Ст. 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики в галузі ветеринарної медицини

Редакція від 25.06.1992 до 03.02.1997

Розділ II. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА У СФЕРІ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТВАРИН

Підвищення кваліфікації та перепідготовка спеціалістів ветеринарної медицини здійснюються:

лікарів ветеринарної медицини по інфекційних, інвазійних і незаразних хворобах тварин, спеціалістів лабораторій ветеринарної медицини з питань лабораторної діагностики інфекційних та інших хвороб тварин - в інституті удосконалення кваліфікації лікарів ветеринарної медицини і на факультетах ветеринарної медицини сільськогосподарських вузів України;

фельдшерів ветеринарної медицини, техніків ветеринарної медицини - у ветеринарних, сільськогосподарських технікумах або вузах;

лікарів ветеринарної медицини загального профілю і фельдшерів ветеринарної медицини, техніків ветеринарної медицини - у навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів.

Оплата за навчання спеціалістів державної ветеринарної медицини при підвищенні кваліфікації здійснюється за рахунок коштів державного бюджету установ, підприємств, організацій, а спеціалістів ветеринарної медицини, що працюють на підприємницьких засадах, - за рахунок власних коштів.

Періодичність підвищення кваліфікації - не рідше одного разу на 5 років.

Спеціалісти ветеринарної медицини підлягають атестації у порядку, встановленому Статутом ветеринарної медицини України. За результатами атестації визначаються відповідність працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, категорійність та встановлюється відповідна оплата праці.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.