Ст. 11. Права та обов’язки посадових осіб, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль

Про ветеринарну медицину · порівняння редакції від 1992-06-25 з редакцією від 1997-02-04

Абзаців змінено: 0, вилучено: 2, додано: 8, без змін: 1.

Юридичні або фізичні особи можуть займатись підприємницькою ветеринарною діяльністю за умови отримання спеціального дозволу (ліцензії), який видається Головним управлінням державної ветеринарної медицини України, Кримським республіканським, обласними управліннями державної ветеринарної медицини.

Управління ветеринарною медициною здійснює Державний департамент ветеринарної медицини, який підпорядковується безпосередньо Міністру сільського господарства і продовольства України. Департамент є юридичною особою. Очолює його Головний державний інспектор ветеринарної медицини України - голова департаменту. Голова Державного департаменту ветеринарної медицини та його заступники призначаються на посади Кабінетом Міністрів України.

Міністерства, відомства, підприємства, установи та організації, колективні та інші господарства, незалежно від форм власності, в яких працюють спеціалісти ветеринарної медицини, у своїй діяльності керуються цим Законом, Статутом ветеринарної медицини України, іншими нормативними актами.

Спеціалістам ветеринарної медицини Державного департаменту ветеринарної медицини, управління державної ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, управлінь державної ветеринарної медицини областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст надаються повноваження державних інспекторів ветеринарної медицини.

Керівництво ветеринарною медициною в Автономній Республіці Крим здійснює управління державної ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим. Управління очолює головний державний інспектор ветеринарної медицини - начальник управління, який призначається на посаду Державним департаментом ветеринарної медицини за погодженням з Урядом Автономної Республіки Крим.

Керівництво ветеринарною медициною в областях, містах Києві та Севастополі здійснюють відповідно обласні, Київське та Севастопольське міські управління державної ветеринарної медицини. Обласні, Київське та Севастопольське міські управління очолюють головні державні інспектори ветеринарної медицини - начальники управлінь, які призначаються на посади Державним департаментом ветеринарної медицини за погодженням з обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Керівництво ветеринарною медициною в районах, містах здійснюють відповідно районні, міські управління державної ветеринарної медицини. Управління очолюють головні державні інспектори ветеринарної медицини - начальники управлінь, які призначаються на посади начальником управління державної ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, обласного управління державної ветеринарної медицини за погодженням із відповідними місцевими державними адміністраціями.

Регіональні служби державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті очолюють начальники, які призначаються на посади Державним департаментом ветеринарної медицини.

Керівники державних органів управління ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст, регіональних служб державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті Державного департаменту ветеринарної медицини, інших установ державної ветеринарної медицини є одночасно головними державними інспекторами ветеринарної медицини відповідно Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст, регіональних служб державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспортних установ.

Заступники керівників державних органів управління ветеринарної медицини за посадою є заступниками відповідно головних державних інспекторів ветеринарної медицини.

КОМПЕТЕНЦІЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Закреслене — текст редакції від 1992-06-25, підкреслене — текст редакції від 1997-02-04. Порівняння побудовано автоматично й показує різницю, а не норму: для цитування бери суцільний текст потрібної редакції — 1992-06-25 або 1997-02-04.

Редакції цієї статті

Тут лише ті дати, коли змінився текст саме цієї статті: редакції акта, які її не торкнулися, у список не потрапляють. Інколи зміна стосується не самої норми, а лише приміток про внесення змін — сторінка порівняння каже про це прямо.