Державний орган України у справах релігій покликаний забезпечувати проведення державної політики щодо релігій і церкви. З цією метою він:
на прохання релігійних організацій сприяє досягненню домовленості з державними органами та подає необхідну допомогу у питаннях, що потребують вирішення цих органів;
сприяє зміцненню взаєморозуміння і терпимості між релігійними організаціями різних віросповідань;
здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, зазначених у частині другій статті 14 цього Закону, а також змін і доповнень до них;
подає консультативну допомогу державним органам у застосуванні законодавства про свободу совісті та релігійні організації; { Абзац п'ятий частини першої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3795-12 від 23.12.93 }
здійснює контакти і координаційні зв'язки з відповідними органами інших держав;
сприяє участі релігійних організацій у міжнародних релігійних рухах, форумах, ділових контактах з міжнародними релігійними центрами й зарубіжними релігійними організаціями;
забезпечує релігієзнавчу експертизу за участю представників релігійних організацій та відповідних спеціалістів.
Державний орган України у справах релігії утворюється Кабінетом Міністрів України.
{ Частина статті 30 втратила чинність на підставі Закону N 2140-12 від 19.02.92 }