачі висновків щодо застосування засобів ветеринарної медицини, затвердження технічної документації, пов'язаної з їх виробництвом і використанням;

ведення Державної реєстраційної книги ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок;

здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за виробництвом, реалізацією і використанням ветеринарних препаратів, субстанцій, готових кормів та кормових добавок, оцінка їх впливу на здоров'я тварин і якість продукції тваринного походження;

розподіл коштів, що виділяються з Державного бюджету України на проведення протиепізоотичних заходів між органами державного управління та іншими державними установами ветеринарної медицини;

інформування Міжнародного епізоотичного бюро про встановлення карантину тварин за хворобами, внесеними до списку А, строк його дії та про скасування;

встановлення обмежень або заборони на експорт, імпорт та транзит тварин, продукції тваринного походження, сільськогосподарських продуктів з окремих країн або регіонів у зв'язку з виникненням особливо небезпечних хвороб, у тому числі спільних для тварин і людей;

представлення інтересів ветеринарної медицини України, підписання міжнародних угод у межах повноважень, наданих йому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики відповідно до законодавства;

розроблення та затвердження положень про державні установи ветеринарної медицини (територіальні органи, лікарні, науково-дослідні контрольні інститути, державні лабораторії, аптеки тощо), а також інструкцій, настанов, ветеринарно-санітарних правил, інших нормативно-правових актів з питань ветеринарної медицини в межах своєї компетенції.

Нормативно-правові акти Державного департаменту ветеринарної медицини, видані у межах його компетенції, є обов'язковими для виконання державними органами, суб'єктами господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які проживають на території України.

Закреслене — текст редакції від 1997-02-04, підкреслене — текст редакції від 2002-01-03. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1997-02-04 або 2002-01-03.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.