Ст. 7. Державні органи ветеринарної медицини та їх посадові особи

Редакція від 04.02.1997 до 02.01.2002

Розділ II. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА У СФЕРІ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИН

Підвищення кваліфікації та післядипломне навчання спеціалістів ветеринарної медицини здійснюються:

лікарів ветеринарної медицини, магістрів - в інститутах післядипломної освіти та на факультетах ветеринарної медицини вищих закладів освіти третього і четвертого рівнів акредитації;

фельдшерів ветеринарної медицини - у ветеринарних і сільськогосподарських технікумах, училищах, вищих закладах освіти першого і другого рівнів акредитації;

кандидатів, докторів ветеринарної медицини - на відповідних кафедрах закладів освіти третього і четвертого рівнів акредитації та у відділах науково-дослідних інститутів.

Плата за післядипломне навчання спеціалістів державної ветеринарної медицини під час підвищення кваліфікації провадиться за рахунок роботодавця; спеціалістів, що працюють на підприємницьких засадах, - за їх власний рахунок.

Періодичність підвищення кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини - не рідше одного разу на 5 років.

Спеціалісти ветеринарної медицини підлягають атестації у порядку, встановленому законодавством. За результатами атестації визначаються відповідність працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, категорійність, установлюється відповідна заробітна плата.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.